UJK OŠ A. 1. 1.

Učenik razumije pojedine riječi i vrlo kratke i vrlo jednostavne rečenice pri slušanju.

– pri slušanju prepoznaje učestale riječi ili fraze izgovorene sporijim tempom, jasno i razgovijetno

– povezuje riječi koje čuje sa slikama ili predmetima

– imenuje predmete i osobe u razredu ili na vizualnim predlošcima

– reagira pokretom na učestale riječi i fraze

UJK OŠ A. 1. 2.

Učenik prepoznaje pojedinačna slova i grafijske prikaze učestalih riječi te pojedinih fraza.

– uočava da se u nekim slučajevima ćirilična i latinična slova razlikuju, a katkad podudaraju

– razlikuje ćirilično slovo od latiničnog slova

– prepoznaje pojedinačna slova

– povezuje napisano slovo s glasom

– povezuje grafijsku sliku čestih riječi s njihovim izgovorom i značenjem

UJK OŠ A. 1. 3.

Učenik izgovara učestale riječi i vrlo kratke rečenice.

– ponavlja riječi i vrlo kratke te vrlo jednostavne rečenice

– pazi na pravilan izgovor karakterističnih ukrajinskih glasova

UJK OŠ A. 1. 4.

Učenik sudjeluje u vrlo kratkom i vrlo jednostavnom razgovoru te razmjenjuje naučene fraze i vrlo kratke rečenice.

– koristi riječi i fraze u osnovnim komunikacijskim situacijama (pozdravi, upoznavanje i sl.)

– oblikuje i izgovara vrlo jednostavne uvježbane rečenice

– sudjeluje u vrlo kratkom i vrlo jednostavnom vođenom razgovoru

UJK OŠ A. 1. 5.

Učenik piše pojedinačna slova ukrajinske ćirilice velikim slovima školskog formalnog pisma.

– izrađuje model pojedinačnih slova

– opisuje izgled slova

– ispisuje slovo pri slušanju izgovorenog glasa

Sadržaji za ostvarivanje odgojno-obrazovnih ishoda:

Preporučene teme: pozdravljanje, upoznavanje, predstavljanje sebe i drugih; boje; brojevi do 10; voće i povrće; životinje; odjeća; čestitke.

Preporučene jezične strukture: učestali glagoli u prezentu, imenice u nominativu i akuzativu, osobne zamjenice u nominativu, posvojne zamjenice u nominativu, pojedine upitne zamjenice, pojedini prilozi i prijedlozi, negacija, pridjevi kao dio predikata, jednostavne rečenice.

Preporučene jezične funkcije: pozdravljanje i oslovljavanje, predstavljanje, čestitanje, imenovanje; brojenje.

Preporučene vrste tekstova: brojalice, pjesmice (tradicionalne i suvremene), slikopriče.

Navedene teme i sadržaji za ostvarivanje odgojno-obrazovnih ishoda samo su preporuka, a učitelj samostalno odlučuje o njihovu broju, odabiru i rasporedu u nastavnoj godini.

Preporuke za ostvarivanje odgojno-obrazovnih ishoda:

Brojalice, pjesmice i slični tekstovi imaju važnu ulogu u usvajanju pravilnog izgovora, ritma, intonacije i naglaska te im u nižim razredima osnovne škole treba pridati osobitu važnost.

Aktivnosti su raznolike, igrolike, zabavne i dinamično se izmjenjuju, primjerice, gestikulacija, bojenje, izrezivanje, lijepljenje, slaganje slika odgovarajućim redoslijedom, povezivanje verbalnih i neverbalnih sadržaja, ponavljanje riječi i izraza, pokazivanje i opisivanje predmeta i slika, izvođenje zadanih radnji i slijeđenje vrlo jednostavnih uputa, pjevanje, recitiranje, pantomima, gluma, razne igre, ples. Naglasak je na govornoj komunikaciji.

Leksički se sadržaji izabiru u skladu s razvojem i dobi učenika, od lakšeg ka težem, pri čemu se vodi računa o korelaciji s drugim nastavnim predmetima, osobito hrvatskim jezikom te se uvode uz mimiku, situacijske dijaloge i kratke razgovore.

Jezične se strukture također biraju u skladu s razvojem i dobi učenika i proizlaze iz preporučenih funkcija.

U prvome razredu osnovne škole jezik se uči oponašanjem, igranjem i ponavljanjem jezičnih obrazaca naučenih napamet. Jezične se strukture ne tumače odnosno u poučavanju se ne koristi metajezik. Strukture se uvode u što je moguće autentičnijemu komunikacijskom kontekstu, u skladu s dobi, jezičnim razvojem i iskustvom učenika.

S prepoznavanjem ćiriličnih slova započinje se postupno i to tek nakon što su učenici na hrvatskome jeziku usvojili osnove čitanja.

Pisanje pojedinačnih ćiriličnih slova započinje krajem drugog polugodišta i pristupa mu se postupno. Postupci početnoga opismenjavanja koji se koriste u tu svrhu: učenik prikazuje slovo pokretom ruke ili tijela, izrađuje model slova od različitih materijala (papir, folija, tkanina, masa za modeliranje i sl.), opisuje izgled slova, sluša glas i piše odgovarajuće slovo.

Ishodi iz domene Jezik i komunikacija dopunjuju se i ostvaruju povezanošću s preostale dvije domene, s drugim predmetima te s međupredmetnim temama.

UJK OŠ B. 1. 1.

Učenik sluša vrlo kratak književni tekst, prepoznaje književne tekstove prema obliku u skladu s jezičnim razvojem i dobi te odgovara na hrvatskom jeziku o čemu tekstovi govore.

– pažljivo sluša dok učitelj čita književni tekst

– sluša vrlo kratak književni tekst nekoliko puta radi potpunijeg razumijevanja teksta primjerenoga početnom svladavanju vještine slušanja

– iznosi svojim riječima doživljaj i zapažanja o pročitanome književnom tekstu

– usmeno odgovara na pitanja o pročitanome književnom tekstu na hrvatskom jeziku

– prepoznaje priču, pjesmu, zagonetku i igrokaz prema obliku

– opisuje situacije, događaje i likove u književnim tekstovima na hrvatskom jeziku

UJK OŠ B. 1. 2.

Učenik izražava verbalno/neverbalno svoja zapažanja, misli, osjećaje nakon slušanja književnoga/neknjiževnoga teksta i povezuje ih s vlastitim iskustvom.

– izražava opisane situacije u tekstu i svoje osjećaje riječima, crtežom i pokretom

– iskazuje mišljenje o postupcima likova na hrvatskom jeziku uz dodavanje usvojenih ukrajinskih fraza

– uspoređuje postupke likova iz književnoga teksta s vlastitim postupcima i postupcima osoba koje ga okružuju

– pripovijeda o događajima iz svakodnevnoga života koji su u vezi s onima u književnome tekstu na hrvatskom jeziku uz dodavanje usvojenih ukrajinskih fraza

UJK OŠ B. 1. 3.

Učenik se stvaralački izražava prema vlastitome interesu i sposobnostima potaknut različitim iskustvima i doživljajima književnoga teksta.

– istražuje, eksperimentira i slobodno radi na temi koja mu je bliska

– stvara različite individualne uratke: crta, izražava se pokretom,

oblikuje u različitim tehnikama likove iz priča

– razvija vlastiti potencijal za stvaralaštvo

Sadržaji za ostvarivanje odgojno-obrazovnih ishoda:

Tekstovi: slikopriče, slikovnice, kratke priče, bajke, dječje pjesme, kratki igrokaz, brojalice, kratke narodne pjesme, zagonetke, odabrani neknjiževni tekstovi.

Preporučeni tekstovi i drugi sadržaji: Vesela abetka, Ivasyk-Telesyk, Koza Dereza, Solom’’janyj byčok, Kotyk ta pivnyk, Kolobok, Hodyt’ garbuz po gorodu, Uljubleni virši, Ripka (Ivan Franko), Des’ tut bula Podoljanočka, Idy idy doščyku, Dva pivnyky, ukrajinske božićne pjesme (koljadke), animirani filmovi iz serije Jak kozaky, animirani filmovi te pjesmice iz bajki Koza Dereza, Kolobok, Ivasyk Telesyk i drugi sadržaji po izboru nastavnika.

Priče o ukrajinskim znanstvenicima i umjetnicima te drugim istaknutim osobama po izboru učitelja (Mykola Leontovyč, Oleg Antonov, Kateryna Bilokur, Marija Zan’kovec’ka, suvremeni ukrajinski umjetnici i sl.).

Učitelj samostalno odlučuje o broju, odabiru i rasporedu sadržaja tijekom nastavne godine.

Proširivanje i produbljivanje tema odvija se postupno.

Preporuke za ostvarivanje odgojno-obrazovnih ishoda:

Nastavne aktivnosti dinamično se izmjenjuju: igre, dramatizacija, radionice i ostale aktivnosti u kojima je naglasak na razvijanju pozitivnog stava prema ukrajinskom jeziku i kojima se potiče učenikova kreativnost.

Poučavanje sadržaja temelji se na govornoj komunikaciji i slušanju iz situacije posredstvom mimike, gesta, pokreta, likovnoga izraza, igre, pjesme i dramatizacije pomoću audiovizualnih sredstava. Učitelj organizira aktivnosti pričanja/čitanja naglas cijelomu razredu. Tekstovi su primjereni učenikovim mogućnostima te su tematski i žanrovski raznoliki, povezani s učenikovim interesima.

Učeniku se nudi stvaralački način izražavanja. Aktivnosti se mogu ostvarivati individualnim i timskim radom. Učitelj cijeni učenikovu samostalnost i poštuje njegove mogućnosti.

Učitelj samostalno odlučuje o broju, odabiru i rasporedu preporučenih aktivnosti tijekom nastavne godine.

Ishodi iz domene Književnost i stvaralaštvo dopunjuju se i ostvaruju povezanošću s preostale dvije domene, s drugim predmetima te s međupredmetnim temama.

UJK OŠ C. 1. 1.

Učenik upoznaje tradicije svoje obitelji i ukrajinskog naroda.

– upoznaje tradicije ukrajinskog naroda i govori o tradicijama svoje obitelji

– imenuje blagdane i govori o obiteljskim proslavama blagdana i svečanosti

– sluša dječje i tradicionalne ukrajinske pjesme

– razvija početni pozitivan stav za učenje ukrajinskog jezika i proučavanje ukrajinske kulture

UJK OŠ C. 1. 2.

Učenik prepoznaje važnost obilježavanja blagdana i obiteljskih svečanosti tijekom kalendarske godine.

– sudjeluje u pripremi za blagdane stvarajući likovne sadržaje, učeći pjesme i recitacije

– sudjeluje u proslavama značajnih blagdana i svečanosti u određenom godišnjem dobu tijekom kalendarske godine

– opisuje i prikazuje vremenski slijed blagdana i obiteljskih svečanosti u odnosu na godišnja doba tijekom kalendarske godine

UJK OŠ C. 1. 3.

Učenik upoznaje primjere glazbenih djela, kratkih igrokaza i narodnih plesova te se likovno i scenski kreativno izražava.

– upoznaje primjere ukrajinskih glazbenih djela, kratke igrokaze i narodne plesove

– samostalno izvodi ili sudjeluje u skupnom izvođenju tradicionalnog pjevanja, plesanja, recitiranja i glume

– izrezuje, slaže i boji slagalice/slike

Sadržaji za ostvarivanje odgojno-obrazovnih ishoda:

Kulturni sadržaji: praznici i blagdani, narodni običaji; tradicionalne pjesme (koljadke, ščedrivke, vesnjanke, gajivke itd.), tradicionalni narodni plesovi; crtanje, bojenje, izrađivanje prigodnih čestitki, ukrajinskih pisanica; dječji časopisi na ukrajinskom jeziku primjereni učenikovoj dobi i interesima; animirani filmovi, dječji filmovi i bajke na internetskim platformama.

Preporuke za ostvarivanje odgojno-obrazovnih ishoda:

Učitelj koristi sadržaje kako bi samostalno kreirao teme i poticao znatiželju te interes učenika za proučavanje zanimljivih informacija o Ukrajini te ukrajinskoj dijaspori u Republici Hrvatskoj, Europi i svijetu. Učitelj prepoznaje i potiče učenikovo osvješćivanje pripadnosti ukrajinskoj nacionalnoj manjini. Učitelj motivira učenika na sudjelovanje u kulturnim priredbama i projektima.

Aktivnosti i sadržaji uvjetovani su dobi i interesima učenika, ponudom društveno-kulturnih i umjetničkih sadržaja. Učitelj potiče učenikovu znatiželju i interes za kreativno izražavanje.

Ishodi iz domene Kultura i civilizacija dopunjuju se i ostvaruju povezanošću s preostale dvije domene, s drugim predmetima te s međupredmetnim temama.

UJK OŠ A. 2. 1.

Učenik sluša vrlo kratke i vrlo jednostavne tekstove, točno izgovara glasove, riječi i vrlo kratke rečenice na temelju slušanoga teksta.

– sluša vrlo kratke i vrlo jednostavne tekstove, ponavlja izgovor glasova i čestih riječi

– spoznaje značenje riječi na temelju vođenoga razgovora

– vrlo kratko odgovara na vrlo jednostavna pitanja o slušanome tekstu koristeći naučene riječi i fraze

UJK OŠ A. 2. 2.

Učenik čita pojedinačne riječi, a zatim i kratke i jednostavne rečenice i vrlo kratke tekstove primjerene početnomu opismenjavanju.

– povezuje glasove i slova u slogove i cjelovitu riječ te riječi u rečenicu

– čita riječi, rečenice i vrlo kratke tekstove primjereno početnomu opismenjavanju

– odgovara na vrlo jednostavna pitanja nakon čitanja teksta

– pazi na pravilan izgovor i intonaciju

UJK OŠ A. 2. 3.

Učenik govori vrlo kratke rečenice.

– ponavlja vrlo kratke jednostavne rečenice

– imenuje i pokazuje predmete iz svog okružja

– izgovara rečenice, brojalice i pjesmice

– pravilno izgovara glasove h/g/ğ te e/y/i

UJK OŠ A. 2. 4.

Učenik sudjeluje u vrlo kratkom razgovoru te koristi naučene vrlo kratke i jednostavne rečenice.

– upotrebljava osnovne komunikacijske obrasce

– postavlja vrlo jednostavna, uvježbana pitanja i odgovara na njih

– oblikuje i izgovara vrlo kratke, uvježbane rečenice

UJK OŠ A. 2. 5.

Učenik velikim slovima školskog formalnog pisma prepisuje napisane riječi te kasnije i vrlo kratke i jednostavne rečenice.

– prepisuje riječi i vrlo kratke rečenice pisane ukrajinskom ćirilicom

– povezuje pisani oblik riječi sa slikovnim predloškom i govornim oblikom

UJK OŠ A. 2. 6.

Učenik piše školskim rukopisnim pismom slova, slogove, riječi i vrlo kratke rečenice.

– piše velika i mala slova školskim rukopisnim pismom

– povezuje slova u slogove i cjelovitu riječ, riječi u rečenicu, pišući školskim rukopisnim pismom

– prepisuje riječi i vrlo kratke rečenice školskim rukopisnim pismom

Sadržaji za ostvarivanje odgojno-obrazovnih ishoda:

Preporučene teme: proširivanje i produbljivanje tema koje su obrađene u prvom razredu i uvođenje novih.

Preporučene jezične strukture: učestali glagoli u prezentu, učestale imenice u nominativu i akuzativu, osobne i posvojne zamjenice u nominativu i akuzativu, pojedine upitne i pokazne zamjenice, pojedini prilozi i prijedlozi za opisivanje, negacija, pridjevi kao dio predikata, jednostavna rečenica.

Preporučene jezične funkcije: pozdravljanje i oslovljavanje, predstavljanje, čestitanje, imenovanje osoba, stvari, događaja, aktivnosti, izricanje jednostavnih izjava, zahtjeva i pitanja, brojanje.

Razlikovanje suglasnika h/g/ğ; razlikovanje samoglasnika e/i/y; jednostavna rečenica.

Preporučene vrste tekstova: brojalice, pjesmice (tradicionalne i suvremene), slikopriče, slikovnice, vrlo jednostavne rečenice popraćene slikama, vrlo jednostavni tekstovi od nekoliko kratkih rečenica popraćeni slikama, vrlo jednostavni dijaloški i opisni tekstovi, prilagođena poznata bajka.

Navedene teme i sadržaji za ostvarivanje odgojno-obrazovnih ishoda samo su preporuka, a učitelj samostalno odlučuje o njihovu broju, odabiru i rasporedu u nastavnoj godini.

Preporuke za ostvarivanje odgojno-obrazovnih ishoda:

Brojalice, pjesmice i slični tekstovi imaju važnu ulogu u usvajanju pravilnog izgovora, ritma, intonacije i naglaska pa im u nižim razredima osnovne škole treba pridati osobitu važnost.

Aktivnosti su raznolike, igrolike, zabavne i dinamično se izmjenjuju, primjerice gestikulacija, bojenje, izrezivanje, lijepljenje, slaganje slika odgovarajućim redoslijedom, povezivanje verbalnih i neverbalnih sadržaja, ponavljanje riječi i izraza, dopunjavanje tekstova, pokazivanje i opisivanje predmeta i slika, izvođenje zadanih radnji i slijeđenje vrlo jednostavnih uputa, pjevanje, recitiranje, pantomima, gluma, razne igre, ples, najjednostavniji projektni zadatci (plakati i sl.)

Leksički se sadržaji izabiru u skladu s razvojem i dobi učenika, od lakšeg ka težem, pri čemu se vodi računa o korelaciji s drugim nastavnim predmetima. Pri izboru tema učitelj se može ravnati prema potrebama, interesima i mogućnostima učenika.

Jezične se strukture također biraju u skladu s razvojem i dobi učenika i proizlaze iz preporučenih funkcija.

U drugome razredu osnovne škole jezik se uči oponašanjem, igranjem i ponavljanjem jezičnih obrazaca naučenih napamet. Jezične se strukture ne tumače, tj. u poučavanju se ne koristi metajezik. Strukture se uvode u što je moguće autentičnijemu komunikacijskom kontekstu, u skladu s dobi, jezičnim razvojem i iskustvom učenika.

Na receptivnoj razini učenici se izlažu i širemu rasponu jezičnih struktura od navedenih.

Učitelj stvara poticajno okružje za čitanje. Tijekom usvajanja pozornost treba usmjeravati na značenje i smisao pročitanoga, vještinu čitanja i vježbanje čitanja.

U prvom polugodištu preporučuje se uvježbavanje velikih slova školskog formalnog pisma, a uvođenje školskog rukopisnog pisma preporučuje se u drugom polugodištu.

Ishodi iz domene Jezik i komunikacija dopunjuju se i ostvaruju povezanošću s preostale dvije domene, s drugim predmetima te s međupredmetnim temama.

UJK OŠ B. 2. 1.

Učenik sluša/čita s razumijevanjem vrlo kratak i vrlo jednostavan književni tekst i razlikuje književne vrste prema obliku i sadržaju.

– sluša/čita vrlo kratak književni tekst nekoliko puta radi potpunijeg razumijevanja teksta

– upoznaje se s različitim vrstama slikovnica, zbirki priča, pjesama za djecu (u tiskanim, virtualnim te audio i video oblicima)

– odgovara na pitanja o pročitanom/slušanom vrlo kratkom i vrlo jednostavnom književnom tekstu

– prepoznaje glavne i sporedne likove

– prepoznaje početak, središnji dio i završetak priče

– smješta likove u vrijeme radnje i prostor

UJK OŠ B. 2. 2.

Učenik izražava misli, osjećaje, zapažanja nakon čitanja/slušanja vrlo kratkog i vrlo jednostavnog književnoga teksta i povezuje ih s vlastitim iskustvom.

– govori o čemu razmišlja i kako se osjeća nakon čitanja/slušanja književnoga teksta s obzirom na vlastiti doživljaj

– izražava vlastito mišljenje o događajima u priči i postupcima likova

– povezuje i uspoređuje postupke likova iz književnoga teksta s vlastitim postupcima i postupcima osoba koje ga okružuju

UJK OŠ B. 2. 3.

Učenik se stvaralački izražava prema vlastitom interesu i sposobnostima potaknut različitim iskustvima i doživljajima tijekom nastavnoga procesa.

– potaknut književnim tekstom stvara različite individualne kratke uratke na ukrajinskom jeziku u kojima dolazi do izražaja kreativnost i stvaralačko mišljenje

– priprema se za izvedbu, izražava se pokretom, glasom, crta sliku ili kraću slikovnicu ili uređuje zidni pano i dr.

– istražuje, eksperimentira i slobodno radi na temi koja mu je bliska

Sadržaji za ostvarivanje odgojno-obrazovnih ishoda:

Tekstovi: slikopriče, slikovnice, kratke priče, bajke, dječje pjesme, brojalice, kratki igrokaz, zagonetke, odabrani neknjiževni tekstovi u tiskanom i digitalnom obliku, na internetskim stranicama i drugim izvorima.

Preporučeni tekstovi i drugi sadržaji: Uljubleni virši, animirani filmovi iz serije Jak kozaky, ukrajinske božićne pjesme (koljadke i ščedrivke) Nova radist’ stala, narodne pjesme Oj vesna, dnem krasna, Oj hto, hto Mykolaja ljubyt’, pjesmice A ja u gaj hodyla (Pavlo Tyčyna), Oj vyšen’ky-čerešen’ky (Lesja Ukrajinka), Sadok vyšnevyj (Taras Ševčenko), bajka slikovnica Suzirja Kurky (Sofija Andruhovyč), Kudy znyklo more (Mar’’jana i Taras Prohas’ko), Ku-ku, Gaji šumljat’ (Pavlo Tyčyna), bajke Dva capky, Dvi kizon’ky (Myhajlo Kocjubyns’kyj), Lysyčka i žuravel’ (Ivan Franko), Rukavyčka, ukrajinske dječje edukativne internetske stranice, ukrajinski animirani filmovi, filmske bajke i drugi sadržaji po izboru nastavnika.

Priče o ukrajinskim znanstvenicima i umjetnicima po izboru učitelja (Kvitka Cisyk, Dmytro Bortnjans’kyj, Maksym Berezovs’kyj, Marija Prymačenko, suvremeni ukrajinski umjetnici i sl.).

Učitelj samostalno odlučuje o broju, odabiru i rasporedu sadržaja tijekom nastavne godine.

Proširivanje i produbljivanje tema odvija se postupno.

Preporuke za ostvarivanje odgojno-obrazovnih ishoda:

Nastavne aktivnosti dinamično se izmjenjuju: igre, dramatizacija, radionice i ostale aktivnosti u kojima je naglasak na razvijanju pozitivnog stava prema ukrajinskom jeziku i kojima se potiče učenikova kreativnost.

Zajedničko slušanje/čitanje planiranih tekstova na satu u svrhu razvijanja trajne čitateljske navike, aktivan razgovor u kojem sudjeluju svi učenici pri čemu se ističe važnost svakog pojedinačnog mišljenja.

Poučavanje sadržaja temelji se na govornoj komunikaciji i slušanju iz situacije posredstvom mimike, gesta, pokreta, likovnoga izraza, igre, pjesme i dramatizacije pomoću audiovizualnih sredstava. Učitelj organizira aktivnosti pričanja/čitanja naglas cijelomu razredu. Tekstovi su primjereni učenikovim mogućnostima te su tematski i žanrovski raznoliki, povezani s učenikovim interesima.

Učeniku se nudi stvaralački način izražavanja. Aktivnosti se mogu ostvarivati individualnim i timskim radom. Učitelj cijeni učenikovu samostalnost i poštuje njegove mogućnosti.

Učitelj samostalno odlučuje o broju, odabiru i rasporedu preporučenih aktivnosti tijekom nastavne godine.

Ishodi iz domene Književnost i stvaralaštvo dopunjuju se i ostvaruju povezanošću s preostale dvije domene, s drugim predmetima te s međupredmetnim temama.

UJK OŠ C. 2. 1.

Učenik prepoznaje najosnovnije nacionalne simbole te obilježja ukrajinske kulture i tradicije.

– prepoznaje i razlikuje osnovna obilježja Ukrajine, naziv zemlje na ukrajinskom jeziku te nacionalne ukrajinske simbole (zastava, grb, himna i dr.)

– imenuje ukrajinske blagdane i praznike te prepoznaje ukrajinske običaje

– razvija pozitivan stav i interes za proučavanje ukrajinske kulture i narodnih tradicija

UJK OŠ C. 2. 2.

Učenik primjenjuje najosnovnije tehnike kreativnog izražavanja.

– samostalno izvodi ili sudjeluje u skupnom izvođenju u kratkim priredbama u školskom i izvanškolskom okruženju koje sadrže razne elemente izvedbenih umjetnosti

– likovno se izražava, crta, boji, sudjeluje u izradi tradicionalnih predmeta te izrađuje čestitke i prigodne poklone

UJK OŠ C. 2. 3.

Učenik pokazuje otvorenost i zanimanje za ukrajinsku kulturu.

– pokazuje zanimanje i otvorenost za vrlo jednostavni autentični kulturni, zemljopisni, povijesni i religijski sadržaj

– pozitivno reagira na sadržaje povezane s blagdanima i običajima te rado sudjeluje u odgovarajućim aktivnostima na ukrajinskom jeziku primjereno dobi i znanju

UJK OŠ C. 2. 4.

Učenik se služi različitim izvorima informacija iz svoje okoline i prepoznaje značajke ukrajinskog identiteta.

– služi se digitalnim platformama koje pružaju sadržaje o kulturi i tradiciji ukrajinskog naroda

– služi se ilustracijama i drugim izvorima kao pomoć pri razumijevanju

– prepoznaje osnovne značajke ukrajinskog identiteta

Sadržaji za ostvarivanje odgojno-obrazovnih ishoda:

Kulturni sadržaji: praznici i blagdani, narodni običaji, tradicionalne pjesme, tradicionalni narodni plesovi; igre, dramatizacije, radionice (priredbe sadrže razne elemente izvedbenih umjetnosti: glazbene, dramske, plesne); animirani filmovi, dječji filmovi i bajke na internetskim platformama; dječji časopisi na ukrajinskom jeziku primjereni učenikovoj dobi i interesima.

Društveni sadržaji i aktivnosti: likovno prikazivanje zastave, grba i kulturno-povijesnih spomenika Ukrajine; tekstovi o nacionalnim simbolima, himna Ukrajine (tekst, glazba, autori); povijesno značajne osobe iz Ukrajine i dijaspore; crtanje, bojanje, izrađivanje prigodnih čestitki i ukrajinskih pisanica.

Preporuke za ostvarivanje odgojno-obrazovnih ishoda:

Učitelj koristi sadržaje kako bi samostalno kreirao teme i poticao znatiželju te interes učenika za proučavanje zanimljivih informacija o Ukrajini te ukrajinskoj dijaspori u Republici Hrvatskoj, Europi i svijetu. Učitelj prepoznaje i potiče učenikovo osvještavanje pripadnosti ukrajinskoj nacionalnoj manjini. Motivira učenika na sudjelovanje u kulturnim priredbama i projektima.

Učenika se upućuje na različite izvore i sadržaje o kulturi i običajima ukrajinskog naroda.

Ishodi iz domene Kultura i civilizacija dopunjuju se i ostvaruju povezanošću s preostale dvije domene, s drugim predmetima te s međupredmetnim temama.

UJK OŠ A. 3. 1.

Učenik sluša vrlo kratke vrlo jednostavne tekstove, točno izgovara glasove, riječi i kratke rečenice na temelju slušanoga teksta.

– sluša vrlo jednostavne vrlo kratke tekstove primjerene jezičnomu razvoju, interesima i dobi

– daje kratke odgovore na pitanja o slušanome tekstu

– izražava svoje misli i osjećaje o slušanome tekstu (crtežom, pismom, govorom, pokretom)

UJK OŠ A. 3. 2.

Učenik s razumijevanjem sluša i čita vrlo kratak i vrlo jednostavan tekst.

– pokazuje razumijevanje kratkih i jednostavnih rečenica

– pokazuje razumijevanje vrlo kratkih i vrlo jednostavnih tekstova zadane tematike

– odgovara na jednostavna pitanja o pročitanom tekstu

– postavlja jednostavna pitanja iz teksta i odgovara na njih

UJK OŠ A. 3. 3.

Učenik govori vrlo kratak i vrlo jednostavan tekst.

– oblikuje i pravilno izgovara vrlo kratke i vrlo jednostavne tekstove od nekoliko rečenica

– imenuje osobe, predmete, životinje i radnje nizom od nekoliko vrlo kratkih i vrlo jednostavnih rečenica

– upotrebljava vrlo jednostavna jezična sredstva

UJK OŠ A. 3. 4.

Učenik sudjeluje u razgovoru koristeći se vrlo kratkim i vrlo jednostavnim rečenicama.

– sudjeluje u razgovoru na obrađenu temu koristeći se vrlo kratkim rečenicama

– postavlja pitanja i odgovara na pitanja drugih

UJK OŠ A. 3. 5.

Učenik piše vrlo kratke i vrlo jednostavne rečenice poznate tematike.

– piše vrlo kratke i vrlo jednostavne rečenice

– na temelju predloška sastavlja i piše čestitke, poruke, sudjeluje u izradi plakata i sl.

Sadržaji za ostvarivanje odgojno-obrazovnih ishoda:

Preporučene teme: škola; moj dom; obitelj; kalendar; vrijeme; godišnja doba; domaće životinje; praznici i blagdani; promet; svakodnevne aktivnosti, slobodno vrijeme.

Preporučene jezične strukture: učestali glagoli u prezentu, učestale imenice u nominativu, akuzativu i lokativu, pridjevi u nominativu, akuzativu i lokativu, osobne i posvojne zamjenice u nominativu, akuzativu i lokativu, redni brojevi, pojedine upitne zamjenice, pokazne zamjenice, pojedini prilozi i prijedlozi, negacija, pridjevi kao dio predikata, jednostavne rečenice.

Preporučene jezične funkcije: opisivanje navika i rutinskih radnji, izricanje vremena i mjesta, uporaba brojeva, razmjena informacija, imenovanje i opisivanje osoba, stvari, radnji, oblikovanje potvrdnih i niječnih izjava, jednostavnih pitanja, jednostavno izvješćivanje o svakodnevnim događajima.

Meki suglasnici; osnovna obilježja vrsta riječi: imenice, pridjevi, glagoli, zamjenice, brojevi; intonacija upitnih rečenica.

Preporučene vrste tekstova: brojalice, pjesmice (tradicionalne i suvremene), slikopriče, slikovnice, strip, jednostavni kratki tekstovi od nekoliko kratkih rečenica popraćeni slikama, vrlo jednostavni dijaloški i opisni tekstovi, prilagođena poznata bajka, čestitka, obrasci s osobnim podatcima, razglednice.

Navedene teme i sadržaji za ostvarivanje odgojno-obrazovnih ishoda samo su preporuka, a učitelj samostalno odlučuje o njihovu broju, odabiru i rasporedu u nastavnoj godini.

Preporuke za ostvarivanje odgojno-obrazovnih ishoda:

Aktivnosti su raznolike, igrolike, zabavne i dinamično se izmjenjuju, primjerice gestikulacija, bojenje, izrezivanje, lijepljenje, slaganje slika ili dijelova kratkoga teksta odgovarajućim redoslijedom, dopunjavanje tekstova, povezivanje verbalnih i neverbalnih sadržaja, ponavljanje riječi i izraza, pokazivanje i opisivanje predmeta i slika, pjevanje, recitiranje, pantomima, gluma, razne igre, ples, jednostavni kratki dijalozi s uvježbanim jezičnim sredstvima koji oponašaju stvarne komunikacijske situacije, prepričavanje slijeda događaja uz pomoć vizualnih poticaja ili pitanja, jednostavni projektni zadatci (izrada čestitke, plakata, kraće dramatizacije; skeč, lutkarska predstava, umne mape...) i dr.

Leksički se sadržaji izabiru u skladu s razvojem i dobi učenika, od lakšeg ka težem i od poznatog prema nepoznatom, pri čemu se vodi računa o korelaciji s drugim nastavnim predmetima. Preporuča se korištenje multimedijalnih sredstava. Leksički se sadržaji ponavljaju i proširuju u odnosu na prethodni razred.

Jezične se strukture također biraju u skladu s razvojem i dobi učenika i proizlaze iz preporučenih funkcija te se uvode u što je moguće autentičnijemu komunikacijskom kontekstu.

U trećemu razredu osnovne škole jezik se i dalje djelomično uči oponašanjem, igranjem i ponavljanjem jezičnih obrazaca, ali se učenici potiču i na uočavanje strukturnih analogija i zaključivanje na temelju mnogobrojnih primjera.

Na receptivnoj se razini učenici izlažu i širemu rasponu jezičnih struktura od navedenih.

Iako je težište na govornoj komunikaciji, od trećeg se razreda osnovne škole postepeno primjenjuju aktivnosti pisanog izražavanja.

Nastava na satu odvija se na ukrajinskom jeziku, a hrvatski jezik koristi se za usporedbu i lakši prijenos znanja.

Ishodi iz domene Jezik i komunikacija dopunjuju se i ostvaruju povezanošću s preostale dvije domene, s drugim predmetima te s međupredmetnim temama.

UJK OŠ B. 3. 1.

Učenik sluša/čita s razumijevanjem kratak književni tekst i zadane dijelove teksta te uočava pojedinosti književnoga jezika.

– čita kratak književni tekst nekoliko puta radi potpunijeg razumijevanja književnog teksta

– prepoznaje i izdvaja temu teksta

– odgovara na pitanja o pročitanome književnom tekstu te ga prepričava svojim riječima uz pomoć predloška

– prepoznaje redoslijed događaja

– opisuje likove te ih povezuje s mjestom i vremenom radnje

UJK OŠ B. 3. 2.

Učenik izražava svoja zapažanja, misli i osjećaje nakon slušanja/čitanja kratkog književnoga teksta te povezuje sadržaj i temu književnoga teksta s vlastitim iskustvom.

– izražava svoja zapažanja, misli i osjećaje nakon čitanja kratkog književnog teksta

– opisuje situacije, događaje i likove u književnom tekstu s obzirom na vlastiti doživljaj

– navodi sličnosti i razlike između sadržaja i teme književnoga teksta i vlastitoga životnog iskustva

– uspoređuje misli i osjećaje nakon čitanja teksta sa zapažanjima ostalih učenika

– prepoznaje etičke vrijednosti teksta

UJK OŠ B. 3. 3.

Učenik pronalazi podatke u obavijesnim tekstovima iz različitih izvora.

– čita tekstove u zabavno-poučnim časopisima za djecu te u drugim izvorima

– razlikuje obavijesne tekstove od književnih

– pronalazi podatke u različitim izvorima informacija, izdvaja ključne podatke

UJK B. 3. 4.

Učenik se stvaralački izražava prema vlastitome interesu potaknut različitim iskustvima i doživljajima književnoga teksta.

– istražuje, eksperimentira i slobodno radi na temi koja mu je bliska

– stvara različite individualne uratke: piše i crta slikovnicu, strip, naslovnicu knjige/glumi u igrokazu/izrađuje plakat

– koristi se jezičnim vještinama, aktivnim rječnikom radi oblikovanja uradaka u kojima dolazi do izražaja kreativnost i stvaralačko mišljenje

– razvija vlastiti potencijal za stvaralaštvo

Sadržaji za ostvarivanje odgojno-obrazovnih ishoda:

Tekstovi: slikovnice, priče, bajke, basne, dječje pjesme, brojalice, zagonetke, dječji igrokaz, legende, pripovijetke, obavijesni tekstovi, odabrani neknjiževni tekstovi u tiskanom i digitalnom obliku.

Preporučeni tekstovi i drugi sadržaji: Legenda o osnutku Kijeva, legende o ukrajinskim knezovima i kneginjama, Volodymyr vybyraje viru, pjesme Teče voda z-pid javora (Taras Ševčenko), Pro Maričku nevelyčku (Mykola Petrenko), Uljubleni virši, Tatuseva knyga (Volodymyr Vakulenko), bajke i priče Krut’ i Vert’, Pan Koc’kyj, Kotygoroško, Cap ta baran, Kryven’ka kačečka, Pro pivnyka i kuročku, Sto kazok, Desjat’ robitnyc’, Ivasyk ta Tarasyk (Myhajlo Kocjubyns’kyj), Jižak ta Lysycja (Leonid Glibov), Nesluhnjanyj glečyk (Stepan Vasyl’čenko), Osel i Lev, Zajec’ ta Jižak, Stare dobro zabuvajet’sja (Ivan Franko), Virši (Olena Pčilka), Bida navčyt’, Mamo ide vže zyma (Lesja Ukrajinka), Kazky ta virši (Natalja Zabila), animirani filmovi Kapitoška, Kotyk i pivnyk, narodne pjesme Dobryj večir tobi, pane gospodarju!, Ščedryk, Oj kuvala zozulen’ka, Oj na gori ženci žnut’, uspavanke Oj, ty, kote, kotočok, Oj, hodyt’ son kolo vikon, ukrajinske dječje edukativne internetske stranice, ukrajinski animirani filmovi, filmske bajke i drugi sadržaji po izboru učitelja.

Priče o ukrajinskim znanstvenicima i umjetnicima po izboru učitelja (Mykola Lysenko, Artem Vedel’, Mykola Pymonenko, Sergij Vasyl’kivs’kyj, suvremeni ukrajinski umjetnici i sl.).

Učitelj samostalno odlučuje o broju, odabiru i rasporedu sadržaja tijekom nastavne godine.

Proširivanje i produbljivanje tema odvija se postupno.

Preporuke za ostvarivanje odgojno-obrazovnih ishoda:

Nastavne aktivnosti dinamično se izmjenjuju: igre, dramatizacija, radionice i ostale aktivnosti u kojima je naglasak na razvijanju pozitivnog stava prema ukrajinskom jeziku i književnosti, kojima se potiče učenikova kreativnost.

Zajedničko slušanje/čitanje planiranih tekstova na satu u svrhu razvijanja trajne čitateljske navike, aktivan razgovor u kojem sudjeluju svi učenici pri čemu se ističe važnost svakog pojedinačnog mišljenja.

Poučavanje sadržaja temelji se na govornoj komunikaciji i slušanju iz situacije posredstvom mimike, gesta, pokreta, likovnoga izraza, igre, pjesme i dramatizacije pomoću audiovizualnih sredstava. Učitelj organizira aktivnosti pričanja/čitanja naglas cijelomu razredu. Tekstovi su primjereni učenikovim mogućnostima te su tematski i žanrovski raznoliki, povezani s učenikovim interesima i njegovom životnom stvarnošću.

Učeniku se nudi stvaralački način izražavanja. Aktivnosti se mogu ostvarivati individualnim i timskim radom. Učitelj cijeni učenikovu samostalnost i poštuje njegove mogućnosti.

Učitelj samostalno odlučuje o broju, odabiru i rasporedu preporučenih aktivnosti tijekom nastavne godine.

Ishodi iz domene Književnost i stvaralaštvo dopunjuju se i ostvaruju povezanošću s preostale dvije domene, s drugim predmetima te s međupredmetnim temama.

UJK OŠ C. 3. 1.

Učenik uočava sličnosti obilježja ukrajinske kulture i obilježja hrvatske kulture.

– izdvaja prepoznatljiva kulturna obilježja Ukrajine, pronalazi analogije u hrvatskoj kulturi

– opisuje i razlikuje ukrajinske blagdane i običaje vezane uz njih

– ističe sličnosti dviju kultura

UJK OŠ C. 3. 2.

Učenik proširuje raspon osnovnih tehnika kreativnog izražavanja.

– sudjeluje u svečanim priredbama u školskom i izvanškolskom okružju

– izvodi ukrajinske dječje i narodne pjesme, praćene pokretom i plesom

– crta, uređuje panoe i školsku izložbu

UJK OŠ C. 3. 3.

Učenik upoznaje osnovne činjenice iz povijesti ukrajinske dijaspore u Republici Hrvatskoj te ih povezuje s pripadnicima ukrajinske manjine u svom zavičaju.

– izdvaja važnije događaje iz zavičajne povijesti ukrajinske dijaspore u Republici Hrvatskoj

– raspravlja o poznatim osobama pripadnicima ukrajinske nacionalne manjine u svom zavičaju i njihovom utjecaju na očuvanje baštine

– na vremenskoj crti prikazuje značajne događaje iz svog života unutar ukrajinske zajednice

UJK OŠ C. 3. 4.

Učenik se upoznaje s osnovama geografije Ukrajine i osnovnim informacijama o ukrajinskoj dijaspori u Europi i svijetu.

– određuje položaj Ukrajine na geografskoj karti, imenuje i pokazuje na karti najvažnije kulturno-povijesne spomenike Ukrajine

– upoznaje se s osnovnim informacijama o ukrajinskoj dijaspori u Europi i svijetu

– uočava sličnosti nekih elemenata kulture svog zavičaja s elementima kulture u različitim regijama Ukrajine i u dijaspori

Sadržaji za ostvarivanje odgojno-obrazovnih ishoda:

Kulturni sadržaji: svečane i blagdanske priredbe; tradicijske manifestacije, kazališne predstave u školskoj i široj zajednici (i u virtualnom obliku), tradicionalni narodni plesovi, igre; radionice (priredbe koje sadrže razne elemente izvedbenih umjetnosti: glazbene, dramske, plesne umjetnosti), radionice i koncerti pripadnika ukrajinske zajednice iz Republike Hrvatske, Europe ili Ukrajinaca iz Ukrajine; animirani filmovi, dječji filmovi i bajke na internetskim platformama; dječji časopisi na ukrajinskom jeziku primjereni učenikovoj dobi i interesima.

Društveni sadržaji i aktivnosti: susreti s istaknutim pripadnicima ukrajinske nacionalne manjine u zavičaju; korištenje tekstova o Ukrajini, njezinim geografskim osobinama te o ukrajinskoj dijaspori u Republici Hrvatskoj, Europi i svijetu; čitanje geografske karte Ukrajine, značajni ukrajinski gradovi, rijeke, jezera, planine itd.; upoznavanje kulturno-povijesnih spomenika Ukrajine; povijesno značajne osobe iz Ukrajine i dijaspore; crtanje, bojanje, izrađivanje prigodnih čestitki, ukrajinskih pisanica i dr.

Preporuke za ostvarivanje odgojno-obrazovnih ishoda:

Učitelj koristi sadržaje kako bi samostalno kreirao teme i poticao znatiželju te interes učenika za proučavanje zanimljivih informacija o Ukrajini te ukrajinskoj dijaspori u Republici Hrvatskoj, Europi i svijetu. Učitelj prepoznaje i potiče učenikovo osvješćivanje pripadnosti ukrajinskoj nacionalnoj manjini. Motivira učenika na sudjelovanje u kulturnim priredbama i projektima.

Preporučuje se usmjeravanje učiteljeve pozornosti na poticanje aktivnosti učenika, pozitivno isticanje učenikovog interesa i zalaganja u kreativnom izražavanju.

Ishodi iz domene Kultura i civilizacija dopunjuju se i ostvaruju povezanošću s preostale dvije domene, s drugim predmetima te s međupredmetnim temama.

UJK OŠ A. 4. 1.

Učenik sluša/čita kratak vrlo jednostavan tekst i prepričava sadržaj teksta.

– sluša/čita kratke tekstove primjerene jezičnomu razvoju, interesima i dobi

– prepoznaje bitne podatke u tekstu

– odgovara na pitanja o tekstu

– izražava mišljenje o tekstu

– uz pomoć modela prepričava sadržaj teksta

UJK OŠ A. 4. 2.

Učenik naglas čita kratak vrlo jednostavan tekst.

– čita kratke tekstove primjerene jezičnomu razvoju, interesima i dobi

– odgovara na pitanja o pročitanome tekstu

– pronalazi važne podatke u tekstu

– primjenjuje pravila naglašavanja riječi i rečenične intonacije pri izgovoru

UJK OŠ A. 4. 3.

Učenik proizvodi vrlo kratak i vrlo jednostavan govorni tekst.

– oblikuje i pravilno izgovara vrlo kratke i vrlo jednostavne tekstove

– imenuje osobe, predmete, životinje i radnje nizom od više kratkih rečenica

– prepričava tekst uz pomoć predloška ili vođen pitanjima

UJK OŠ A. 4. 4.

Učenik sudjeluje u kratkom i vrlo jednostavnom razgovoru.

– postavlja kratka i jednostavna pitanja u uvježbanim situacijama i odgovara na takva pitanja

– sudjeluje u uvježbanim dijalozima i u igranju uloga

UJK OŠ A. 4. 5.

Učenik piše vrlo kratak i vrlo jednostavan tekst poznate tematike na temelju predloška.

– piše vrlo kratak i vrlo jednostavan tekst na temelju predloška

– pravilno piše poznate i učestale riječi

Sadržaji za ostvarivanje odgojno-obrazovnih ishoda:

Preporučene teme: proširivanje i produbljivanje tema koje su obrađene u trećem razredu osnovne škole.

Preporučene jezične strukture: učestali glagoli u prezentu i perfektu; imperativ, učestale imenice u nominativu, akuzativu, lokativu i instrumentalu, pridjevi u nominativu, akuzativu, lokativu i instrumentalu, osobne i posvojne zamjenice u nominativu, akuzativu, lokativu i instrumentalu, pojedine upitne i pokazne zamjenice, pojedini prilozi i prijedlozi, negacija, pridjevi kao dio predikata, jednostavne rečenice.

Preporučene jezične funkcije i strukture: opisivanje navika i rutinskih radnji, traženje i davanje uputa, izricanje vremena i mjesta, uporaba brojeva, razmjena informacija, imenovanje i opisivanje osoba, stvari, radnji, oblikovanje potvrdnih i niječnih izjava, jednostavnih pitanja i zahtjeva, jednostavno izvješćivanje o svakodnevnim događajima, opisivanje prošlih događaja.

Preporučene vrste tekstova: brojalice, pjesmice (tradicionalne i suvremene), slikopriče, slikovnice, strip, vrlo jednostavni dijaloški i opisni tekstovi, prilagođena poznata bajka, čestitka, vrlo jednostavni kratki tekstovi popraćeni slikama i obrasci s osobnim podatcima, razglednica, e-poruka, kratki sastavak prema uvježbanome modelu.

Navedene teme i sadržaji za ostvarivanje odgojno-obrazovnih ishoda samo su preporuka, a učitelj samostalno odlučuje o njihovu broju, odabiru i rasporedu u nastavnoj godini.

Preporuke za ostvarivanje odgojno-obrazovnih ishoda:

Preporučene aktivnosti: gestikulacija, bojenje, izrezivanje, lijepljenje, slaganje slika ili dijelova kratkoga teksta odgovarajućim redoslijedom, dopunjavanje tekstova, povezivanje verbalnih i neverbalnih sadržaja, ponavljanje riječi i izraza, opisivanje predmeta i slika, pjevanje, recitiranje, pantomima, gluma, razne igre, ples, jednostavni kratki dijalozi s uvježbanim jezičnim sredstvima koji oponašaju stvarne komunikacijske situacije, prepričavanje događaja uz pomoć vizualnih poticaja ili pitanja, jednostavni projektni zadatci (izrada čestitke, plakata, kraća dramatizacija, skeč, lutkarska predstava, umne mape), snimanje kratkoga filma, izrada razrednoga bloga i dr.

Leksički se sadržaji izabiru u skladu s razvojem i dobi učenika, pri čemu se vodi računa o korelaciji s drugim nastavnim predmetima. Pri izboru tema učitelj se može ravnati prema potrebama, interesima i mogućnostima učenika. Leksički sadržaji uvode se uz mimiku, vizualna i multimedijalna sredstva, mehaničkim ponavljanjem, a sve se češće primjenjuju aktivnosti pisanog izražavanja.

Jezične se strukture također biraju u skladu s razvojem i dobi učenika i proizlaze iz preporučenih funkcija te se uvode u što je moguće autentičnijemu komunikacijskom kontekstu. Važno je na primjeren način učenike pomalo privikavati na kognitivni pristup učenju jezika.

U četvrtome razredu osnovne škole jezik se i dalje djelomično uči oponašanjem, igranjem i ponavljanjem jezičnih obrazaca, ali se učenici potiču i na uočavanje strukturnih analogija i zaključivanje na temelju mnogobrojnih primjera.

Na receptivnoj razini učenici se izlažu i širemu rasponu jezičnih struktura od navedenih.

Nastava na satu odvija se na ukrajinskom jeziku, a hrvatski jezik koristi se za usporedbu i lakši prijenos znanja.

Ishodi iz domene Jezik i komunikacija dopunjuju se i ostvaruju povezanošću s preostale dvije domene, s drugim predmetima te s međupredmetnim temama.

UJK OŠ B. 4. 1.

Učenik sluša/čita s razumijevanjem kratak, jednostavan književni tekst, prepričava ga te objašnjava njegova obilježja.

– sluša/čita s razumijevanjem te odgovara na pitanja o pjesmi, događaju, liku, situaciji u kratkom, jednostavnom književnom tekstu

– prepoznaje glavne i sporedne likove

– prepoznaje i razlikuje dijelove pjesme

– prepričava književni tekst svojim riječima

– uočava emocionalnost i slikovitost teksta

– objašnjava osnovna obilježja književnog teksta

UJK OŠ B. 4. 2.

Učenik iskazuje i objašnjava svoja zapažanja i misli nakon slušanja/čitanja kratkog i jednostavnog književnoga teksta te povezuje sadržaj i temu teksta sa stvarnim životom.

– objašnjava vlastita zapažanja, misli i osjećaje nakon čitanja/slušanja književnoga teksta te ih uspoređuje sa zapažanjima ostalih učenika

– povezuje razumijevanje književnoga teksta s vlastitim misaonim i emotivnim reakcijama na tekst

– povezuje temu, sadržaj i motive teksta sa stvarnim životom i vlastitim iskustvom

– pripovijeda o događajima iz svakodnevnog života koji su slični onima u književnom tekstu

– preoblikuje tekst kratkim i jednostavnim rečenicama: stvara novi svršetak, mijenja postupke likova, uvodi nove likove, sudjeluje u priči

UJK OŠ B. 4. 3.

Učenik pronalazi ključne podatke i izdvaja poruku teksta iz različitih izvora.

– pronalazi podatke u tekstovima u različitim medijima na ukrajinskom jeziku, kombinira izvore informacija prema svojim interesima i potrebama

– razlikuje medije kao izvore podataka (časopisi, TV, internet, društvene mreže)

– prepoznaje i izdvaja ključne podatke i poruku teksta

– razlikuje obavijesne tekstove od književnih

UJK OŠ B. 4. 4.

Učenik se stvaralački izražava potaknut književnim/neknjiževnim tekstom, iskustvima i doživljajima.

– koristi se jezičnim vještinama, aktivnim rječnikom radi oblikovanja uradaka u kojima dolazi do izražaja kreativnost i stvaralačko mišljenje

– istražuje, eksperimentira i slobodno radi na temi koja mu je bliska

– razvija vlastiti potencijal za stvaralaštvo

– stvara različite individualne uratke: recitira, izrađuje slikovnicu, naslovnicu knjige, strip, plakat, fotopriču ili fotostrip, glumi u igrokazu, snima audioprilog

Sadržaji za ostvarivanje odgojno-obrazovnih ishoda:

Tekstovi: lirske pjesme, priče, bajke, basne, dječji igrokaz, legende, slikovnice, pripovijetke, narodne poslovice, stripovi, dječji časopisi, obavijesni tekst u tiskanom i digitalnom obliku i dr.

Preporučeni tekstovi i drugi sadržaji: legende o kozacima, narodne predaje o Oleksi Dovbušu i Ustymu Karmaljuku, zbirka narodnih bajki Sto kazok (svezak 1.), lirske pjesme i priče za djecu ukrajinskih klasika i suvremenih pjesnika (Lesja Ukrajinka, Kazka pro Oha, Lileja i dr., Ivan Franko, Abu-Kasymovi kapci, Lys Mykyta ulomci, Gryceva škil’na nauka i dr., Leonid Glibov – Konyk Strybunec’ i dr., Bogdan Igor Antonyč, Selo i dr., Volodymyr Sosjura, Ridna mova i dr., Marija Prygara, Myhajlyk-džura kozac’kyj, Lina Kostenko, Buzynovyj car i dr., Andrij Malyško, Pisnja pro rušnyk, Čomu skazaty j sam ne znaju, Ivan Malkovyč, Jurko Pozajak, Sergij Žadan, Volodymyr Vakulenko i drugi), animirani filmovi Čarivnyj goroh, Petryk Pjatočkin, Lys Mykyta, ukrajinske dječje edukativne internetske stranice, filmske bajke i drugi sadržaji prema izboru učitelja.

Priče o ukrajinskim znanstvenicima i umjetnicima po izboru učitelja (Arhyp Kujindži, Kostjantyn i Kostjantyn Vasyl’ Ostroz’kyj, Borys Ljatošyns’kyj, Levko Revuc’kyj, Petro Prokopovyč, suvremeni ukrajinski umjetnici i sl.).

Učitelj priprema nastavne materijale na temelju inicijalnog stanja čitalačke kompetencije učenika.

Učitelj samostalno odlučuje o broju, odabiru i rasporedu sadržaja tijekom nastavne godine.

Proširivanje i produbljivanje tema odvija se postupno.

Preporuke za ostvarivanje odgojno-obrazovnih ishoda:

Nastavne aktivnosti dinamično se izmjenjuju: igre, dramatizacija, radionice i ostale aktivnosti u kojima je naglasak na razvijanju pozitivnog stava prema ukrajinskom jeziku i književnosti, kojima se potiče učenikova kreativnost.

Zajedničko slušanje/čitanje i prepričavanje planiranih tekstova na satu u svrhu razvijanja trajne čitateljske navike, aktivan razgovor u kojem sudjeluju svi učenici pri čemu se ističe važnost svakog pojedinačnog mišljenja. Potiče se izražavanje u obliku vrlo kratkih pisanih uradaka.

Poučavanje sadržaja temelji se na govornoj komunikaciji i slušanju iz situacije posredstvom mimike, gesta, pokreta, likovnoga izraza, igre, pjesme i dramatizacije pomoću audiovizualnih sredstava. Učitelj organizira aktivnosti pričanja/čitanja naglas cijelomu razredu. Tekstovi su primjereni učenikovim mogućnostima te su tematski i žanrovski raznoliki, povezani s učenikovim interesima i njegovom životnom stvarnošću.

Učeniku se nudi stvaralački način izražavanja. Aktivnosti se mogu ostvarivati individualnim i timskim radom. Učitelj cijeni učenikovu samostalnost i poštuje njegove mogućnosti.

Učitelj pri izboru tekstova treba voditi računa o žanrovskoj i tematskoj raznovrsnosti kao i o recepcijskim mogućnostima učenika.

Učitelj samostalno odlučuje o broju, odabiru i rasporedu preporučenih aktivnosti tijekom nastavne godine.

Ishodi iz domene Književnost i stvaralaštvo dopunjuju se i ostvaruju povezanošću s preostale dvije domene, s drugim predmetima te s međupredmetnim temama.

UJK OŠ C. 4. 1.

Učenik uspoređuje i razlikuje odabrana obilježja ukrajinske kulture s obilježjima hrvatske kulture.

– prepoznaje i opisuje različite kulturne obrasce (ukrajinske običaje, vjeroispovijest u multikulturnoj sredini) na primjerima koje susreće u svojoj neposrednoj okolini/zavičaju

– iz raznih multimedijskih izvora pronalazi i uspoređuje činjenice i zanimljivosti o Ukrajini i Hrvatskoj

– navodi i imenuje posebnosti ukrajinske kulture

– prepoznaje i razlikuje posebnosti ukrajinske kulture i tradicija u okvirima suvremenih značajnih manifestacija u Ukrajini i Republici Hrvatskoj

UJK OŠ C. 4. 2.

Učenik, koristeći ukrajinski jezik, upoznaje različite tehnike kreativnog izražavanja.

– nastavlja aktivno sudjelovanje u svečanim priredbama u školskom i izvanškolskom okružju te prema mogućnostima na manifestacijama i projektima ukrajinske kulture u Republici Hrvatskoj; daje osvrt na izvedbe

– prema sklonostima samostalno izvodi umjetničko djelo u razredu/izvan njega

– izražava se u različitim likovnim tehnikama i prema mogućnostima sudjeluje u nacionalnim i međunarodnim izložbama/natjecanjima

UJK OŠ C. 4. 3.

Učenik prepoznaje ulogu i važnost povijesnog nasljeđa Ukrajine i ukrajinske dijaspore u Republici Hrvatskoj, Europi i svijetu te osvještava svoju nacionalnu pripadnost.

– prikuplja i izdvaja informacije o važnim događajima iz povijesti Ukrajine i ukrajinske dijaspore u Europi i svijetu s naglaskom na najnoviju povijest

– istražuje povijesno značajne osobe iz Ukrajine i dijaspore u Republici Hrvatskoj, Europi i svijetu

– osvještava utjecaj povijesnog nasljeđa ukrajinske dijaspore na razvoj nacionalnog identiteta pojedinca u zavičaju

– prepoznaje svoju posebnost i vrijednost kao pripadnika ukrajinske nacionalne manjine te posebnost i vrijednosti drugih osoba i zajednica kojima pripada

UJK OŠ C. 4. 4.

Učenik opisuje i uspoređuje državni ustroj Ukrajine i Republike Hrvatske, prepoznaje geografska obilježja Ukrajine.

– opisuje i uspoređuje državni ustroj i nacionalna obilježja Ukrajine i Republike Hrvatske

– istražuje nacionalne simbole obiju država

– pokazuje državnu granicu Ukrajine, navodi susjedne zemlje

– tumači geografsku kartu Ukrajine, istražuje i uspoređuje reljefna obilježja različitih krajeva

Sadržaji za ostvarivanje odgojno-obrazovnih ishoda:

Kulturni sadržaji: svečane i blagdanske priredbe; tradicijski obredi i manifestacije, kazališne predstave u školskoj i široj zajednici (i u virtualnom obliku), festivali i projekti kulture u Republici Hrvatskoj, izložbe, koncerti pripadnika ukrajinske zajednice iz Republike Hrvatske, Europe ili Ukrajinaca iz Ukrajine, kreativne radionice u različitim likovnim tehnikama.

Društveni sadržaji i aktivnosti: susreti s istaknutim pripadnicima ukrajinske nacionalne manjine u zavičaju i u regiji te, prema mogućnostima, s gostima iz Ukrajine; tekstovi o Ukrajini, o ukrajinskoj novijoj povijesti, njezinim geografskim osobinama te o ukrajinskoj dijaspori u Republici Hrvatskoj, Europi i svijetu; državni ustroj i nacionalni simboli Ukrajine; povijesno značajne osobe iz Ukrajine i dijaspore; crtanje, bojanje, izrađivanje prigodnih čestitki, ukrajinskih pisanica i dr.

Preporuke za ostvarivanje odgojno-obrazovnih ishoda:

Učitelj koristi sadržaje kako bi samostalno kreirao teme i poticao znatiželju te interes učenika za samostalno istraživanje i proučavanje informacija o Ukrajini te ukrajinskoj dijaspori u Republici Hrvatskoj, Europi i svijetu. Učitelj prepoznaje i potiče učenikovo osvještavanje pripadnosti ukrajinskoj nacionalnoj manjini. Motivira učenika na sudjelovanje u kulturnim priredbama i projektima.

Preporučuje se usmjeravanje učiteljeve pozornosti na poticanje aktivnosti učenika, pozitivno isticanje učenikovog interesa i zalaganja u kreativnom izražavanju.

Ishodi iz domene Kultura i civilizacija dopunjuju se i ostvaruju povezanošću s preostale dvije domene, s drugim predmetima te s međupredmetnim temama.

UJK OŠ A. 5. 1.

Učenik razumije kratak i jednostavan tekst pri slušanju i čitanju.

– globalno i selektivno razumije kratke i jednostavne tekstove

– uočava osnovnu poruku

– pronalazi ključne informacije u tekstu

– razlikuje jednostavne tekstne vrste i njihovu osnovnu namjenu

– razumije sadržaje izgovorene umjerenim tempom, jasno i razgovijetno

UJK OŠ A. 5. 2.

Učenik naglas čita kratak i jednostavan tekst.

– naglas čita kratke i jednostavne nepoznate tekstove s poznatim leksikom

– tečno čita poznate kratke i jednostavne tekstove

– prepričava tekst uz pomoć modela

UJK OŠ A. 5. 3.

Učenik proizvodi kratak i vrlo jednostavan govorni tekst.

– oblikuje i govori kratke i vrlo jednostavne tekstove o poznatim temama

– prepričava kratke obrađene tekstove uz pomoć predloška ili vođen pitanjima

– primjenjuje pravilan izgovor

– samostalno produktivno upotrebljava uvježbana jezična sredstva

UJK OŠ A. 5. 4.

Učenik sudjeluje u kratkom i vrlo jednostavnom razgovoru.

– postavlja jednostavna, uvježbana pitanja i odgovara na takva pitanja

– sudjeluje u dijalozima i igranju uloga

– samostalno produktivno upotrebljava uvježbana jezična sredstva

UJK OŠ A. 5. 5.

Učenik piše vrlo kratak i vrlo jednostavan tekst.

– piše vrlo kratke i vrlo jednostavne tekstove

– vođenim pisanjem piše sastavak trodijelne strukture (uvod, glavni dio, završetak)

– samostalno produktivno upotrebljava uvježbana jezična sredstava

Sadržaji za ostvarivanje odgojno-obrazovnih ishoda:

Preporučene teme: obitelj, prijatelji, poznate osobe, društveni odnosi; škola: školske aktivnosti; stanovanje; priroda; putovanja; svakodnevne aktivnosti, obveze, slobodno vrijeme, interesi, zabava, mediji.

Preporučene jezične strukture: učestali glagoli u prezentu, perfektu i futuru; imperativ, učestale imenice u nominativu, akuzativu, lokativu, instrumentalu i dativu, pridjevi u nominativu, akuzativu, lokativu, instrumentalu i dativu, osobne i posvojne zamjenice u nominativu, akuzativu, lokativu, instrumentalu i dativu, pojedine upitne i pokazne zamjenice, pojedini prilozi i prijedlozi, negacija, komparacija pridjeva, jednostavne i pojedine složene rečenice.

Jezično-komunikacijske funkcije: opisivanje ljudi, stvari i mjesta, izražavanje osjećaja, davanje prijedloga i savjeta, izricanje želja, izvještavanje o osobnim iskustvima, opisivanje prošlih događaja, izražavanje planova za budućnost, izražavanje (ne)slaganja, zamolbe, uspoređivanje, ukazivanje na osobe i predmete (zamjenice), izražavanje slijeda događaja povezivanjem izjava u smislenu cjelinu.

Preporučene vrste tekstova: pjesme (tradicionalne i suvremene), strip, jednostavni dijaloški i opisni tekstovi, kratki članci/tekstovi, bajke, čestitka, razglednica, e-poruka, blog, kraći književni tekst primjeren uzrastu i jezičnome razvoju.

Navedene teme i sadržaji za ostvarivanje odgojno-obrazovnih ishoda samo su preporuka, a učitelj samostalno odlučuje o njihovu broju, odabiru i rasporedu u nastavnoj godini.

Preporuke za ostvarivanje odgojno-obrazovnih ishoda:

Preporučene aktivnosti: slaganje slika ili dijelova kratkoga teksta odgovarajućim redoslijedom, dopunjavanje tekstova, povezivanje verbalnih i neverbalnih sadržaja, ponavljanje riječi i izraza, opisivanje predmeta i slika, pjevanje, recitiranje, gluma, igre, ples, jednostavni kratki dijalozi s uvježbanim jezičnim sredstvima, prepričavanje događaja uz pomoć vizualnih poticaja ili pitanja, jednostavni projektni zadatci (izrada čestitke, plakata, kraća dramatizacija, skeč, lutkarska predstava, umne mape), snimanje kratkoga filma, izrada razrednoga bloga, izrada prezentacija i dr.

Leksički se sadržaji izabiru u skladu s razvojem i dobi učenika, pri čemu se vodi računa o korelaciji s drugim nastavnim predmetima. Pri izboru tema učitelj se može ravnati prema potrebama, interesima i mogućnostima učenika.

U petome razredu osnovne škole jezik se sve manje uči oponašanjem, igranjem i ponavljanjem jezičnih obrazaca, a učenici se sve više potiču na uočavanje strukturnih analogija i zaključivanje na temelju mnogobrojnih primjera.

Jezične strukture uvode se u što autentičnijemu komunikacijskom kontekstu. Važno je na primjeren način učenike privikavati na kognitivni pristup učenju jezika.

Na receptivnoj razini učenici se izlažu i širemu rasponu jezičnih struktura od navedenih.

Nastava na satu odvija se na ukrajinskom jeziku, a hrvatski jezik koristi se za usporedbu i lakši prijenos znanja.

Ishodi iz domene Jezik i komunikacija dopunjuju se i ostvaruju povezanošću s preostale dvije domene, s drugim predmetima te s međupredmetnim temama.

UJK OŠ B. 5. 1.

Učenik sluša/čita s razumijevanjem kratak književni i neknjiževni tekst koji je primjeren njegovoj dobi.

– sluša/čita kratak književni i neknjiževni tekst nekoliko puta radi potpunijega razumijevanja, pazeći na pravilan izgovor i intonaciju

– razlikuje književni tekst od neknjiževnih tekstova

– određuje temu, glavne i sporedne likove

– dijeli vlastito čitateljsko iskustvo predstavljajući pročitani tekst po uputama ili unaprijed postavljenim zadatcima

UJK OŠ B. 5. 2.

Učenik prepričava kratak književni i neknjiževni tekst koji je primjeren njegovoj dobi te izdvaja ključne riječi i poruku teksta.

– odgovara na pitanja povezana sa slušanim/pročitanim tekstom

– prepoznaje ključne riječi i poruku u tekstu

– prikazuje tijek događaja i likove u priči govorom i pismom

– prepričava i sažima sadržaj odslušanog/pročitanog književnog i neknjiževnog teksta vođen pitanjima

– preoblikuje fabularni tijek odslušanog/pročitanog književnog teksta

UJK OŠ B. 5. 3.

Učenik objašnjava svoja zapažanja, misli i osjećaje nakon slušanja/čitanja književnog i neknjiževnog teksta, povezujući ih s vlastitim iskustvom.

– izražava svoj doživljaj književnog/neknjiževnog teksta usmeno, pisano, crtežom i pokretom

– povezuje temu i motive te situacije iz teksta s vlastitim iskustvom

– objašnjava i uspoređuje svoja zapažanja, misli i osjećaje nakon slušanja/čitanja književnoga teksta sa zapažanjima, mislima i osjećajima drugih učenika

UJK OŠ B. 5. 4.

Učenik razlikuje temeljna žanrovska obilježja književnoga teksta.

– razlikuje temeljna obilježja književnih rodova

– razlikuje tekstove prema poetskim, proznim i dramskim obilježjima na osnovi načina izlaganja te strukture teksta

– prepoznaje i imenuje određene vrste tekstova te navodi primjere

– prepoznaje jezično-stilska obilježja književnoga teksta na konkretnim primjerima

UJK OŠ B. 5. 5.

Učenik se stvaralački izražava prema vlastitom interesu i/ili sposobnostima potaknut različitim iskustvima i doživljajima teksta.

− crtežom/stripom/situacijskom igrom/pokretom/prikazuje sadržaj i likove iz teksta te svoje misli povezane s tekstom

− oblikuje vrlo kratke uratke u kojima dolazi do izražaja kreativnost, originalnost i stvaralačko mišljenje na temelju jezičnih vještina, aktivnoga rječnika i stečenoga znanja

− istražuje, eksperimentira i slobodno radi na temi koja mu je bliska; razvija vlastiti potencijal za stvaralaštvo

Sadržaji za ostvarivanje odgojno-obrazovnih ishoda:

Tekstovi: lirske pjesme, legende, predaje, bajke, basne, dječji igrokaz, slikovnice, pripovijetke, kratki dramski tekst, stripovi, dječji časopisi (iz Ukrajine i iseljeništva), obavijesni tekst u tiskanom i digitalnom obliku te drugi tekstovi po izboru učitelja.

Preporučeni tekstovi i drugi sadržaji: legende o kozacima, legende o knezovima (O Volodymyru Velikom, O smrti kneza Olega, O kneginji Ol’gi), narodne predaje, zbirka narodnih bajki Sto kazok (svezak 2.), bajke o Kyrylu Kožum’’ jaku, lirske pjesme i priče za djecu ukrajinskih klasika i suvremenih književnika (Lina Kostenko, Use moje, vse zvet’sja Ukrajina, Biločka voseny i dr., Vasyl’ Symonenko, Ty znaješ ščo ty ljudyna, Lebedi materynstva i dr., Lesja Ukrajinka, Nadija, Vesna, Tyša mors’ka i dr., Leonid Glibov, Lebid’, Ščuka i Rak i dr., Oleksandr Oles’, Bdžilka i Zozulja i dr., Grygorij Skovoroda, Voron i Čyž i dr., Vsevolod Nestajko, V Krajini sonjačnyh Zajčykiv i dr., Marijka Pidgir’’janka, V čužomu pir’’ju, Vasyl’ Symonenko, Car Plaksij i Loskoton, Oleksandr Oles’, Zaspiv, Mykyta Kožum’’jaka, Ivan Kryp’’jakevyč. predaje iz povijesti Ukrajine, Burjak i sonjašnyk i dr., Ivan Lypa, Perestyglyj ovoč i dr.), ukrajinske dječje edukativne internetske stranice, ukrajinski animirani filmovi, filmske bajke (Mykyta Kožum’’jaka) i drugi sadržaji prema izboru učitelja.

Priče o ukrajinskim znanstvenicima i umjetnicima po izboru učitelja (Ivan Ajvazovs’kyj, Mykola Samokyš, Ivan Truš, Agatangel Kryms’kyj, Stanislav Ljudkevyč, suvremeni ukrajinski umjetnici i sl.).

Učitelj samostalno odlučuje o broju, odabiru i rasporedu sadržaja tijekom nastavne godine.

Proširivanje i produbljivanje tema odvija se postupno.

Preporuke za ostvarivanje odgojno-obrazovnih ishoda:

Nastavne aktivnosti dinamično se izmjenjuju: igre, dramatizacija, radionice i ostale aktivnosti u kojima je naglasak na razvijanju pozitivnog stava prema ukrajinskom jeziku i književnosti, kojima se potiče učenikova kreativnost.

Slušanje/čitanje i prepričavanje planiranih tekstova na satu u svrhu razvijanja trajne čitateljske navike, aktivan razgovor u kojem sudjeluju svi učenici pri čemu se ističe važnost svakog pojedinačnog mišljenja. Potiče se izražavanje u obliku vrlo kratkih pisanih uradaka. Književnoteorijska znanja u službi su proširivanja vlastitog iskustva čitanja i razvijanja pozitivnoga stava prema čitanju.

Poučavanje sadržaja temelji se na govornoj komunikaciji i slušanju iz situacije posredstvom mimike, gesta, pokreta, likovnoga izraza, igre, pjesme i dramatizacije pomoću audiovizualnih sredstava. Tekstovi su primjereni učenikovim mogućnostima te su tematski i žanrovski raznoliki, povezani s učenikovim interesima i njegovom životnom stvarnošću.

Učeniku se nudi stvaralački način izražavanja. Aktivnosti se mogu ostvarivati individualnim i timskim radom. Učitelj cijeni učenikovu samostalnost i poštuje njegove mogućnosti.

Učitelj pri izboru tekstova treba voditi računa o žanrovskoj i tematskoj raznovrsnosti kao i o recepcijskim mogućnostima učenika.

Učitelj samostalno odlučuje o broju, odabiru i rasporedu preporučenih aktivnosti tijekom nastavne godine.

Ishodi iz domene Književnost i stvaralaštvo dopunjuju se i ostvaruju povezanošću s preostale dvije domene, s drugim predmetima te s međupredmetnim temama.

UJK OŠ C. 5. 1.

Učenik istražuje različite elemente i činjenice ukrajinske kulture. Njeguje pozitivan odnos prema ukrajinskoj kulturnoj baštini i oblikuje vlastiti identitet.

– istražuje posebnosti ukrajinske kulture te posebnosti drugih kultura u zavičaju

– koristeći različite izvore informacija istražuje posebnosti ukrajinske kulturne baštine

– prepoznaje važnost utjecaja ukrajinske kulture i tradicija na oblikovanje vlastita identiteta

– razvija i njeguje pozitivan odnos prema ukrajinskoj kulturnoj baštini te prema drugim kulturama

UJK OŠ C. 5. 2.

Učenik nastavlja korištenje široke palete tehnika kreativnog izražavanja na ukrajinskom jeziku.

– nastavlja aktivno sudjelovati u svečanim priredbama u školskom i izvanškolskom okruženju te prema mogućnostima na manifestacijama i projektima ukrajinske kulture u Republici Hrvatskoj; daje osvrt na izvedbe

– prema sklonostima samostalno izvodi umjetnička djela u razredu i/ili izvan njega

– izražava se u različitim likovnim tehnikama i prema mogućnostima sudjeluje na izložbama/natjecanjima

UJK OŠ C. 5. 3

Učenik se upoznaje s važnim povijesnim zbivanjima, činjenicama i istaknutim osobama iz određenog razdoblja ukrajinske povijesti.

– upoznaje se s važnim povijesnim zbivanjima iz određenog razdoblja ukrajinske povijesti

– imenuje bitne činjenice određenog povijesnog razdoblja

– prepoznaje važnost i značenje ključnih prekretnica u ukrajinskoj povijesti

– upoznaje se s istaknutim osobama iz određenog razdoblja ukrajinske povijesti

UJK OŠ C. 5. 4

Učenik objašnjava položaj Ukrajine na geografskoj karti, prepoznaje geografske regije i upravno-teritorijalne jedinice.

– opisuje geografski položaj Ukrajine, nabraja države s kojima ona graniči

– pretražuje različite izvore i prikuplja informacije o prirodno-geografskim regijama Ukrajine te ih uspoređuje

– upoznaje i međusobno uspoređuje ukrajinske upravno-teritorijalne jedinice

Sadržaji za ostvarivanje odgojno-obrazovnih ishoda:

Kulturni sadržaji: svečane i blagdanske priredbe; tradicijski obredi i manifestacije, kazališne predstave u školskoj i široj zajednici i u virtualnom obliku, festivali i projekti kulture u Republici Hrvatskoj; upoznavanje sa svjetski poznatim ukrajinskim umjetnicima te njihovim najpoznatijim djelima; koncerti pripadnika ukrajinske zajednice iz Republike Hrvatske, Europe ili Ukrajinaca iz Ukrajine, susreti s istaknutim pripadnicima ukrajinske nacionalne manjine u zavičaju i u regiji te, prema mogućnostima, s gostima iz Ukrajine; izložbe, kreativne radionice u različitim likovnim tehnikama; tradicionalni instrumenti (cimbali, bandura, kobza, lira, trembita, drymba i dr.), tekstovi o povijesti Ukrajine, multimedijski sadržaji; virtualni posjeti muzejima; upoznavanje s tradicijskim glazbalima iz zbirke ukrajinskih muzeja.

Povijesni i geografski sadržaji: osnovne informacije o tripiljskoj kulturi i o povijesnim zbivanjima u razdoblju od IX. do XVI. st.; osnovne činjenice o državi Rus’ Ukrajina (Kijevska Rus’) kao temelju na kojem se izgradila povijest ukrajinske države, pokrštavanje Rus’i Ukrajine 988. godine, procvat i slabljenje države, novac i društveni razvoj u velikim gradovima, razvoj pisma, bitne činjenice o ulozi žena u povijesti Rus’i Ukrajine, upoznavanje s likovnim stvaralaštvom Rus’i Ukrajine (crkva sv. Sofije u Kijevu i dr.); poveznice s poviješću Velike Kneževine Litve, Krimskog Kanata, Osmanskog Carstva; povijesno značajne osobe iz navedenog razdoblja; ukrajinske upravno-teritorijalne jedinice, geografski položaj Ukrajine, države s kojima Ukrajina graniči.

Preporuke za ostvarivanje odgojno-obrazovnih ishoda:

Učitelj koristi sadržaje kako bi samostalno kreirao teme i poticao znatiželju te interes učenika za samostalno istraživanje i proučavanje informacija o Ukrajini te ukrajinskoj dijaspori u Republici Hrvatskoj, Europi i svijetu. Učitelj prepoznaje i potiče učenikovo osvještavanje pripadnosti ukrajinskoj nacionalnoj manjini. Motivira učenika na sudjelovanje u kulturnim priredbama i projektima.

Preporučuje se usmjeravanje učiteljeve pozornosti na poticanje aktivnosti učenika, pozitivno isticanje učenikovog interesa i zalaganja u kreativnom izražavanju.

Ishodi iz domene Kultura i civilizacija dopunjuju se i ostvaruju povezanošću s preostale dvije domene, s drugim predmetima te s međupredmetnim temama.

UJK OŠ A. 6. 1.

Učenik razumije srednje dug i jednostavan tekst pri slušanju i čitanju.

– globalno, detaljno i selektivno razumije srednje duge i jednostavne tekstove

– uočava osnovnu poruku

– pronalazi ključne informacije u tekstu

– razumije sadržaje izgovorene umjerenim tempom, jasno i razgovijetno

UJK OŠ A. 6. 2.

Učenik naglas čita srednje dug i jednostavan tekst.

– naglas čita srednje duge i jednostavne nepoznate tekstove o poznatim temama

– tečno čita kratke i jednostavne tekstove

– upotrebljava pravilan izgovor

UJK OŠ A. 6. 3.

Učenik proizvodi kratak i jednostavan govorni tekst.

– oblikuje i govori kratke i jednostavne tekstove o poznatim temama

– prepričava kratke obrađene tekstove vođen pitanjima

– primjenjuje pravilan izgovor

– samostalno produktivno upotrebljava uvježbana jezična sredstva

UJK OŠ A. 6. 4.

Učenik sudjeluje u kratkom i jednostavnom razgovoru.

– postavlja jednostavna pitanja i odgovara na takva pitanja

– sudjeluje u dijalozima i igranju uloga

– samostalno produktivno upotrebljava uvježbana jezična sredstva

UJK OŠ A. 6. 5.

Učenik piše kratak i vrlo jednostavan tekst.

– piše kratke i vrlo jednostavne tekstove

– upotrebljava interpunkcijske znakove

– samostalno produktivno upotrebljava uvježbana jezična sredstva

– pravilno koristi meki znak i apostrof

Sadržaji za ostvarivanje odgojno-obrazovnih ishoda:

Preporučene teme: obitelj, prijatelji, poznate osobe, društveni odnosi; škola: školske aktivnosti; svijet znanosti i umjetnosti, stanovanje; priroda; putovanja; svakodnevne aktivnosti, obveze, slobodno vrijeme, interesi, zabava, mediji.

Preporučene jezične strukture: glagoli u prezentu, perfektu i futuru; imperativ, učestale imenice u nominativu, genitivu, akuzativu, lokativu, instrumentalu, vokativu i dativu, pridjevi u nominativu, genitivu, akuzativu, lokativu, instrumentalu i dativu, osobne, posvojne i pokazne zamjenice u nominativu, genitivu, akuzativu, lokativu, instrumentalu i dativu, upitne i pokazne zamjenice, pojedini prilozi i prijedlozi, negacija, komparacija pridjeva i priloga, jednostavne i pojedine složene rečenice.

Uporaba apostrofa i mekog znaka.

Jezično-komunikacijske funkcije: opisivanje ljudi, stvari i mjesta, izražavanje osjećaja, davanje prijedloga i savjeta, izricanje želja, izvještavanje o osobnim iskustvima, opisivanje prošlih događaja, izražavanje planova za budućnost, izražavanje (ne)slaganja, izražavanje obveze, zamolbe i prijedlozi, uspoređivanje, ukazivanje na osobe i predmete, izražavanje slijeda događaja povezivanjem izjava u smislenu cjelinu.

Preporučene vrste tekstova: pjesme (tradicionalne i suvremene), strip, jednostavni dijaloški i opisni tekstovi, srednje dugi članci/tekstovi, bajke, čestitka, razglednica, e-poruka, blog, kraći književni tekst primjeren uzrastu i jezičnome razvoju.

Navedene teme i sadržaji za ostvarivanje odgojno-obrazovnih ishoda samo su preporuka, a učitelj samostalno odlučuje o njihovu broju, odabiru i rasporedu u nastavnoj godini.

Preporuke za ostvarivanje odgojno-obrazovnih ishoda:

Preporučene aktivnosti: slaganje dijelova teksta odgovarajućim redoslijedom, dopunjavanje tekstova, povezivanje verbalnih i neverbalnih sadržaja, ponavljanje riječi i izraza, opisivanje predmeta i slika, povezivanje elemenata priče ili dijelova teksta, pjevanje, recitiranje, gluma, igre, ples, jednostavni kratki dijalozi, kraća dramatizacija, prepričavanje uz pomoć vizualnih poticaja ili pitanja, jednostavni projektni zadatci (izrada plakata, lutkarska predstava, skeč i sl.), snimanje kratkoga filma, izrada razrednoga bloga, pisanje novoga kraja priče ili dijela koji nedostaje, izrada prezentacija i dr.

Leksički se sadržaji izabiru u skladu s razvojem i dobi učenika, pri čemu se vodi računa o korelaciji s drugim nastavnim predmetima. Pri izboru tema učitelj se može ravnati prema potrebama, interesima i mogućnostima učenika.

U šestome razredu osnovne škole jezik se sve manje uči oponašanjem, igranjem i ponavljanjem jezičnih obrazaca, a učenici se sve više potiču na uočavanje strukturnih analogija i zaključivanje na temelju mnogobrojnih primjera.

Jezične strukture uvode se u što autentičnijemu komunikacijskom kontekstu. Važno je na primjeren način učenike privikavati na kognitivni pristup učenju jezika.

Na receptivnoj razini učenici se izlažu i širemu rasponu jezičnih struktura od navedenih.

Nastava na satu odvija se na ukrajinskom jeziku, a hrvatski jezik koristi se za usporedbu i lakši prijenos znanja.

Ishodi iz domene Jezik i komunikacija dopunjuju se i ostvaruju povezanošću s preostale dvije domene, s drugim predmetima te s međupredmetnim temama.

UJK OŠ B. 6. 1.

Učenik iznosi neposredni doživljaj kratkog teksta, obrazlaže vlastite stavove u vezi s pročitanim tekstom.

– izražava svoje osjećaje i mišljenje nakon čitanja/slušanja književnoga ili neknjiževnoga teksta

– uspoređuje vlastita iskustva s onima koja je stekao tijekom čitanja

– uočava etičku razinu teksta

– prepoznaje različite obrasce ponašanja likova

UJK OŠ B. 6. 2.

Učenik prosuđuje kratak tekst, objašnjava ideje i problematiku iznesenu u tekstu koji je primjeren njegovoj dobi te obrazlaže njegovo značenje.

– prepoznaje glavnu temu, ideje i problematiku književnog/neknjiževnog teksta

– izdvaja glavnu misao, pouku i poruku u pisanome i pročitanome tekstu

– obrazlaže vlastito mišljenje o književnom/neknjiževnom tekstu, komentira glavne događaje i analizira književne likove

– uočava da se isti problem može sagledati s različitih gledišta te predlaže rješenje za probleme iznesene u tekstu

UJK OŠ B. 6. 3.

Učenik istražuje ključne riječi i potrebne informacije u skladu s vlastitim interesima i potrebama.

– razlikuje izvore informacija (tiskane i digitalne)

– pronalazi informacije u različitim izvorima na ukrajinskom jeziku prema svojim interesima i potrebama

– odabire i istražuje ključne riječi za internetsko pretraživanje na ukrajinskom jeziku

– provjerava točnost informacija te citira izvor informacija

UJK OŠ B. 6. 4.

Učenik se stvaralački izražava prema vlastitome interesu i sposobnostima na temelju književnoga iskustva.

– na temelju jezičnih vještina, aktivnoga rječnika i stečenoga znanja oblikuje kratke uratke u kojima dolazi do izražaja kreativnost, originalnost i stvaralačko mišljenje

– stvara vizualne prezentacije književnoga teksta, snima fotografije, dramatizira tekstove, organizira kvizove prema vlastitome interesu i sposobnostima

– crtežom, situacijskom igrom itd. prikazuje sadržaj i likove iz književnoga teksta, ali i svoje mišljenje o tekstu

Sadržaji za ostvarivanje odgojno-obrazovnih ishoda:

Tekstovi: lirske pjesme, anegdote, poslovice, izreke, strip, pripovijetke, legende, predaje, dječji ili pustolovni roman, igrokaz, dramski tekst, ukrajinske dječje edukativne internetske stranice i dr.

Preporučeni tekstovi i drugi sadržaji: zbirka narodnih bajki Sto kazok (svezak 3.), narodne bajke Jajce-rajce, Letjučyj korabel’, ulomci iz Biblije u ukrajinskoj narodnoj tradiciji (vertep), ukrajinske dume (Ivan Sirko, velykyj harakternyk, Ivan Sirko, slavetnyj košovyj

Duma pro kozaka Golotu, Samijlo Kiška), predaje o kobzarima, odabrani ulomci iz književnog stvaralaštva ukrajinskih klasika i suvremenih književnika (Bogdan Lepkyj, Vydyš, brate mij, Tercyna i dr., Dmytro Pavlyčko, Dva kol’ory, Ja stužyvsja, myla za toboju i dr., Volodymyr Sosjura, Koly potjag u dal’ zagurkoče i dr., Leonid Glibov, Žurba i dr., Taras Ševčenko, Zapovit, Dolja, Dumy moji i dr., Stepan Vasyl’čenko, Svekor, Šyrokyj šljah i dr., Oleksandr Gavroš, Nejmovirni prygody Ivana Syly, Jevgen Gucalo, Los’ i dr., Vsevolod Nestajko, Toreadory z Vasjukivky ulomci, Ivan Malkovyč, Anna Jaroslavna i dr., Myhajlo Kocjubyns’kyj, Harytja, Malen’kyj grišnyk i dr., Jevgen Grebinka, Vedmežyj sud i dr., Vasyl’ Stus, Lysty do syna ulomci, odabrane pjesme i dr.), ukrajinske dječje edukativne internetske stranice, ukrajinski animirani filmovi, filmske bajke (Ivan Syla) i drugi sadržaji prema izboru učitelja.

Priče o ukrajinskim znanstvenicima i umjetnicima po izboru učitelja/nastavnika (Vladyslav Gorodec’kyj, Kazymyr Malevyč, Georgij Narbut, Grygorij Skovoroda, Tetjana Jablons’ka, Andrij Štogarenko, suvremeni ukrajinski izvođači i sl.).

Učitelj samostalno odlučuje o broju, odabiru i rasporedu sadržaja tijekom nastavne godine.

Proširivanje i produbljivanje tema odvija se postupno.

Preporuke za ostvarivanje odgojno-obrazovnih ishoda:

Nastavne aktivnosti dinamično se izmjenjuju: igre, dramatizacija, radionice i ostale aktivnosti u kojima je naglasak na razvijanju pozitivnog stava prema ukrajinskom jeziku i književnosti, kojima se potiče učenikova kreativnost.

Zajedničko slušanje/čitanje i prepričavanje planiranih tekstova na satu u svrhu razvijanja trajne čitateljske navike, aktivan razgovor u kojem sudjeluju svi učenici pri čemu se ističe važnost svakog pojedinačnog mišljenja. Potiče se izražavanje u obliku kratkih pisanih uradaka. Književnoteorijska znanja u službi su proširivanja vlastitog iskustva čitanja i razvijanja pozitivnoga stava prema čitanju.

Poučavanje sadržaja temelji se na govornoj komunikaciji i slušanju iz situacije posredstvom mimike, gesta, pokreta, likovnoga izraza, igre, pjesme i dramatizacije pomoću audiovizualnih sredstava. Tekstovi su primjereni učenikovim mogućnostima te su tematski i žanrovski raznoliki, povezani s učenikovim interesima i njegovom životnom stvarnošću.

Učeniku se nudi stvaralački način izražavanja. Aktivnosti se mogu ostvarivati individualnim i timskim radom. Učitelj cijeni učenikovu samostalnost i poštuje njegove mogućnosti.

Učitelj pri izboru tekstova treba voditi računa o žanrovskoj i tematskoj raznovrsnosti kao i o recepcijskim mogućnostima učenika.

Učitelj samostalno odlučuje o broju, odabiru i rasporedu preporučenih aktivnosti tijekom nastavne godine.

Ishodi iz domene Književnost i stvaralaštvo dopunjuju se i ostvaruju povezanošću s preostale dvije domene, s drugim predmetima te s međupredmetnim temama.

UJK OŠ C. 6. 1.

Učenik istražuje dodatne informacije o Ukrajini, pokazuje razumijevanje za posebnosti i vrijednosti ukrajinske kulture u korelaciji s kulturama drugih nacionalnih manjina u Republici Hrvatskoj.

– proširuje raspon znanja o ukrajinskoj kulturi upoznavajući različite ukrajinske kulturne i društvene institucije

– upoznaje rad ukrajinskih društava u Republici Hrvatskoj, uključuje se u život ukrajinske zajednice

– povezuje vlastiti identitet s pripadnošću ukrajinskoj nacionalnoj manjini

– uspoređuje i vrednuje ukrajinsku kulturu u korelaciji s kulturama drugih nacionalnih manjina u Republici Hrvatskoj

UJK OŠ C. 6. 2.

Učenik sudjeluje u kulturnim priredbama i povezuje vlastito kreativno izražavanje s obrascima ukrajinske profesionalne umjetnosti.

– svestrano se scenski i likovno izražava

– prema sklonostima samostalno izvodi umjetnička djela na raznim manifestacijama

– upoznaje najbolje primjere scenske i likovne umjetnosti

– daje prošireni usmeni osvrt na vlastito sudjelovanje na kulturnim priredbama te na primjere iz profesionalne scenske i likovne umjetnosti

UJK OŠ C. 6. 3.

Učenik se upoznaje s važnim povijesnim zbivanjima, činjenicama i istaknutim osobama određenog razdoblja iz povijesti Ukrajine.

– upoznaje se s važnim povijesnim zbivanjima iz određenog razdoblja ukrajinske povijesti

– imenuje bitne činjenice određenog povijesnog razdoblja

– prepoznaje važnost i značenje ključnih prekretnica u ukrajinskoj povijesti

– upoznaje se s istaknutim osobama iz određenog razdoblja ukrajinske povijesti

UJK OŠ C. 6. 4.

Učenik razumije razlike između urbanih i ruralnih područja Ukrajine. Prepoznaje klimatske različitosti geografskih regija te upoznaje zaštićena prirodna područja Ukrajine.

– prepoznaje i pokazuje na geografskoj karti veće urbane ukrajinske sredine

– prepoznaje značaj ruralnih sredina za razvoj poljoprivrede kao važne gospodarske grane u Ukrajini

– opisuje obilježja godišnjih doba u Ukrajini te objašnjava klimatske razlike geografskih regija

– nabraja i pokazuje na geografskoj karti ukrajinske nacionalne parkove i parkove prirode

Sadržaji za ostvarivanje odgojno-obrazovnih ishoda:

Kulturni sadržaji: svečane i blagdanske priredbe; tradicijski obredi i manifestacije, kazališne predstave u školskoj i široj zajednici i u virtualnom obliku, kulturni projekti i festivali u Republici Hrvatskoj, koncerti pripadnika ukrajinske zajednice iz Republike Hrvatske, Europe ili Ukrajinaca iz Ukrajine, susreti s istaknutim pripadnicima ukrajinske nacionalne manjine u zavičaju i u regiji te, prema mogućnostima, s gostima iz Ukrajine; upoznavanje sa svjetski poznatim ukrajinskim umjetnicima te njihovim najpoznatijim djelima; izložbe, kreativne radionice u različitim likovnim tehnikama; tradicionalni instrumenti (cimbali, bandura, kobza, lira, trembita, drymba i dr.).

Povijesni i geografski sadržaji: osnovne informacije o povijesnim zbivanjima i svakodnevnom životu u razdoblju od XVI. do prve polovice XIX. st., proces formiranja ukrajinskih kozačkih zajednica, pojam kozaštva, Ustav Zaporoške Siči, otok Hortycja, hetmanstvo; teritorijalna podjela Ukrajine između dvaju carstava: Austrijskog i Ruskog; veće urbane sredine na geografskoj karti Ukrajine, značaj ruralnih sredina za razvoj poljoprivrede kao važne gospodarske grane u Ukrajini, obilježja godišnjih doba u Ukrajini te klimatske razlike geografskih regija, ukrajinski nacionalni parkovi, parkovi prirode na geografskoj karti Ukrajine; istaknute osobe iz navedenog razdoblja.

Preporuke za ostvarivanje odgojno-obrazovnih ishoda:

Učitelj koristi sadržaje kako bi samostalno kreirao teme i poticao znatiželju te interes učenika za samostalno istraživanje i proučavanje informacija o Ukrajini te ukrajinskoj dijaspori u Republici Hrvatskoj, Europi i svijetu. Učitelj prepoznaje i potiče učenikovo osvještavanje pripadnosti ukrajinskoj nacionalnoj manjini. Motivira učenika na sudjelovanje u kulturnim priredbama i projektima.

Preporučuje se usmjeravanje učiteljeve pozornosti na poticanje aktivnosti učenika, pozitivno isticanje učenikovog interesa i zalaganja u kreativnom izražavanju.

Ishodi iz domene Kultura i civilizacija dopunjuju se i ostvaruju povezanošću s preostale dvije domene, s drugim predmetima te s međupredmetnim temama.

UJK OŠ A. 7. 1.

Učenik razumije srednje dug i jednostavan tekst pri slušanju i čitanju.

– globalno, detaljno i selektivno razumije srednje duge i jednostavne tekstove

– pronalazi ključne i složenije informacije u tekstu

– razumije sadržaje izgovorene umjerenim tempom, jasno i razgovijetno

UJK OŠ A. 7. 2.

Učenik proizvodi kratak i jednostavan govorni tekst.

– oblikuje i govori kratke i jednostavne tekstove o poznatim temama

– prepričava obrađene tekstove

– izvještava o poznatim temama, prepričava događaje

– primjenjuje pravilan izgovor

– samostalno produktivno upotrebljava uvježbana jezična sredstva

UJK OŠ A. 7. 3.

Učenik sudjeluje u kratkom i jednostavnom razgovoru.

– sudjeluje u kratkim i jednostavnim razgovorima o poznatim temama

– sudjeluje u dijalozima i igranju uloga

– samostalno produktivno upotrebljava uvježbana jezična sredstva

UJK OŠ A. 7. 4.

Učenik piše kratak i jednostavan tekst.

– piše kratke i jednostavne tekstove

– pismeno izvješćuje o poznatim temama

– piše sažetak obrađenih tekstova

– samostalno produktivno upotrebljava uvježbana jezična sredstava

Sadržaji za ostvarivanje odgojno-obrazovnih ishoda:

Preporučene teme: obitelj, prijatelji, poznate osobe, društveni odnosi; škola: školske aktivnosti; svijet znanosti i umjetnosti; stanovanje; priroda; putovanja; Ukrajina; svakodnevne aktivnosti, obveze, slobodno vrijeme, interesi, zabava, mediji.

Preporučene jezične strukture: glagoli u prezentu, perfektu i futuru; imperativ, kondicional, imenice u svim padežima, pridjevi u svim padežima, posvojni pridjevi, zamjenice u svim padežima, prilozi i prijedlozi, negacija, komparacija pridjeva i priloga, sklonidba brojeva, jednostavne i pojedine složene rečenice.

Jezično-komunikacijske funkcije: opisivanje ljudi, stvari i mjesta, izražavanje osjećaja, davanje prijedloga i savjeta, izricanje želja, izvješćivanje o osobnim iskustvima, opisivanje prošlih događaja, izražavanje planova za budućnost, izražavanje (ne)slaganja, izražavanje obveze, zamolbe i prijedlozi, uspoređivanje, ukazivanje na osobe i predmete, izražavanje slijeda događaja povezivanjem izjava u smislenu cjelinu.

Preporučene vrste tekstova: pjesme (tradicionalne i suvremene), strip, jednostavni dijaloški i opisni tekstovi, srednje dugi članci, prilagođeni narativni tekstovi primjereni uzrastu i jezičnom razvoju, e-poruka, blog, kraći književni tekst primjeren uzrastu i jezičnome razvoju.

Navedene teme i sadržaji za ostvarivanje odgojno-obrazovnih ishoda samo su preporuka, a učitelj samostalno odlučuje o njihovu broju, odabiru i rasporedu u nastavnoj godini.

Preporuke za ostvarivanje odgojno-obrazovnih ishoda:

Preporučene aktivnosti: slaganje dijelova teksta odgovarajućim redoslijedom, dopunjavanje tekstova, povezivanje verbalnih i neverbalnih sadržaja, opisivanje predmeta i slika, povezivanje elemenata priče ili dijelova teksta, recitiranje, gluma, igre, ples, jednostavni kratki dijalozi, kraća dramatizacija, prepričavanje, jednostavni projektni zadatci (izrada plakata, lutkarska predstava, skeč i sl.), snimanje kratkoga filma, izrada razrednoga bloga, pisanje novoga kraja priče ili dijela koji nedostaje, izrada prezentacija i dr.

Leksički se sadržaji izabiru u skladu s razvojem i dobi učenika, pri čemu se vodi računa o korelaciji s drugim nastavnim predmetima. Pri izboru tema učitelj se može ravnati prema potrebama, interesima i mogućnostima učenika.

U sedmome razredu osnovne škole jezik se sve manje uči oponašanjem i ponavljanjem jezičnih obrazaca, a učenici se sve više potiču na uočavanje strukturnih analogija i zaključivanje na temelju mnogobrojnih primjera.

Jezične strukture uvode se u što autentičnijemu komunikacijskom kontekstu. Uvodi se metajezik prilagođen jezičnom razvoju učenika. Važno je na primjeren način učenike privikavati na kognitivni pristup učenju jezika.

Na receptivnoj razini učenici se izlažu i širemu rasponu jezičnih struktura od navedenih.

Nastava na satu odvija se na ukrajinskom jeziku, a hrvatski jezik koristi se za usporedbu, lakši prijenos znanja, poučavanje jezičnih zakonitosti.

Ishodi iz domene Jezik i komunikacija dopunjuju se i ostvaruju povezanošću s preostale dvije domene, s drugim predmetima te s međupredmetnim temama.

UJK OŠ B. 7. 1.

Učenik obrazlaže vlastita iskustva i stavove te ih uspoređuje s onima u odabranom tekstu.

– obrazlaže, povezuje i uspoređuje vlastita iskustva i stavove s onima u književnom/neknjiževnom tekstu

– razvija sposobnosti razumijevanja postupaka sebe i drugih na temelju čitateljskog iskustva

– uočava estetska obilježja književnoga teksta u odnosu na ostale tekstove

UJK OŠ B. 7. 2.

Učenik tumači književni tekst na temelju čitateljskoga iskustva i usporedbe s drugim tekstovima, primjenjujući znanja o književnosti.

– imenuje i opisuje pripovjedne događaje u kronološkom slijedu

– prepoznaje strukturu književnoga teksta te primjenjuje dosad stečena znanja o književnosti

– prepoznaje i navodi primjere jezično-stilskih obilježja

– obrazlaže etičku i idejnu razinu književnoga teksta

– uspoređuje interpretirani književni tekst s drugim tekstovima, primjenjujući znanja o književnosti

UJK OŠ B. 7. 3.

Učenik samostalno odabire informacije iz različitih izvora, provjerava njihovu korisnost i točnost u skladu s postavljenim zadatkom.

– pronalazi potpune i provjerene informacije na ukrajinskom jeziku i/ili informacije o Ukrajini

– prikuplja informacije iz pouzdanih izvora prema svojim interesima i potrebama (iz književnih/neknjiževnih tekstova te internetskih izvora) u skladu s postavljenim zadatkom

– provjerava točnost prikupljenih informacija, uspoređuje ih i izabire prema korisnosti

UJK OŠ B. 7. 4.

Učenik se stvaralački izražava prema vlastitome interesu i sposobnostima na temelju književnoga iskustva.

– oblikuje uratke u kojima dolazi do izražaja kreativnost i stvaralačko mišljenje na temelju usvojenih jezičnih vještina

– stvara vizualne prezentacije književnoga teksta te izražava svoje mišljenje o tekstu

– istražuje, eksperimentira i slobodno radi na temi koja mu je bliska na temelju književnog iskustva

– istražuje književnu i jezičnu baštinu ukrajinske zajednice i stvara uratke prema vlastitoj zamisli i sposobnostima

Sadržaji za ostvarivanje odgojno-obrazovnih ishoda:

Tekstovi: lirske pjesme, anegdote, poslovice, izreke, strip, novele i pripovijetke, legende i predaje, dječji, pustolovni ili kriminalistički roman, igrokaz, dramski tekst, neknjiževni tekstovi, edukativni i popularno-znanstveni sadržaji na ukrajinskim internetskim stranicama i drugi sadržaji prema izboru učitelja.

Preporučeni tekstovi i drugi sadržaji: odabrani ulomci iz književnog stvaralaštva ukrajinskih klasika i suvremenih književnika (Oleksandr Oles’, O slovo ridne, Z žurboji radist’ obnjalas’, Čary noči i dr., Pavlo Čubyns’kyj, Šče ne vmerla Ukrajina i dr., Volodymyr Sosjura, Ljubit’ Ukrajinu, Vasyl’ky i dr., Stepan Rudans’kyj, Pan ta Ivan v dorozi, Zaporožci u korolja i dr., Taras Ševčenko, Sonce zahodyt’, I vyris ja na čužyni i dr., Natalja Zabila, Plač Jaroslavny (ulomci iz Slova o polku Igorevim), Ivan Franko, Mojsej – ulomak, Ne pora, ne pora… i dr., Lesja Ukrajinka, Lisova pisnja – ulomak i dr., Bogdan Igor Antonyč, Bat’kivščyna, Vyšni i dr., Vasyl’ Symonenko, Vyno z trojand, Kukurikaly pivni na rušnykah i dr., Volodymyr Ivasjuk, Červona ruta, Ja pidu v daleki gory, Vodograj, Marusja Čuraj, Zasvit vstaly kozačen’ky, Oj ne hody Grycju, Kost’ Moskalec’, Vona (Zavtra pryjde do kimnaty) i dr., Oleksandr Dovženko, Začarovana Desna – ulomak, izabrane pripovijetke i dr. Ivan Malkovyč, Z jangolom na pleči, Juna moja majbutnja družyna, Z ničnyh molytov, Ponad Dnipro gude metro i dr.), ukrajinski animirani filmovi (Mavka), filmske bajke te drugi sadržaji prema izboru učitelja.

Priče o ukrajinskim znanstvenicima i umjetnicima po izboru učitelja/nastavnika (Myroslav Skoryk, Sergij Korol’ov, Semen Gulak-Artemovs’kyj, Pavlo Virs’kyj, Andrej Šeptyc›kyj, Vasyl’ i Fedir Kryčevskyj, Oleksandr Muraško, suvremeni ukrajinski izvođači i sl.).

Učitelj samostalno odlučuje o broju, odabiru i rasporedu sadržaja tijekom nastavne godine.

Proširivanje i produbljivanje tema odvija se postupno.

Preporuke za ostvarivanje odgojno-obrazovnih ishoda:

Nastavne aktivnosti dinamično se izmjenjuju: igre, dramatizacija, radionice i ostale aktivnosti u kojima je naglasak na razvijanju pozitivnog stava prema ukrajinskom jeziku i književnosti, kojima se potiče učenikova kreativnost.

Slušanje/čitanje i prepričavanje planiranih tekstova na satu u svrhu je razvijanja trajne čitateljske navike, aktivnog razgovora u kojem sudjeluju svi učenici pri čemu se ističe važnost svakog pojedinačnog mišljenja. Potiče se izražavanje u obliku kratkih pisanih uradaka. Književnoteorijska znanja u službi su proširivanja vlastitog iskustva čitanja i razvijanja pozitivnoga stava prema čitanju. Učitelj potiče učenike na analizu književnih djela.

Tekstovi su primjereni učenikovim mogućnostima te su tematski i žanrovski raznoliki, povezani s učenikovim interesima i njegovom životnom stvarnošću.

Učeniku se nudi stvaralački način izražavanja. Aktivnosti se mogu ostvarivati individualnim i timskim radom. Učitelj cijeni učenikovu samostalnost i poštuje njegove mogućnosti.

Učitelj pri izboru tekstova treba voditi računa o žanrovskoj i tematskoj raznovrsnosti kao i o recepcijskim mogućnostima učenika.

Učitelj samostalno odlučuje o broju, odabiru i rasporedu preporučenih aktivnosti tijekom nastavne godine.

Ishodi iz domene Književnost i stvaralaštvo dopunjuju se i ostvaruju povezanošću s preostale dvije domene, s drugim predmetima te s međupredmetnim temama.

UJK OŠ C. 7. 1.

Učenik uspoređuje i uočava sličnosti i razlike među ukrajinskom kulturom i kulturama drugih naroda, izdvaja važne činjenice o Ukrajini, ukrajinskoj kulturi te kulturi ukrajinske nacionalne manjine u Republici Hrvatskoj.

– obilježava posebne datume, ukrajinske blagdane i praznike te ih globalno usvaja kao dio vlastite kulture razvijajući svijest o svom ukrajinskom podrijetlu

– izvješćuje o obilježjima ukrajinskih običaja te ih uspoređuje s hrvatskim običajima i običajima drugih kultura

– iz raznih multimedijskih izvora izdvaja važne činjenice o Ukrajini, ukrajinskoj kulturi i ukrajinskoj kulturnoj baštini

– opisuje i tumači kulturno-prosvjetnu djelatnost i značaj ukrajinske nacionalne manjine u Republici Hrvatskoj

UJK OŠ C. 7. 2.

Učenik sudjeluje u kulturnim priredbama i povezuje vlastito kreativno izražavanje s obrascima ukrajinske profesionalne umjetnosti.

– svestrano se scenski, glazbeno i likovno izražava

– prema sklonostima samostalno izvodi umjetnička djela na raznim manifestacijama

– upoznaje najbolje primjere scenske, glazbene i likovne umjetnosti

– daje prošireni usmeni osvrt na vlastito sudjelovanje na kulturnim priredbama te na primjere iz profesionalne scenske i likovne umjetnosti

UJK OŠ C. 7. 3.

Učenik se upoznaje s važnim povijesnim zbivanjima, činjenicama i istaknutim osobama iz određenog razdoblja ukrajinske povijesti.

– upoznaje se s važnim povijesnim zbivanjima iz određenog razdoblja ukrajinske povijesti

– imenuje bitne činjenice određenog povijesnog razdoblja

– prepoznaje važnost i značenje ključnih prekretnica u ukrajinskoj povijesti

– upoznaje se s istaknutim osobama iz određenog razdoblja ukrajinske povijesti

UJK OŠ C. 7. 4.

Učenik prepoznaje razvoj Ukrajine u europskom kontekstu.

– objašnjava ulogu suverene Ukrajine kao važnog čimbenika u europskom geografskom prostoru

– analizira podatke o gospodarskoj razvijenosti Ukrajine i uspoređuje Ukrajinu s drugim europskim državama

– objašnjava uzajamnu političko- gospodarsku povezanost Ukrajine i Europe

Sadržaji za ostvarivanje odgojno-obrazovnih ishoda:

Kulturni sadržaji: svečane i blagdanske priredbe, tradicijski obredi i manifestacije, kazališne predstave u školskoj i široj zajednici i u virtualnom obliku, kulturni projekti i festivali u Republici Hrvatskoj; upoznavanje sa svjetski poznatim ukrajinskim umjetnicima te njihovim najpoznatijim djelima, izložbe, kreativne radionice u različitim likovnim tehnikama, koncerti pripadnika ukrajinske zajednice iz Republike Hrvatske, Europe ili Ukrajinaca iz Ukrajine, susreti s istaknutim pripadnicima ukrajinske nacionalne manjine u zavičaju i u regiji te, prema mogućnostima, s gostima iz Ukrajine; tekstovi o povijesti Ukrajine, multimedijski sadržaji; virtualni posjeti muzejima; upoznavanje s tradicijskim glazbalima iz zbirke ukrajinskih muzeja, dijelovi opusa poznatoga ukrajinskoga koreografa Pavla Virs’koga: Zaporožci i Povzunec’, opera Zaporožec’ za Dunajem Semena Gulaka-Artemovs’koga, nastanak novog kazališta u Ukrajini (Teatr koryfejiv).

Povijesni i geografski sadržaji: dinamika povijesnog razvoja Ukrajine od druge polovice XIX. do sredine XX. st., bitne činjenice o događajima u ukrajinskim zemljama za vrijeme Prvog i Drugog svjetskog rata, uloga ukrajinske revolucije u procesu nastanka Ukrajinske Narodne Republike, zločini protiv čovječnosti počinjeni u Ukrajini; uloga suverene Ukrajine kao važnog čimbenika u europskom geografskom prostoru, gospodarski razvoj Ukrajine u usporedbi s europskim državama; istaknute osobe iz navedenog razdoblja.

Preporuke za ostvarivanje odgojno-obrazovnih ishoda:

Učitelj koristi sadržaje kako bi samostalno kreirao teme i poticao znatiželju te interes učenika za samostalno istraživanje i proučavanje informacija o Ukrajini te ukrajinskoj dijaspori u Republici Hrvatskoj, Europi i svijetu. Učitelj prepoznaje i potiče učenikovo osvještavanje pripadnosti ukrajinskoj nacionalnoj manjini. Motivira učenika na sudjelovanje u kulturnim priredbama i projektima.

Preporučuje se usmjeravanje učiteljeve pozornosti na poticanje aktivnosti učenika, pozitivno isticanje učenikovog interesa i zalaganja u kreativnom izražavanju.

Ishodi iz domene Kultura i civilizacija dopunjuju se i ostvaruju povezanošću s preostale dvije domene, s drugim predmetima te s međupredmetnim temama.

UJK OŠ A. 8. 1.

Učenik razumije srednje dug i jednostavan tekst pri slušanju i čitanju.

– globalno, selektivno i detaljno razumije srednje duge i jednostavne tekstove

– pronalazi ključne i složenije informacije u tekstu

– izvodi zaključke na temelju teksta

– razumije sadržaje izgovorene umjerenim tempom, jasno i razgovijetno

UJK OŠ A. 8. 2.

Učenik proizvodi srednje dug i jednostavan govorni tekst.

– oblikuje i govori srednje duge i jednostavne tekstove o poznatim temama

– iznosi kratke prezentacije

– izražava svoje mišljenje

– samostalno produktivno upotrebljava uvježbana jezična sredstva

UJK OŠ A. 8. 3.

Učenik sudjeluje u srednje dugom i jednostavnom razgovoru.

– sudjeluje u srednje dugim i jednostavnim razgovorima i raspravama o poznatim temama

– samostalno produktivno upotrebljava uvježbana jezična sredstva

UJK OŠ A. 8. 4.

Učenik piše srednje dug i jednostavan tekst.

– planira sadržaj, strukturu i oblik teksta

– piše srednje duge i jednostavne tekstove

– samostalno produktivno upotrebljava uvježbana jezična sredstava

Sadržaji za ostvarivanje odgojno-obrazovnih ishoda:

Preporučene teme: obitelj, prijatelji, poznate osobe, društveni odnosi; škola: školske aktivnosti; svijet znanosti i umjetnosti; stanovanje; priroda; putovanja; Ukrajina; svakodnevne aktivnosti, obveze, slobodno vrijeme, interesi, zabava, mediji.

Preporučene jezične strukture: glagoli u prezentu, perfektu, pluskvamperfektu i futuru; imperativ, kondicional, imenice u svim padežima, pridjevi u svim padežima, posvojni pridjevi, zamjenice u svim padežima, prilozi i prijedlozi, čestice, negacija, komparacija pridjeva i priloga, sklonidba brojeva, jednostavne i pojedine složene rečenice.

Jezično-komunikacijske funkcije: opisivanje ljudi, stvari i mjesta, izražavanje osjećaja, davanje prijedloga i savjeta, izricanje želja, izvješćivanje o osobnim iskustvima, opisivanje prošlih događaja, izražavanje planova za budućnost, izražavanje (ne)slaganja, izražavanje obveze, zamolbe i prijedlozi, uspoređivanje, ukazivanje na osobe i predmete, izražavanje slijeda događaja povezivanjem izjava u smislenu cjelinu.

Preporučene vrste tekstova: pjesme (tradicionalne i suvremene), strip, jednostavni dijaloški i opisni tekstovi, srednje dugi članci, prilagođeni narativni tekstovi primjereni uzrastu i jezičnom razvoju, e-poruka, blog, kraći književni tekst primjeren uzrastu i jezičnome razvoju.

Navedene teme i sadržaji za ostvarivanje odgojno-obrazovnih ishoda samo su preporuka, a učitelj samostalno odlučuje o njihovu broju, odabiru i rasporedu u nastavnoj godini.

Preporuke za ostvarivanje odgojno-obrazovnih ishoda:

Preporučene aktivnosti: slaganje dijelova teksta odgovarajućim redoslijedom, dopunjavanje tekstova, povezivanje verbalnih i neverbalnih sadržaja, opisivanje predmeta i slika, povezivanje i rekonstrukcija dijelova priče ili teksta, recitiranje, gluma, igre, ples, jednostavni kratki dijalozi, kraća dramatizacija, prepričavanje, jednostavni projektni zadatci (izrada plakata, lutkarska predstava, skeč i sl.), snimanje kratkoga filma, izrada razrednoga bloga, pisanje novoga kraja priče ili dijela koji nedostaje, izrada prezentacija i dr.

Leksički se sadržaji izabiru u skladu s razvojem i dobi učenika, pri čemu se vodi računa o korelaciji s drugim nastavnim predmetima. Pri izboru tema učitelj se može ravnati prema potrebama, interesima i mogućnostima učenika.

U osmome razredu osnovne škole jezik se sve manje uči oponašanjem i ponavljanjem jezičnih obrazaca, a učenici se sve više potiču na uočavanje strukturnih analogija i zaključivanje na temelju mnogobrojnih primjera.

Jezične strukture uvode se u komunikacijskom kontekstu. Uvodi se metajezik prilagođen jezičnom razvoju učenika. Važno je na primjeren način učenike privikavati na kognitivni pristup učenju jezika.

Na receptivnoj razini učenici se izlažu i širemu rasponu jezičnih struktura od navedenih.

Nastava na satu odvija se na ukrajinskom jeziku, a hrvatski jezik koristi se za usporedbu, lakši prijenos znanja, poučavanje jezičnih struktura.

Ishodi iz domene Jezik i komunikacija dopunjuju se i ostvaruju povezanošću s preostale dvije domene, s drugim predmetima te s međupredmetnim temama.

UJK OŠ B. 8. 1.

Učenik tumači tekst na temelju proživljenog i čitateljskog iskustva.

– tumači vlastita stajališta o književnome/neknjiževnome tekstu

– imenuje i opisuje događaje u kronološkome slijedu radi cjelovitog razumijevanja

– izražava doživljaj književnoga teksta i vlastitu procjenu etičke, estetske te idejne razine književnoga teksta

– uspoređuje problematiku književnoga/neknjiževnoga teksta s vlastitim iskustvom

UJK OŠ B. 8. 2.

Učenik uspoređuje književni/neknjiževni tekst s drugim tekstovima te ga kritički vrednuje na temelju stečenoga znanja o književnosti.

– uočava strukturu književnoga i neknjiževnoga teksta

– uspoređuje književni tekst s njegovim prilagodbama u drugim medijima

– objašnjava obilježja pjesničkog, proznog i dramskog teksta i primjenjuje dosad stečena književnoteorijska znanja

– uspoređuje različite interpretacije pročitanoga teksta, uvažava različite književne ukuse

UJK OŠ B. 8. 3.

Učenik prosuđuje utjecaj medijskih tekstova na javno mišljenje i oblikovanje stavova.

– prepoznaje i prosuđuje utjecaj poruke medijskih tekstova na čitatelja i na javno mišljenje

– objašnjava snagu medijskih poruka kojima je svakodnevno okružen i njihov utjecaj na vlastiti doživljaj stvarnosti i oblikovanje vlastitih stavova

– razvija kritičko razmišljanje i oblikuje vlastito mišljenje

UJK OŠ B. 8. 4.

Učenik se stvaralački izražava prema vlastitome interesu i sposobnostima na temelju književnoga iskustva.

– izražava svoju kreativnost stvarajući književni prikaz i artikulira različite refleksije na tekst

− dramatizira tekstove, izvodi kraće igrokaze, izražava se pokretom i plesom prema vlastitome interesu potaknut različitim iskustvima i doživljajima

– piše pjesme i sastavke na ukrajinskom jeziku

– istražuje, eksperimentira i slobodno radi na temi koja mu je bliska na temelju književnog iskustva

– istražuje književnu i jezičnu baštinu ukrajinske zajednice i stvara druge uratke prema vlastitoj zamisli i sposobnostima

Sadržaji za ostvarivanje odgojno-obrazovnih ishoda:

Tekstovi: usmena narodna književnost (narodne pjesme, dume, bylyne i balade), lirske pjesme, anegdote, strip, novele i pripovijetke, legende i predaje, dječji, povijesni, znanstveno-fantastični roman, romansirana biografija i autobiografija, igrokaz, dramski tekst, neknjiževni tekstovi, edukativni i popularno-znanstveni sadržaji na ukrajinskim internetskim stranicama i drugi sadržaji prema izboru učitelja.

Preporučeni tekstovi i drugi sadržaji: narodne pjesme, dume, bylyne i balade prema izboru učitelja, Mitovi i legende starih Ukrajinaca (Pro zorjanyj Viz, Beregynja prema S. Plačynda, Dažbog prema J. Šmorgun, Jak vynykly Karpaty, Čomu v mori je perly i mušli, mitovi Pradub, Bilobog i Čornobog prema S. Plačynda), odabrani ulomci iz književnog stvaralaštva ukrajinskih klasika i suvremenih književnika (Taras Ševčenko, Topolja, I mertvym i žyvym i dr., Ivan Kotljarevs’kyj, Enejida i dr., Lesja Ukrajinka, Davnja kazka – ulomak, Do mogo fortepiano, Contra spem spero, Davnja kazka, Mriji, Jak dytynoju buvalo i dr., Stepan Čarnec’kyj, Oj u luzi červona kalyna, Ivan Franko, Zahar Berkut – ulomak, Ivan Nečuj-Levyc’kyj, Kajdaševa sim’’ja – ulomak, Oleksa Voropaj, Zvyčaji našogo narodu – ulomci, Grygir Tjutjunnyk, Dyvak, Klymko i dr., Ostap Vyšnja, Usmiške i dr., odabrani ulomci iz književnih djela Jurija Vynnyčuka, Misce dlja drakona, odabrani ulomci iz književnih djela Dare Kornij), ukrajinski animirani, dokumentarni i igrani filmovi, filmske bajke i drugi sadržaji prema izboru učitelja.

Priče o ukrajinskim znanstvenicima i umjetnicima po izboru učitelja/nastavnika

(Igor Sikors’kyj, Ivan Mykolajčuk, Jevgen Stankovyč, Jevgen i Borys Paton, Vasyl’ Barvins’kyj, Volodymyr Filatov, Oleksandr Bogomolec’, Olena Kul’čyc’ka, Oleksa Novakivs’kyj, Ivan Marčuk, suvremeni ukrajinski izvođači i sl.).

Učitelj samostalno odlučuje o broju, odabiru i rasporedu sadržaja tijekom nastavne godine.

Proširivanje i produbljivanje tema odvija se postupno.

Preporuke za ostvarivanje odgojno-obrazovnih ishoda:

Nastavne aktivnosti dinamično se izmjenjuju: igre, dramatizacija, radionice i ostale aktivnosti u kojima je naglasak na razvijanju pozitivnog stava prema ukrajinskom jeziku i književnosti, kojima se potiče učenikova kreativnost.

Slušanje/čitanje i prepričavanje planiranih tekstova na satu u svrhu razvijanja trajne čitateljske navike, aktivan razgovor u kojem sudjeluju svi učenici pri čemu se ističe važnost svakog pojedinačnog mišljenja. Potiče se izražavanje u obliku kratkih pisanih uradaka. Književnoteorijska znanja u službi su proširivanja vlastitog iskustva čitanja i razvijanja pozitivnoga stava prema čitanju. Učitelj potiče učenike na analizu književnih djela.

Tekstovi su primjereni učenikovim mogućnostima te su tematski i žanrovski raznoliki, povezani s učenikovim interesima i njegovom životnom stvarnošću.

Učitelj upoznaje učenike s različitim strategijama učenja i analize, uvažavajući dob učenika, njegov jezični i kognitivni razvoj. Potiče učenike da ih primjenjuju i na taj način daje model čijom primjenom učenici unapređuju učinke učenja.

Učeniku se nudi stvaralački način izražavanja. Aktivnosti se mogu ostvarivati individualnim i timskim radom. Učitelj cijeni učenikovu samostalnost i poštuje njegove mogućnosti.

Učitelj pri izboru tekstova treba voditi računa o žanrovskoj i tematskoj raznovrsnosti kao i o recepcijskim mogućnostima učenika.

Učitelj samostalno odlučuje o broju, odabiru i rasporedu preporučenih aktivnosti tijekom nastavne godine.

Ishodi iz domene Književnost i stvaralaštvo dopunjuju se i ostvaruju povezanošću s preostale dvije domene, s drugim predmetima te s međupredmetnim temama.

UJK OŠ C. 8. 1.

Učenik analizira i povezuje informacije o ukrajinskoj kulturi, kulturi ukrajinske nacionalne manjine u Republici Hrvatskoj i drugim kulturama u novim kontekstima.

– obilježava posebne datume, ukrajinske blagdane i praznike kao dio vlastite kulture i uspoređuje ih s važnim datumima drugih kultura

– u različitim multimedijskim izvorima pronalazi i analizira informacije o Ukrajini i ukrajinskoj kulturnoj baštini

– opisuje i razumije uzroke i posljedice doseljavanja Ukrajinaca u Republiku Hrvatsku i druge zemlje, povezuje te informacije s vlastitom obiteljskom poviješću

– pronalazi prilike za korištenje ukrajinskog jezika izvan nastave u novim kontekstima za popularizaciju svoje i za upoznavanje drugih kultura

UJK OŠ C. 8. 2.

Učenik nastavlja sudjelovanje u kulturnim priredbama i povezuje vlastito kreativno izražavanje s izabranim obrascima ukrajinske profesionalne umjetnosti.

– nastavlja se svestrano scenski, glazbeno i likovno izražavati

– prema sklonostima samostalno izvodi umjetnička djela na raznim manifestacijama

– nastavlja upoznavanje s najboljim primjerima scenske, glazbene i likovne umjetnosti

– daje prošireni usmeni osvrt na vlastito sudjelovanje na kulturnim priredbama te na primjere iz profesionalne scenske i likovne umjetnosti

– upoznaje se sa stvaralaštvom ukrajinskih umjetnika

UJK OŠ C. 8. 3.

Učenik se upoznaje s važnim povijesnim zbivanjima, činjenicama i istaknutim osobama iz određenog razdoblja ukrajinske povijesti.

– upoznaje se s važnim povijesnim zbivanjima iz određenog razdoblja ukrajinske povijesti

– imenuje bitne činjenice određenog povijesnog razdoblja

– prepoznaje važnost i značenje ključnih prekretnica u ukrajinskoj povijesti

– uspoređuje povijesna zbivanja iz hrvatske povijesti s događajima u istom razdoblju u Ukrajini

– upoznaje se s istaknutim osobama iz određenog razdoblja ukrajinske povijesti

UJK OŠ C. 8. 4.

Učenik analizira značaj Ukrajine kao europske države te njezinu ulogu na europskom i svjetskom geografskom prostoru.

– analizira ulogu suverene Ukrajine kao važnog čimbenika na europskom geografskom prostoru

– analizira podatke o gospodarskoj razvijenosti Ukrajine i uspoređuje ih s istovjetnim podacima država Europe i svijeta

– opisuje posebnost Ukrajine i njezinu ulogu u Europi i svijetu

Sadržaji za ostvarivanje odgojno-obrazovnih ishoda:

Kulturni sadržaji: svečane i blagdanske priredbe, tradicijski obredi i manifestacije, kazališne predstave u školskoj i široj zajednici i u virtualnom obliku, kulturni projekti i festivali u Republici Hrvatskoj; upoznavanje sa svjetski poznatim ukrajinskim umjetnicima te njihovim najpoznatijim djelima, izložbe, kreativne radionice u različitim likovnim tehnikama, koncerti pripadnika ukrajinske zajednice iz Republike Hrvatske, Europe ili Ukrajinaca iz Ukrajine; upoznavanje sa svjetski poznatim ukrajinskim umjetnicima te njihovim najpoznatijim djelima; upoznavanje s umjetničkim stilovima u arhitekturi, likovnoj i glazbenoj umjetnosti; susreti s istaknutim pripadnicima ukrajinske nacionalne manjine u zavičaju i u regiji te, prema mogućnostima, s gostima iz Ukrajine; tekstovi o povijesti Ukrajine, multimedijski sadržaji; virtualni posjeti muzejima.

Povijesni i geografski sadržaji: dinamika povijesnog razvoja Ukrajine u razdoblju od sredine XX. st. do danas, status Ukrajine u sastavu SSSR-a i posljedice totalitarizma u procesu stjecanja neovisnosti; uzajamno priznavanje državne neovisnosti Ukrajine i Republike Hrvatske, europski put razvoja samostalne i neovisne Ukrajine; agresija Ruske Federacije na Ukrajinu i međunarodna pomoć Ukrajini; suverena Ukrajina kao važni čimbenik u europskom geografskom prostoru, podaci o gospodarskoj razvijenosti Ukrajine u usporedbi s europskim državama; istaknute osobe iz navedenog razdoblja.

Preporuke za ostvarivanje odgojno-obrazovnih ishoda:

Učitelj koristi sadržaje kako bi samostalno kreirao teme i poticao znatiželju te interes učenika za samostalno istraživanje i proučavanje informacija o Ukrajini te ukrajinskoj dijaspori u Republici Hrvatskoj, Europi i svijetu. Učitelj prepoznaje i potiče učenikovo osvještavanje pripadnosti ukrajinskoj nacionalnoj manjini. Motivira učenika na sudjelovanje u kulturnim priredbama i projektima.

Preporučuje se usmjeravanje učiteljeve pozornosti na poticanje aktivnosti učenika, pozitivno isticanje učenikovog interesa i zalaganja u kreativnom izražavanju.

Ishodi iz domene Kultura i civilizacija dopunjuju se i ostvaruju povezanošću s preostale dvije domene, s drugim predmetima te s međupredmetnim temama.

UJK SŠ A. 1. 1.

Učenik razumije srednje dug i srednje složen tekst pri slušanju i čitanju.

– globalno, selektivno i detaljno razumije srednje duge i srednje složene tekstove

– shvaća kontekst i iz konteksta predviđa značenje nepoznatih riječi

– razumije sadržaje izgovorene umjerenim tempom, jasno i razgovijetno

UJK SŠ A. 1. 2.

Učenik proizvodi srednje dug i srednje složen govorni tekst.

– oblikuje i govori srednje duge i srednje složene

tekstove o poznatim temama

– opisuje, prepričava i uspoređuje obrađene sadržaje

– izražava svoje mišljenje na strukturirani način

– razumljivo izgovara riječi i rečenice

– samostalno produktivno upotrebljava uvježbana jezična sredstva

UJK SŠ A. 1. 3.

Učenik sudjeluje u srednje dugom i jednostavnom razgovoru.

– sudjeluje u srednje dugim i jednostavnim razgovorima i raspravama

– sudjeluje u svakodnevnim govornim situacijama

– samostalno produktivno upotrebljava uvježbana jezična sredstva

UJK SŠ A. 1. 4.

Učenik piše srednje dug i jednostavan tekst.

– piše srednje duge i jednostavne tekstove

– planira sadržaj, strukturu i oblik teksta

– uglavnom točno primjenjuje pravila ukrajinskog pravopisa

– samostalno produktivno upotrebljava uvježbana jezična sredstava za produkciju novih tekstova

Sadržaji za ostvarivanje odgojno-obrazovnih ishoda:

Preporučene teme: svakodnevne aktivnosti, međuljudski odnosi, stanovanje, moda, prehrana, zdravlje; sport; popularna kultura; obrazovanje i rad/zanimanje, obrti, slobodno vrijeme i zabava, okoliš i ekologija, tehnologija i mediji, društvo i aktivno građanstvo.

Preporučene jezične strukture: glagoli u svim vremenima i načinima, imenice u svim padežima, pridjevi u svim padežima, posvojni pridjevi, zamjenice u svim padežima, prilozi i prijedlozi, čestice, negacija, komparacija pridjeva i priloga, glagolski pridjev i glagolski prilog, deklinacija brojeva, složene rečenice.

Jezično-komunikacijske funkcije: izražavanje osjećaja, izražavanje mišljenja, opisivanje planova, opisivanje vremenskih (prošlost, sadašnjost i budućnost), prostornih i logičkih odnosa, objašnjavanje i obrazlaganje, izricanje pretpostavki, oblikovanje i iznošenje argumenata, sustavno izlaganje, izražavanje apstraktnih ideja, sudjelovanje u diskusiji.

Preporučene vrste tekstova: pjesme (tradicionalne i suvremene), strip, životopis, zamolba, dijaloški tekst, članak/tekst (npr. iz časopisa za mlade ili iz mrežnih izvora), književni tekst primjeren za mlade, razni oblici prilagođenih ili autentičnih tekstova primjerenih uzrastu, iskustvu i jezičnomu razvoju učenika.

Navedene teme i sadržaji za ostvarivanje odgojno-obrazovnih ishoda samo su preporuka, a nastavnik samostalno odlučuje o njihovu broju, odabiru i rasporedu u nastavnoj godini.

Preporuke za ostvarivanje odgojno-obrazovnih ishoda:

Preporučene aktivnosti: povezivanje verbalnih i neverbalnih sadržaja, opisivanje predmeta i slika, gluma, dijalozi koji oponašaju stvarne komunikacijske situacije, dopunjavanje tekstova, rekonstruiranje redoslijeda teksta na temelju vremenskih i uzročno-posljedičnih odnosa, prepričavanje slijeda nekoga događaja, pisanje novoga kraja priče ili dijela priče koji nedostaje, izrada razrednoga bloga, e-korespondencija s partnerskim razredom, projektni zadatci (plakat, dramatizacija, izrada umnih mapa), izrada prezentacija.

Leksički se sadržaji izabiru u skladu s razvojem i dobi učenika, pri čemu se vodi računa o korelaciji s drugim nastavnim predmetima. Pri izboru tema nastavnik se može ravnati prema potrebama, interesima i mogućnostima učenika.

Jezične strukture uvode se u komunikacijskom kontekstu. Uvodi se metajezik prilagođen jezičnom razvoju učenika. Važno je na primjeren način učenike privikavati na kognitivni pristup učenju jezika. U skladu s prethodno stečenim znanjem moguće je u poučavanje uključiti usporedbe između ukrajinskog i hrvatskoga jezika, a jezične se zakonitosti mogu poučavati i na hrvatskome jeziku.

Na receptivnoj razini učenici se izlažu i širemu rasponu jezičnih struktura od navedenih.

Ishodi iz domene Jezik i komunikacija dopunjuju se i ostvaruju povezanošću s preostale dvije domene, s drugim predmetima te s međupredmetnim temama.

UJK SŠ B. 1. 1.

Učenik čita s razumijevanjem različite tipove tekstova iz različitih izvora.

− između više ponuđenih tekstova samostalno odabire književni/neknjiževni tekst za čitanje

− pokazuje razumijevanje teksta te opisuje njegova osnovna obilježja

– izražajno čita naglas primjenjujući pravilan naglasak

– razumije ideju teksta i razlikuje bitne podatke od manje bitnih

UJK SŠ B. 1. 2.

Učenik izražava svoje mišljenje i obrazlaže svoj stav o tekstu.

– izražava emocionalni, spoznajni i estetski dojam o književnom tekstu

– izražava i obrazlaže svoje mišljenje o idejama teksta

– izriče svoje mišljenje o tekstu uspoređujući ga sa svojim čitateljskim iskustvom i doživljajima

UJK SŠ B. 1. 3.

Učenik interpretira književni tekst, povezuje ga sa žanrovskim, kompozicijskim i stilskim obilježjima.

− interpretira književni tekst

− povezuje interpretaciju sa žanrovskim, kompozicijskim i stilskim obilježjima

− primjenjuje ranije usvojene osnovne književnoteorijske pojmove potrebne za interpretaciju književnoga teksta

− uspoređuje različite interpretacije pročitanoga teksta i uvažava različite književne ukuse

– uspoređuje književni tekst s njegovim prilagodbama u drugim medijima

UJK SŠ B. 1. 4.

Učenik se upoznaje s književnopovijesnim razdobljima ukrajinske književnosti, imenuje književne vrste tekstova i njihove karakteristike.

− upoznaje se s određenim književnopovijesnim razdobljima ukrajinske književnosti te ih imenuje

– imenuje književne vrste tekstova i njihova obilježja

− imenuje najznačajnije predstavnike pojedinog književnopovijesnog razdoblja ukrajinske književnosti te njihova odabrana djela

− prepoznaje obilježja određene stilske formacije ukrajinske književnosti

UJK SŠ B. 1. 5.

Učenik se kreativno izražava na temelju književnog iskustva.

– na temelju književnog doživljaja samostalno priprema i oblikuje vlastite radove u kojima dolazi do izražaja kreativnost, originalnost i stvaralačko mišljenje

– samostalno priprema različite oblike književnoumjetničke interpretacije, služeći se različitim tehnikama, oblicima izražavanja i medijima

− predstavlja svoj rad individualno ili timski

– istražuje književnu i jezičnu baštinu ukrajinske zajednice i stvara druge uratke prema vlastitoj zamisli i sposobnostima

Sadržaji za ostvarivanje odgojno-obrazovnih ishoda:

Tekstovi: prozni, dramski tekstovi te odabrani primjeri poezije i diskurzivnih književnih oblika. Preporučuje se široki raspon književnih vrsta iz svih književnih rodova.

Izvori: antologije, zbirke i književna djela odabranih autora, referentna građa (književni leksikoni, enciklopedije i dr.), književni tekstovi primjereni mladima, tekstovi iz časopisa za mlade i manjinskog časopisa na ukrajinskom jeziku, internetski sadržaji, radijske i TV emisije, ukrajinski animirani, dokumentarni i igrani filmovi, filmske bajke i dr.

Preporučeni tekstovi i drugi sadržaji: ulomci iz odabranih djela istaknutih književnika prema izboru nastavnika, odabrana djela ukrajinske usmene književnosti (kozačke pjesme i dume), adaptirani ulomci književnih djela iz srednjovjekovne ukrajinske književnosti, književnosti renesanse, baroka, klasicizma. Ulomci iz odabranih djela: Fiziolog, Kijevo-pečers’kyj pateryk, Povist’ vremjannyh lit, Galyc’ko-volyns’kyj litopys, Poučenije Volodymyra Monomaha, ulomci Slovo o polku Igorevim. Grygorij Skovoroda (Bajky harkivs’ki, Vsjakomu mistu zvyčaj i prava, De libertate), Ivan Kotljarevs’kyj (Natalka Poltavka, Enejida) i drugi sadržaji prema izboru nastavnika.

Priče o ukrajinskim znanstvenicima i umjetnicima po izboru nastavnika (Solomija Krušel’nyc’ka, Myhajlo Bojčuk, Opanas Zalyvaha, Vladimir Horowitz, Vasyl’ Avramenko, Grygorij Ver’ovka i Anatolij Avdijevs’kyj, suvremeni ukrajinski izvođači i sl.).

Preporučuje se poučavanje o stilsko-poetičkim obilježjima teksta tipičnima za ukrajinsku usmenu književnost te ukrajinsku književnost srednjovjekovlja, renesanse, baroka, klasicizma. Učenik na osnovi pročitanoga teksta i informacija dobivenih od nastavnika ovladava obilježjima književnopovijesnoga razdoblja i poetike svojstvenima zadanome tekstu i njemu pripadajućem kontekstu. Učenik prepoznaje i procjenjuje spomenuta obilježja te razvija stav prema poetikama navedenih književnopovijesnih razdoblja. Uspoređuje ih i objašnjava razliku na temelju vlastitoga čitateljskog iskustva te istražuje i interpretira društveno-povijesni i kulturni kontekst na primjerima odabranih tekstova.

Preporuke za ostvarivanje odgojno-obrazovnih ishoda:

Preporučene aktivnosti: radionice, diskusije, dopunjavanje tekstova, recitiranje, dramatizacija i ostale aktivnosti u kojima je naglasak na razvijanju pozitivnog stava prema ukrajinskom jeziku i književnosti te kojima se potiče učenikova kreativnost.

Prepričavanje, aktivan razgovor u kojem sudjeluju svi učenici te analiza planiranih tekstova na satu primjenjuje se u svrhu razvijanja trajne čitateljske navike, pri čemu se ističe važnost svakog pojedinačnog mišljenja. Učenik se literarno izražava usmeno, pisano, vizualizacijama i kreativnim uratkom. Rad je usmjeren na stalnu stvaralačku suradnju, dijalog nastavnika i učenika s umjetničkim djelom, čime se pruža širok prostor za samostalno sagledavanje i razumijevanje književnosti kao fenomena umjetnosti.

Književnoteorijska znanja u službi su proširivanja vlastitog iskustva čitanja i razvijanja pozitivnoga stava prema čitanju. Nastavnik potiče učenike na analizu književnih djela. Učenik analizira odabrane književne tekstove prema temi i žanru. Tekstovi su primjereni učenikovim mogućnostima te su tematski i žanrovski raznoliki, povezani s učenikovim interesima i njegovom životnom stvarnošću. U analizi književnih djela primjenjuje se prethodno stečeno književnoteorijsko znanje, a novi književnoteorijski pojmovi uvode se prema vrsti teksta koji se čita.

Pri ovladavanju odgojno-obrazovnim ishodima predlaže se da nastavnik polazi od književnih tekstova starijih književnih razdoblja i poetika, s time da aktualizacija bude na suvremenom tekstu.

Nastavnik potiče učenike na stvaralački način izražavanja. Ishodi se mogu ostvarivati individualno i timskim radom. Nastavnik cijeni učenikovu samostalnost i poštuje njegove mogućnosti. Učenik predstavlja svoj rad u školi i izvan škole, u stvarnom i digitalnom okružju.

Nastavnik pri izboru tekstova treba voditi računa o žanrovskoj, stilskoj i tematskoj raznovrsnosti, kao i o recepcijskim mogućnostima učenika. Nastavnik samostalno odabire ulomke tekstova za ostvarivanje odgojno-obrazovnih ishoda te samostalno odlučuje o broju i rasporedu preporučenih aktivnosti tijekom nastavne godine.

Ishodi iz domene Književnost i stvaralaštvo dopunjuju se i ostvaruju povezanošću s preostale dvije domene, s drugim predmetima te s međupredmetnim temama.

UJK SŠ C. 1. 1.

Učenik analizira i interpretira informacije o ukrajinskoj kulturi, kulturi ukrajinske nacionalne manjine u Republici Hrvatskoj te o drugim kulturama koje ga okružuju.

– posjećuje i komentira ukrajinske kulturno-umjetničke događaje u stvarnom i digitalnom okružju

– interpretira kulturne događaje u Ukrajini i ukrajinskoj manjinskoj zajednici u Hrvatskoj

– prepoznaje kulturne poruke iz ukrajinskog medijskog sadržaja

– upoznaje djelovanje ukrajinske crkvene zajednice u Republici Hrvatskoj

UJK SŠ C. 1. 2.

Učenik ostvaruje različite kreativne aktivnosti u skladu s vlastitim interesima. Prepoznaje različite pravce i stilove ukrajinske umjetnosti.

– prema afinitetima samostalno i/ili u skupini izvodi umjetnička djela na raznim manifestacijama

– likovnim i vizualnim izražavanjem interpretira primjere ukrajinske umjetnosti

– izdvaja obilježja umjetničkih pravaca i stilova (glazbenih i likovnih)

– prepoznaje i analizira ukrajinska klasična, romantistička i moderna glazbena djela

– upoznaje se sa stvaranjem tradicijske škole ukrajinskog narodnog plesa

UJK SŠ C. 1. 3.

Učenik analizira određeno razdoblje iz ukrajinske povijesti.

– koristi primarne i sekundarne izvore za istraživanje i analizu

– pronalazi i istražuje činjenice povezane s povijesnim događajima iz ukrajinske povijesti

– razumije utjecaj povijesnih zbivanja na formiranje teritorijalnih granica na području Ukrajine

– prepoznaje važnost i značenje ključnih prekretnica iz ukrajinske povijesti

– proširuje znanje o istaknutim osobama iz određenog razdoblja ukrajinske povijesti

UJK SŠ C. 1. 4.

Učenik istražuje i analizira posebnosti geografskih obilježja Ukrajine te njezin društveno-gospodarski značaj.

– istražuje i analizira posebnosti geografskih obilježja Ukrajine

– analizira utjecaj industrijalizacije, poljoprivrede i turizma na formiranje gospodarske slike Ukrajine

– uspoređuje gospodarske posebnosti različitih regija Ukrajine

Sadržaji za ostvarivanje odgojno-obrazovnih ishoda:

Kulturno-umjetnički sadržaji: svečane i blagdanske priredbe, tradicijski obredi i manifestacije, kazališne predstave u školskoj i široj zajednici i u virtualnom obliku, kulturni projekti i festivali u Republici Hrvatskoj, upoznavanje sa svjetski poznatim ukrajinskim umjetnicima te njihovim najpoznatijim djelima; stvaralaštvo ukrajinskih umjetnika nadahnuto Zaporoškom Siči; škola ukrajinskog tradicijskog plesa (Pavlo Virs’kyj); upoznavanje s umjetničkim stilovima u arhitekturi, likovnoj i glazbenoj umjetnosti (barok, klasicizam, romantizam); izložbe, kreativne radionice u različitim likovnim tehnikama; koncerti pripadnika ukrajinske zajednice iz Republike Hrvatske, Europe ili Ukrajinaca iz Ukrajine; susreti s istaknutim pripadnicima ukrajinske nacionalne manjine u zavičaju i u regiji te, prema mogućnostima, s gostima iz Ukrajine; tekstovi o povijesti Ukrajine, tekstovi o ukrajinskoj umjetnosti, multimedijski sadržaji, virtualni posjeti muzejima; upoznavanje s tradicijskim glazbalima iz zbirke ukrajinskih muzeja.

Povijesni i geografski sadržaji: dinamika razvoja Rus’i Ukrajine (Kijevske Rus’i) od kraja IX. st., u kontekstu srednjeg vijeka i XVI. st., povijesno značajne osobe Rus’i Ukrajine, utjecaj povijesnih zbivanja na formiranje teritorijalnih granica na području Ukrajine u navedenom razdoblju; ukrajinske zemlje u sastavu susjednih država: Krimski Kanat, Velika Kneževina Litva, Osmansko Carstvo; činjenice povezane s povijesnim događajima i osobama iz ukrajinske srednjovjekovne povijesti, značaj Zaporoške Siči u povijesti Ukrajine, Ustav Zaporoške Siči, svakodnevni život i kultura Ukrajine u kontekstu srednjeg vijeka i XVI. st.; posebnosti gospodarskih obilježja Ukrajine u XX. st. te njezina društveno-gospodarska uloga u sastavu SSSR-a, utjecaj ulaska zapadnih regija Ukrajine u sastav Ukrajine na razvoj gospodarstva, važnost Ukrajine u održavanju gospodarskog opstanka SSSR-a nakon Drugog svjetskog rata.

Preporuke za ostvarivanje odgojno-obrazovnih ishoda:

Nastavnik koristi određene sadržaje kako bi samostalno kreirao teme iz kulture, umjetnosti, povijesti i geografije Ukrajine te na taj način poticao znatiželju i interes učenika za samostalno istraživanje i proučavanje informacija o Ukrajini te ukrajinskoj dijaspori u Republici Hrvatskoj, Europi i svijetu. Nastavnik prepoznaje i potiče učenikovo osvještavanje pripadnosti ukrajinskoj nacionalnoj manjini. Motivira učenika na sudjelovanje u kulturnim priredbama i projektima.

Preporučuje se usmjeravanje nastavnikove pozornosti na poticanje aktivnosti učenika u formiranju vlastitih stavova prema povijesnim zbivanjima i suvremenim procesima koji obilježavaju suvremene smjernice razvoja Ukrajine.

Nastavnik samostalno odlučuje o broju, odabiru i rasporedu preporučenih aktivnosti tijekom nastavne godine.

Ishodi iz domene Kultura i civilizacija dopunjuju se i ostvaruju povezanošću s preostale dvije domene, s drugim predmetima te s međupredmetnim temama.

UJK SŠ A. 2. 1.

Učenik razumije srednje dug i srednje složen tekst pri slušanju i čitanju.

– globalno, selektivno i detaljno razumije srednje duge i srednje složene autentične tekstove

– shvaća kontekst i iz konteksta predviđa značenje nepoznatih riječi

– razlikuje formalne i neformalne tekstove

– razumije sadržaje izgovorene jasno, uobičajenim tempom

UJK SŠ A. 2. 2.

Učenik proizvodi srednje dug i srednje složen govorni tekst.

– oblikuje i govori srednje duge i srednje složene tekstove o poznatim i nepoznatim temama

– detaljno opisuje, prepričava i uspoređuje obrađene sadržaje

– izražava svoje mišljenje na strukturirani način i potkrepljuje ga argumentima

– razumljivo izgovara riječi i rečenice

– samostalno produktivno upotrebljava uvježbana jezična sredstva za produkciju novih tekstova

UJK SŠ A. 2. 3.

Učenik sudjeluje u srednje dugom i srednje složenom razgovoru.

– sudjeluje u srednje dugim i srednje složenim razgovorima i raspravama

– sudjeluje u svakodnevnim govornim situacijama

– prilagođava razgovor formalnom ili neformalnom kontekstu

– samostalno produktivno upotrebljava uvježbana jezična sredstva za produkciju novih tekstova

UJK SŠ A. 2. 4.

Učenik piše srednje dug i srednje složen tekst.

– piše srednje duge i srednje složene tekstove

– planira sadržaj, strukturu i oblik teksta

– primjenjuje neformalni stil pisanja, a formalni stil uz predložak

– točno primjenjuje pravila ukrajinskog pravopisa

– samostalno produktivno upotrebljava uvježbana jezična sredstava za produkciju novih tekstova

Sadržaji za ostvarivanje odgojno-obrazovnih ishoda:

Preporučene teme: svakodnevne aktivnosti, međuljudski odnosi, stanovanje, moda, prehrana, zdravlje; sport; popularna kultura; obrazovanje i rad/zanimanje, obrti, slobodno vrijeme i zabava, okoliš i ekologija, tehnologija i mediji; politika, društvo i aktivno građanstvo.

Preporučene jezične strukture: glagoli u svim vremenima i načinima, imenice u svim padežima, pridjevi u svim padežima, posvojni pridjevi, zamjenice u svim padežima, prilozi i prijedlozi, čestice, negacija, komparacija pridjeva i priloga, glagolski pridjev i glagolski prilog, deklinacija brojeva, složene rečenice, pogodbene rečenice (jakščo/jakby).

Jezično-komunikacijske funkcije: izražavanje osjećaja, izražavanje mišljenja, opisivanje planova, opisivanje vremenskih (prošlost, sadašnjost i budućnost), prostornih i logičkih odnosa, objašnjavanje i obrazlaganje, izricanje pretpostavki i potencijalnih radnji, oblikovanje i iznošenje argumenata, sustavno izlaganje, izražavanje apstraktnih ideja, sudjelovanje u diskusiji.

Preporučene vrste tekstova: pjesme (tradicionalne i suvremene), strip, životopis, zamolba, dijaloški tekst, članak/tekst (npr. iz časopisa za mlade, iz internetskih izvora), književni tekst primjeren za mlade, razni oblici prilagođenih ili autentičnih tekstova primjerenih uzrastu, iskustvu i jezičnomu razvoju učenika.

Navedene teme i sadržaji za ostvarivanje odgojno-obrazovnih ishoda samo su preporuka, a nastavnik samostalno odlučuje o njihovu broju, odabiru i rasporedu u nastavnoj godini.

Preporuke za ostvarivanje odgojno-obrazovnih ishoda:

Preporučene aktivnosti: povezivanje verbalnih i neverbalnih sadržaja, opisivanje predmeta i slika, gluma, dijalozi koji oponašaju stvarne komunikacijske situacije, dopunjavanje tekstova, rekonstruiranje redoslijeda teksta na temelju vremenskih i uzročno-posljedičnih odnosa, prepričavanje slijeda nekoga događaja, pisanje novoga kraja priče ili dijela priče koji nedostaje, izrada razrednoga bloga, elektronička korespondencija s partnerskim razredom, projektni zadatci (plakat, dramatizacija, izrada umnih mapa), izrada prezentacija.

Leksički se sadržaji izabiru u skladu s razvojem i dobi učenika, pri čemu se vodi računa o korelaciji s drugim nastavnim predmetima. Pri izboru tema nastavnik se može ravnati prema potrebama, interesima i mogućnostima učenika.

Jezične strukture uvode se u komunikacijskom kontekstu. Uvodi se metajezik prilagođen jezičnom razvoju učenika. Važno je na primjeren način učenike privikavati na kognitivni pristup učenju jezika. U skladu s prethodno stečenim znanjem moguće je u poučavanje uključiti usporedbe između ukrajinskog i hrvatskoga jezika, a jezične se zakonitosti mogu poučavati i na hrvatskome jeziku.

Na receptivnoj razini učenici se izlažu i širemu rasponu jezičnih struktura od navedenih.

Ishodi iz domene Jezik i komunikacija dopunjuju se i ostvaruju povezanošću s preostale dvije domene, s drugim predmetima te s međupredmetnim temama.

UJK SŠ B. 2. 1.

Učenik čita s razumijevanjem različite tipove tekstova iz različitih izvora te sažima podatke i sadržaj teksta.

– čita tekstove prema osobnom interesu, tumači glavnu ideju teksta te njegove bitne karakteristike

– izdvaja informacije, razlikuje i analizira podatke po važnosti, objašnjava značenja

– razumije ideju teksta i razdvaja bitne podatke od manje bitnih

– sažima sadržaj teksta te utvrđuje i sažima ključne pojmove u tekstu

– izražajno čita naglas primjenjujući pravilan naglasak i pravogovor

– prepoznaje značenje riječi iz konteksta

UJK SŠ B. 2. 2.

Učenik izražava svoje mišljenje i obrazlaže svoj stav o tekstu.

– іzražava emocionalni, spoznajni, estetski dojam o književnom tekstu

– izražava svoje mišljenje o ideji teksta i pokazuje razumijevanje teksta

– izriče svoje mišljenje o tekstu uspoređujući ga sa svojim čitateljskim iskustvom i doživljajima

UJK SŠ B. 2. 3.

Učenik interpretira književni tekst, povezuje ga sa žanrovskim, kompozicijskim i stilskim obilježjima.

− interpretira književni tekst i povezuje interpretaciju sa žanrovskim, kompozicijskim i stilskim obilježjima

− primjenjuje ranije stečene osnovne književnoteorijske pojmove potrebne za interpretaciju književnoga teksta

– uspoređuje književni tekst s njegovim prilagodbama u drugim medijima

– uspoređuje različite interpretacije teksta

UJK SŠ B. 2. 4.

Učenik se upoznaje s književnopovijesnim razdobljima ukrajinske književnosti, imenuje književne vrste tekstova i njihove karakteristike.

– upoznaje se s određenim književnopovijesnim razdobljima ukrajinske književnosti te ih imenuje

– imenuje književne vrste tekstova i njihova obilježja

– imenuje najznačajnije predstavnike pojedinog književnopovijesnog razdoblja ukrajinske književnosti te njihova odabrana djela

– prepoznaje obilježja određene stilske formacije ukrajinske književnosti

UJK SŠ B. 2. 5.

Učenik se kreativno izražava na temelju književnoga iskustva.

– na temelju književnog doživljaja samostalno priprema i oblikuje vlastite radove u kojima dolazi do izražaja kreativnost, originalnost i stvaralačko mišljenje

– samostalno priprema različite oblike književnoumjetničke interpretacije, služeći se različitim tehnikama, oblicima izražavanja i medijima

– predstavlja svoj rad individualno ili timski

– istražuje književnu i jezičnu baštinu ukrajinske zajednice i stvara druge uratke prema vlastitoj zamisli i sposobnostima

Sadržaji za ostvarivanje odgojno-obrazovnih ishoda:

Tekstovi: prozni, dramski tekstovi te odabrani primjeri poezije i diskurzivnih književnih oblika. Preporučuje se široki raspon književnih vrsta iz svih književnih rodova.

Izvori: antologije, zbirke i književna djela odabranih autora, referentna građa (književni leksikoni, enciklopedije i dr.), književni tekstovi primjereni mladima, tekstovi iz časopisa za mlade i manjinskog časopisa na ukrajinskom jeziku, internetski sadržaji, radijske i TV emisije, ukrajinski animirani, dokumentarni i igrani filmovi, filmske bajke i dr.

Preporučeni tekstovi i drugi sadržaji: ulomci iz odabranih djela istaknutih književnika prema izboru nastavnika (Taras Ševčenko, Son (U vsjakogo svoja dolja), Kavkaz, I mertvym i žyvym i nenaroždennym, Kateryna, Za soncem hmaron’ka plyve, Ivan Nečuj-Levyc’kyj, Kajdaševa sim’’ja, Panas Myrnyj, Ivan Franko, Zahar Berkut, Ukradene ščastja, Mojsej, Sojčyne krylo, pjesme Oj ty divčyno z goriha zernja, Čogo javljaješsja meni i dr., Ivan Karpenko-Karyj, Sto tysjač, Jevgen Grebinka, pjesme, Mykola Gogol’, Taras Bul’ba, Petro Gulak Artemovs’kyj, Rybalka, i dr., Marko Vovčok, Instytutka, Kozačka i dr.) i drugi sadržaji prema izboru nastavnika.

Priče o ukrajinskim znanstvenicima i umjetnicima po izboru nastavnika (Oleksandr Arhypenko, Volodymyr Ivasjuk, Valentyn Syl’vestrov, Mykola Amosov, Serž Lyfar, Ivan Puljuj, Mykola Pyrogov, suvremeni ukrajinski umjetnici i sl.).

Preporučuje se poučavanje o stilsko-poetičkim obilježjima teksta tipičnima za ukrajinsku književnost sentimentalizma, romantizma, realizma. Učenik na osnovi pročitanoga teksta i informacija dobivenih od nastavnika ovladava obilježjima književnopovijesnoga razdoblja i poetike svojstvenima zadanome tekstu i njemu pripadajućem kontekstu. Učenik prepoznaje i procjenjuje spomenuta obilježja te razvija stav prema poetikama navedenih književnopovijesnih razdoblja. Uspoređuje ih i objašnjava razliku na temelju vlastitoga čitateljskog iskustva te istražuje i interpretira društveno-povijesni i kulturni kontekst na primjerima odabranih tekstova.

Preporuke za ostvarivanje odgojno-obrazovnih ishoda:

Neke preporučene aktivnosti: radionice, diskusije, dopunjavanje tekstova, recitiranje, dramatizacija i ostale aktivnosti u kojima je naglasak na razvijanju pozitivnog stava prema ukrajinskom jeziku i književnosti te kojima se potiče učenikova kreativnost. Prepričavanje, aktivan razgovor u kojem sudjeluju svi učenici te analiza planiranih tekstova na satu primjenjuje se u svrhu razvijanja trajne čitateljske navike, pri čemu se ističe važnost svakog pojedinačnog mišljenja.

Učenik se literarno izražava usmeno, pisano, vizualizacijama i kreativnim uratkom. Rad je usmjeren na stalnu stvaralačku suradnju, dijalog nastavnika i učenika s umjetničkim djelom, čime se pruža širok prostor za samostalno sagledavanje i razumijevanje književnosti kao fenomena umjetnosti.

Književnoteorijska znanja u službi su proširivanja vlastitog iskustva čitanja i razvijanja pozitivnoga stava prema čitanju. Nastavnik potiče učenike na analizu književnih djela. Učenik analizira odabrane književne tekstove prema temi i žanru. Tekstovi su primjereni učenikovim mogućnostima te su tematski i žanrovski raznoliki, povezani s učenikovim interesima i njegovom životnom stvarnošću. U analizi književnih djela primjenjuje se prethodno stečeno književnoteorijsko znanje, a novi književnoteorijski pojmovi uvode se prema vrsti teksta koji se čita.

Pri ovladavanju odgojno-obrazovnim ishodima predlaže se da nastavnik polazi od književnih tekstova starijih književnih razdoblja i poetika, s time da aktualizacija bude na suvremenom tekstu.

Nastavnik potiče učenike na stvaralački način izražavanja. Ishodi se mogu ostvarivati individualno i timskim radom. Nastavnik cijeni učenikovu samostalnost i poštuje njegove mogućnosti. Učenik predstavlja svoj rad u školi i izvan škole, u stvarnom i digitalnom okružju.

Nastavnik pri izboru tekstova treba voditi računa o žanrovskoj, stilskoj i tematskoj raznovrsnosti, kao i o recepcijskim mogućnostima učenika. Nastavnik samostalno odabire ulomke tekstova za ostvarivanje odgojno-obrazovnih ishoda te samostalno odlučuje o broju i rasporedu preporučenih aktivnosti tijekom nastavne godine.

Ishodi iz domene Književnost i stvaralaštvo dopunjuju se i ostvaruju povezanošću s preostale dvije domene, s drugim predmetima te s međupredmetnim temama.

UJK SŠ C. 2. 1.

Učenik prosuđuje o utjecaju ukrajinske kulture na oblikovanje vlastitih stavova i vrijednosti, koristeći primjere ukrajinske nematerijalne i materijalne baštine.

– navodi i proučava primjere nematerijalne i materijalne baštine kao elemente nacionalnog identiteta

– prepoznaje ukrajinsku kulturu i prihvaća ju kao dio svojeg životnog stila

– istražuje društvenu strukturu ukrajinske nacionalne manjine u Republici Hrvatskoj

– sudjeluje u različitim aktivnostima ukrajinske manjinske zajednice

UJK SŠ C. 2. 2.

Učenik ostvaruje i razvija različite kreativne aktivnosti u skladu s vlastitim interesima.

– prema sklonostima samostalno i/ili u skupini izvodi umjetnička djela na raznim manifestacijama

– upoznaje se s glazbenim stilovima ukrajinskih autora u autentičnom, prilagođenom i virtualnom okružju

– kritički prosuđuje o ukrajinskim umjetničkim djelima na temelju neposrednog iskustva i uspoređuje ih s hrvatskim umjetničkim djelima

– povezuje ukrajinsku umjetnost s vlastitim iskustvom i društvenim kontekstom

– objašnjava važnost očuvanja ukrajinske umjetničke baštine

UJK SŠ C. 2. 3.

Učenik analizira određeno razdoblje iz ukrajinske povijesti.

– koristi primarne i sekundarne izvore za istraživanje i analizu

– pronalazi i istražuje činjenice povezane s povijesnim događajima i njihov utjecaj na formiranje teritorijalnih granica na području Ukrajine

– prepoznaje važnost i značenje ključnih prekretnica u ukrajinskoj povijesti

– proširuje znanje o istaknutim osobama iz određenog razdoblja ukrajinske povijesti

– istražuje svakodnevni život i kulturu Ukrajine u određenom razdoblju

UJK SŠ C. 2. 4.

Učenik analizira ukrajinsko gospodarstvo kao važan čimbenik europskog i svjetskog gospodarstva.

– opisuje utjecaj prirodno-geografskih čimbenika na razvoj poljoprivredne proizvodnje i međunarodnu trgovinu

– istražuje važnost ukrajinske metalne, energetske i prehrambene industrije

– uspoređuje specifičnosti gospodarskoga razvoja Ukrajine, Europe i svijeta

– analizira gospodarsku važnost ukrajinskog turizma i njegov razvojni potencijal

Sadržaji za ostvarivanje odgojno-obrazovnih ishoda:

Kulturno-umjetnički sadržaji: svečane i blagdanske priredbe; tradicijski obredi i manifestacije, kazališne predstave u školskoj i široj zajednici i u virtualnom obliku, kulturni projekti i festivali u Republici Hrvatskoj; upoznavanje sa svjetski poznatim ukrajinskim umjetnicima te njihovim najpoznatijim djelima; upoznavanje s umjetničkim stilovima u arhitekturi, likovnoj i glazbenoj umjetnosti (realizam, impresionizam, postimpresionizam itd.); izložbe, kreativne radionice u različitim likovnim tehnikama, koncerti pripadnika ukrajinske zajednice iz Republike Hrvatske, Europe ili Ukrajinaca iz Ukrajine; susreti s istaknutim pripadnicima ukrajinske nacionalne manjine u zavičaju i u regiji te, prema mogućnostima, s gostima iz Ukrajine; tekstovi o povijesti Ukrajine, tekstovi o ukrajinskoj umjetnosti, multimedijski sadržaji; virtualni posjeti muzejima; upoznavanje s tradicijskim glazbalima iz zbirke ukrajinskih muzeja.

Povijesni i geografski sadržaji: dinamika povijesnog razvoja Ukrajine u razdoblju od XVI. do prve polovice XIX. st.; status ukrajinskih zemalja u odnosu na susjedne zemlje u XVI. st. do prve polovice XVIII. st.; kozačka revolucija sredinom XVIII. st. i rat za suverenitet kozačke države u drugoj polovici XVIII. st., status Ukrajine u odnosu na imperije ranog novog vijeka; svakodnevni život i kultura Ukrajine od XVI. st. do prve polovice XIX. st.; istaknute osobe iz navedenog razdoblja; povijest Ukrajine u tzv. dugom XIX. st. (teritorij, stanovništvo, vladajuće strukture); specifičnosti pojedinih regija Ukrajine i njihova važnost za razvoj ukrajinskog turizma, gospodarska važnost ukrajinske metalne, energetske i prehrambene industrije i poljoprivrede; specifičnosti prirodno-geografskih čimbenika Ukrajine.

Preporuke za ostvarivanje odgojno-obrazovnih ishoda:

Nastavnik koristi određene sadržaje kako bi samostalno kreirao teme iz kulture, umjetnosti, povijesti i geografije Ukrajine te na taj način poticao znatiželju i interes učenika za samostalno istraživanje i proučavanje informacija o Ukrajini te ukrajinskoj dijaspori u Hrvatskoj, Europi i svijetu. Nastavnik prepoznaje i potiče učenikovo osvještavanje pripadnosti ukrajinskoj nacionalnoj manjini. Motivira učenika na sudjelovanje u kulturnim priredbama i projektima.

Preporučuje se usmjeravanje nastavnikove pozornosti na poticanje aktivnosti učenika u formiranju vlastitih stavova prema povijesnim zbivanjima i suvremenim procesima koji obilježavaju suvremene smjernice razvoja Ukrajine.

Nastavnik samostalno odlučuje o broju, odabiru i rasporedu preporučenih aktivnosti tijekom nastavne godine.

Ishodi iz domene Kultura i civilizacija dopunjuju se i ostvaruju povezanošću s preostale dvije domene, s drugim predmetima te s međupredmetnim temama.

UJK SŠ A. 3. 1.

Učenik razumije dug i srednje složen tekst pri slušanju i čitanju.

– globalno, selektivno i detaljno razumije duge i srednje složene autentične tekstove

– shvaća kontekst i iz konteksta predviđa značenje nepoznatih riječi

– shvaća implicitna značenja

– razlikuje formalne i neformalne tekstove

– razumije sadržaje izgovorene uobičajenim tempom

UJK SŠ A. 3. 2.

Učenik proizvodi dug i srednje složen govorni tekst.

– oblikuje i govori duge i srednje složene tekstove o poznatim i nepoznatim temama

– detaljno opisuje, prepričava i uspoređuje obrađene sadržaje

– kritički razmatra obrađene sadržaje s različitih gledišta

– izražava svoje mišljenje na strukturirani način i potkrepljuje ga argumentima

– samostalno produktivno upotrebljava uvježbana jezična sredstva za produkciju novih tekstova

UJK SŠ A. 3. 3.

Učenik sudjeluje u dugom i srednje složenom razgovoru.

– sudjeluje u dugim i srednje složenim razgovorima i raspravama

– sudjeluje u svakodnevnim govornim situacijama

– prilagođava razgovor formalnom ili neformalnom kontekstu

– samostalno produktivno upotrebljava uvježbana jezična sredstva za produkciju novih tekstova

UJK SŠ A. 3. 4.

Učenik piše dug i srednje složen tekst.

– piše duge i srednje složene tekstove

– planira sadržaj, strukturu i oblik teksta

– koristi neformalni i formalni stil u pisanju

– pismeno izražava svoje mišljenje i potkrepljuje ga argumentima grupiranima iz različitih izvora

– točno primjenjuje pravila ukrajinskog pravopisa

– samostalno produktivno upotrebljava uvježbana jezična sredstava za produkciju novih tekstova

Sadržaji za ostvarivanje odgojno-obrazovnih ishoda:

Preporučene teme: svakodnevne aktivnosti, međuljudski odnosi, stanovanje, moda, prehrana, zdravlje; sport; popularna kultura; obrazovanje i rad/zanimanje, obrti, slobodno vrijeme i zabava, okoliš i ekologija, tehnologija i mediji; politika, društvo i aktivno građanstvo; znanost i umjetnost.

Preporučene jezične strukture: glagoli u svim vremenima i načinima, imenice u svim padežima, pridjevi u svim padežima, zamjenice u svim padežima, prilozi i prijedlozi, čestice, negacija, glagolski pridjev i glagolski prilog, deklinacija brojeva, složene rečenice.

Jezično-komunikacijske funkcije: izražavanje osjećaja, izražavanje mišljenja, opisivanje planova, opisivanje vremenskih, prostornih i logičkih odnosa, objašnjavanje i obrazlaganje, izricanje pretpostavki i potencijalnih radnji, oblikovanje i iznošenje argumenata, sustavno izlaganje, izražavanje apstraktnih ideja, sudjelovanje u diskusiji.

Preporučene vrste tekstova: pjesme (tradicionalne i suvremene), strip, dijaloški tekst, članak/tekst (npr. iz časopisa za mlade, iz novina i časopisa, internetskih izvora), književni tekst primjeren za mlade, razni oblici prilagođenih ili autentičnih tekstova primjerenih uzrastu, iskustvu i jezičnomu razvoju učenika.

Navedene teme i sadržaji za ostvarivanje odgojno-obrazovnih ishoda samo su preporuka, a nastavnik samostalno odlučuje o njihovu broju, odabiru i rasporedu u nastavnoj godini.

Preporuke za ostvarivanje odgojno-obrazovnih ishoda:

Preporučene aktivnosti: povezivanje verbalnih i neverbalnih sadržaja, opisivanje predmeta i slika, gluma, dijalozi koji oponašaju stvarne komunikacijske situacije, dopunjavanje tekstova, rekonstruiranje redoslijeda teksta na temelju vremenskih i uzročno-posljedičnih odnosa, prepričavanje slijeda nekoga događaja, pisanje novoga kraja priče ili dijela priče koji nedostaje, izrada razrednoga bloga, elektronička korespondencija s partnerskim razredom, projektni zadatci (plakat, dramatizacija, izrada umnih mapa), izrada prezentacija, izlaganje.

Leksički se sadržaji izabiru u skladu s razvojem i dobi učenika, pri čemu se vodi računa o korelaciji s drugim nastavnim predmetima. Pri izboru tema nastavnik se može ravnati prema potrebama, interesima i mogućnostima učenika.

Jezične strukture uvode se u komunikacijskom kontekstu. Koristi se metajezik prilagođen jezičnom razvoju učenika i u skladu s mogućnostima primjenjuje se kognitivni pristup učenju jezika. U skladu s prethodno stečenim znanjem moguće je u poučavanje uključiti usporedbe između ukrajinskog i hrvatskoga jezika, a jezične se zakonitosti mogu poučavati i na hrvatskome jeziku.

Na receptivnoj razini učenici se izlažu i širemu rasponu jezičnih struktura od navedenih.

Ishodi iz domene Jezik i komunikacija dopunjuju se i ostvaruju povezanošću s preostale dvije domene, s drugim predmetima te s međupredmetnim temama.

UJK SŠ B. 3. 1.

Učenik čita s razumijevanjem različite tipove tekstova iz različitih izvora.

− između više ponuđenih tekstova samostalno odabire književni/neknjiževni tekst za čitanje

− pokazuje razumijevanje teksta te opisuje njegova osnovna obilježja

– izražajno čita naglas primjenjujući pravilan naglasak

– odabire relevantne informacije iz različitih izvora

– razumije ideju teksta i razlikuje bitne podatke od manje bitnih

UJK SŠ B. 3. 2.

Učenik izražava svoje mišljenje i obrazlaže svoj stav o tekstu, uspoređuje svoje stavove sa stavovima drugih.

– izražava emocionalni, spoznajni i estetski dojam o književnom tekstu

– izražava i obrazlaže svoje mišljenje o idejama teksta

– izriče svoje mišljenje o tekstu uspoređujući ga sa svojim čitateljskim iskustvom i doživljajima

– uspoređuje svoje stavove sa stavovima drugih

UJK SŠ B. 3. 3.

Učenik interpretira književni tekst, kritički ga vrednuje na osnovi svojega iskustva i konteksta te ga povezuje sa žanrovskim, kompozicijskim i stilskim obilježjima.

− interpretira književni tekst

– povezuje interpretaciju sa žanrovskim, kompozicijskim i stilskim obilježjima

− primjenjuje ranije usvojene osnovne književnoteorijske pojmove potrebne za interpretaciju književnoga teksta

– uspoređuje različite interpretacije pročitanoga teksta i uvažava različite književne ukuse

– kritički vrednuje književni tekst na osnovi svojega iskustva i konteksta

– uspoređuje književni tekst s njegovim prilagodbama u drugim medijima

UJK SŠ B. 3. 4.

Učenik opisuje književnopovijesna razdoblja ukrajinske književnosti te književne vrste tekstova i njihove karakteristike.

– upoznaje se s određenim književnopovijesnim razdobljima ukrajinske književnosti te ih imenuje

– imenuje najznačajnije predstavnike pojedinog književnopovijesnog razdoblja ukrajinske književnosti te njihova odabrana djela

– uočava razlike i sličnosti u djelima nastalima u različitim povijesnim, društvenim i kulturnim kontekstima

– opisuje obilježja određene stilske formacije ukrajinske književnosti

UJK SŠ B. 3. 5.

Učenik se kreativno izražava na temelju književnog iskustva.

– na temelju književnog doživljaja samostalno priprema i oblikuje vlastite radove u kojima dolazi do izražaja kreativnost, originalnost i stvaralačko mišljenje

– samostalno priprema različite oblike književnoumjetničke interpretacije, služeći se različitim tehnikama, oblicima izražavanja i medijima

– predstavlja svoj rad individualno ili timski

– istražuje književnu i jezičnu baštinu ukrajinske zajednice i stvara druge uratke prema vlastitoj zamisli i sposobnostima

Sadržaji za ostvarivanje odgojno-obrazovnih ishoda:

Tekstovi: prozni, dramski tekstovi te odabrani primjeri poezije i diskurzivnih književnih oblika. Preporučuje se široki raspon književnih vrsta iz svih književnih rodova.

Izvori: antologije, zbirke i književna djela odabranih autora, referentna građa (književni leksikoni, enciklopedije i dr.), književni tekstovi primjereni mladima, tekstovi iz časopisa za mlade i manjinskog časopisa na ukrajinskom jeziku, internetski sadržaji, radijske i TV emisije, ukrajinski animirani, dokumentarni i igrani filmovi, filmske bajke i dr.

Preporučeni tekstovi i drugi sadržaji: narodne pjesme, Misjac’ na nebi, ziron’ky sjajut’, Cvite teren, cvite teren, Oj pid vyšneju, pid čerešneju i dr., ulomci iz odabranih djela istaknutih književnika prema izboru nastavnika (Myhajlo Kocjubyns’kyj, Tini zabutyh predkiv, Cvit jabluni, Intermezzo, Dorogoju cinoju, Lesja Ukrajinka, Contra spem spero!, Slovo, čomu ty ne tverdaja krycja, Stojala ja i sluhala vesnu, Lisova pisnja, Ol’ga Kobyljans’ka – Valse melancolique, Ljudyna, Carivna, Vasyl’ Stefanyk, Kaminnyj hrest, Novyna, Volodymyr Vynnyčenko, Moment, Rab krasy, Fed’ko-halamydnyk, Valerjan Pidmogyl’nyj, Misto, Mykola Kuliš, Myna Mazajlo, Ivan Bagrjanyj, Bogdan Igor Antonyč, Zelena Jevangelija, Rizdvo, Koljada, Majk Johansen, pjesme, Pavlo Glazovyj, Evoljucija, Pohvala, Kuhlyk) i drugi sadržaji prema izboru nastavnika.

Preporučuje se poučavanje o stilsko-poetičkim obilježjima teksta tipičnima za ukrajinsku književnost modernizma i avangarde (impresionizma, simbolizma, futurizma, ekspresionizma i dr.) i razdoblja rozstriljane vidrodžennja (streljani preporod).

Priče o ukrajinskim znanstvenicima i umjetnicima po izboru nastavnika (Ioan Pinzel’, Bogdan Stupka, Oleksandra Ekster, Sonia Delaunay, Roman Viktjuk, Lesja Dyčko, Myroslav Vantuh, Bronislava Nižyns’ka i Vaclav Nižyns’ki, Illja Mečnykov, suvremeni ukrajinski umjetnici i sl.).

Učenik na osnovi pročitanoga teksta i informacija dobivenih od nastavnika ovladava obilježjima književnopovijesnoga razdoblja i poetike svojstvenima zadanome tekstu i njemu pripadajućem kontekstu. Učenik prepoznaje i procjenjuje spomenuta obilježja te razvija stav prema poetikama navedenih književnopovijesnih razdoblja. Uspoređuje ih i objašnjava razliku na temelju vlastitoga čitateljskog iskustva, istražuje i interpretira društveno-povijesni i kulturni kontekst na primjerima odabranih tekstova.

Preporuke za ostvarivanje odgojno-obrazovnih ishoda:

Neke preporučene aktivnosti: radionice, rasprave, dopunjavanje tekstova, recitiranje, dramatizacija i ostale aktivnosti u kojima je naglasak na razvijanju pozitivnog stava prema ukrajinskom jeziku i književnosti te kojima se potiče učenikova kreativnost. Prepričavanje, aktivan razgovor u kojem sudjeluju svi učenici te analiza planiranih tekstova na satu primjenjuje se u svrhu razvijanja trajne čitateljske navike, pri čemu se ističe važnost svakog pojedinačnog mišljenja. Učenik se literarno izražava usmeno, pisano, vizualizacijama i kreativnim uratkom. Rad je usmjeren na stvaralačku suradnju, dijalog nastavnika i učenika s umjetničkim djelom, čime se pruža širok prostor za samostalno sagledavanje i razumijevanje književnosti kao fenomena umjetnosti.

Književnoteorijska znanja u službi su proširivanja vlastitog iskustva čitanja i razvijanja pozitivnoga stava prema čitanju. Nastavnik potiče učenike na analizu književnih djela. Učenik analizira odabrane književne tekstove prema temi i žanru. Tekstovi su primjereni učenikovim mogućnostima te su tematski i žanrovski raznoliki, povezani s učenikovim interesima i njegovom životnom stvarnošću. U analizi književnih djela primjenjuje se prethodno stečeno književnoteorijsko znanje, a novi književnoteorijski pojmovi uvode se prema vrsti teksta koji se čita.

Pri ovladavanju odgojno-obrazovnim ishodima predlaže se da nastavnik polazi od književnih tekstova starijih književnih razdoblja i poetika, s time da aktualizacija bude na suvremenom tekstu.

Nastavnik potiče učenike na stvaralački način izražavanja. Ishodi se mogu ostvarivati individualno i timskim radom. Nastavnik cijeni učenikovu samostalnost i poštuje njegove mogućnosti. Učenik predstavlja svoj rad u školi i izvan škole, u stvarnom i digitalnom okružju.

Nastavnik pri izboru tekstova treba voditi računa o žanrovskoj, stilskoj i tematskoj raznovrsnosti, kao i o recepcijskim mogućnostima učenika. Nastavnik samostalno odabire ulomke tekstova za ostvarivanje odgojno-obrazovnih ishoda te samostalno odlučuje o broju i rasporedu preporučenih aktivnosti tijekom nastavne godine.

Ishodi iz domene Književnost i stvaralaštvo dopunjuju se i ostvaruju povezanošću s preostale dvije domene, s drugim predmetima te s međupredmetnim temama.

UJK SŠ C. 3. 1.

Učenik stvara sliku o vlastitom identitetu i prosuđuje važnost ukrajinske kulture u životu ukrajinske manjinske zajednice.

– analizira dostupne informacije o ukrajinskoj kulturi i o ukrajinskoj kulturnoj baštini kao dijelu europske kulturne baštine

– pokazuje razumijevanje za utjecaj ukrajinske kulture na vlastiti identitet

– interpretira informacije o ukrajinskoj kulturnoj baštini

UJK SŠ C. 3. 2.

Učenik ostvaruje i razvija različite kreativne aktivnosti u skladu s vlastitim interesima.

– pokazuje i razvija sposobnost estetske prosudbe i kritičkog mišljenja

– upoznaje se sa smjerovima i predstavnicima likovne i izvedbene umjetnosti

– analizira različite pravce i stilove u ukrajinskoj i hrvatskoj umjetnosti

UJK SŠ C. 3. 3.

Učenik analizira određeno razdoblje iz ukrajinske povijesti.

– koristi primarne i sekundarne izvore za istraživanje i analizu

– pronalazi i istražuje činjenice povezane s povijesnim događajima i njihov utjecaj na formiranje teritorijalnih granica na području Ukrajine

– objašnjava važnost i značenje ključnih prekretnica u ukrajinskoj povijesti

– primjenjuje kronološki okvir u proučavanju osoba, događaja, pojava i procesa u određenom razdoblju ukrajinske povijesti

UJK SŠ C. 3. 4.

Učenik analizira utjecaj globalizacije na društveno-gospodarski razvoj Ukrajine, Europe i svijeta.

– objašnjava utjecaj globalizacije na pojedine društveno-gospodarske djelatnosti

– istražuje ulogu multinacionalnih kompanija i međunarodnih organizacija u Ukrajini, Europi i svijetu

– uspoređuje ekološka nastojanja u svrhu očuvanja okoliša u Ukrajini, Europi i svijetu

– objašnjava važnost korištenja obnovljivih izvora energije

Sadržaji za ostvarivanje odgojno-obrazovnih ishoda:

Kulturno-umjetnički sadržaji: svečane i blagdanske priredbe, tradicijski obredi i manifestacije, kazališne predstave u školskoj i široj zajednici i u virtualnom obliku, kulturni projekti i festivali u Republici Hrvatskoj, upoznavanje sa svjetski poznatim ukrajinskim umjetnicima te njihovim najpoznatijim djelima; upoznavanje s umjetničkim stilovima u arhitekturi, likovnoj i glazbenoj umjetnosti (ekspresionizam, art deco, modernizam itd.); izložbe, kreativne radionice u različitim likovnim tehnikama, koncerti pripadnika ukrajinske zajednice iz Republike Hrvatske, Europe ili Ukrajinaca iz Ukrajine; susreti s istaknutim pripadnicima ukrajinske nacionalne manjine u zavičaju i u regiji te, prema mogućnostima, s gostima iz Ukrajine; tekstovi o povijesti Ukrajine, tekstovi o ukrajinskoj umjetnosti, multimedijski sadržaji, virtualni posjeti muzejima; upoznavanje s tradicijskim glazbalima iz zbirke ukrajinskih muzeja.

Povijesni i geografski sadržaj: dinamika povijesnog razvoja Ukrajine od druge polovice XIX. do sredine XX. st., nastanak i značaj Ukrajinske Narodne Republike, bitne činjenice o događajima u ukrajinskim zemljama za vrijeme Prvog i Drugog svjetskog rata; značenje ukrajinske političke emigracije u europskim zemljama i njezin utjecaj na politički život Ukrajine; nacionalni, vjerski, ideološki progoni i stradanja, Gladomor (Holodomor), Holokaust, genocidi i drugi zločini protiv čovječnosti počinjeni u Ukrajini, stvaralaštvo ukrajinskih umjetnika u doba totalitarnog režima; uloga suverene Ukrajine kao važnog čimbenika u europskom geografskom prostoru, utjecaj globalizacije na društveno-gospodarski razvoj Ukrajine, Europe i svijeta; lokaliteti u Ukrajini koje bi učenik želio posjetiti u sklopu međunarodnih projekata i/ili u turističke svrhe, tekstovi o ukrajinskoj povijesti i geografskim obilježjima Ukrajine; istaknute osobe iz navedenog razdoblja.

Preporuke za ostvarivanje odgojno-obrazovnih ishoda:

Nastavnik koristi određene sadržaje kako bi samostalno kreirao teme iz kulture, umjetnosti, povijesti i geografije Ukrajine te na taj način poticao znatiželju i interes učenika za samostalno istraživanje i proučavanje informacija o Ukrajini te ukrajinskoj dijaspori u Republici Hrvatskoj, Europi i svijetu. Nastavnik prepoznaje i potiče učenikovo osvještavanje pripadnosti ukrajinskoj nacionalnoj manjini. Motivira učenika na sudjelovanje u kulturnim priredbama i projektima.

Preporučuje se usmjeravanje nastavnikove pozornosti na poticanje aktivnosti učenika u formiranju vlastitih stavova prema povijesnim zbivanjima i suvremenim procesima koji obilježavaju suvremene smjernice razvoja Ukrajine.

Nastavnik samostalno odlučuje o broju, odabiru i rasporedu preporučenih aktivnosti tijekom nastavne godine.

Ishodi iz domene Kultura i civilizacija dopunjuju se i ostvaruju povezanošću s preostale dvije domene, s drugim predmetima te s međupredmetnim temama.

UJK SŠ A. 4. 1.

Učenik razumije dug i složen tekst pri slušanju i čitanju.

– globalno, selektivno i detaljno razumije duge i složene autentične tekstove

– globalno razumije stručne tekstove

– izvodi zaključke iz konteksta i implicitnog značenja

– razumije sadržaje izgovorene uobičajenim tempom

UJK SŠ A. 4. 2.

Učenik proizvodi dug i složen govorni tekst.

– oblikuje i govori duge i složene tekstove o poznatim i nepoznatim temama

– detaljno opisuje, prepričava i uspoređuje obrađene sadržaje

– kritički razmatra obrađene sadržaje s različitih gledišta

– izražava svoje mišljenje na strukturirani način i potkrepljuje ga argumentima

– samostalno produktivno upotrebljava uvježbana jezična sredstva za produkciju novih tekstova

UJK SŠ A. 4. 3.

Učenik sudjeluje u dugom i složenom razgovoru.

– sudjeluje u dugim i složenim razgovorima i raspravama

– sudjeluje u svakodnevnim govornim situacijama i formalnim situacijama

– aktivno vodi razgovor ili sudjeluje u njemu

– prilagođava razgovor formalnom ili neformalnom kontekstu

– samostalno produktivno upotrebljava uvježbana jezična sredstva za produkciju novih tekstova

UJK SŠ A. 4. 4.

Učenik piše dug i složen tekst.

– piše duge i složene tekstove

– planira sadržaj, strukturu i oblik teksta

– izražava uzročno-posljedične veze, pretpostavke te razloge za i protiv nekog gledišta

– primjenjuje neformalni i formalni stil pisanja

– pismeno izražava svoje mišljenje i potkrepljuje ga argumentima grupiranima iz različitih izvora

– točno primjenjuje pravila ukrajinskog pravopisa

– samostalno produktivno upotrebljava uvježbana jezična sredstava za produkciju novih tekstova

Sadržaji za ostvarivanje odgojno-obrazovnih ishoda:

Preporučene teme: svakodnevne aktivnosti, međuljudski odnosi, stanovanje, moda, prehrana, zdravlje; sport; popularna kultura; obrazovanje i rad/zanimanje, obrti, slobodno vrijeme i zabava, okoliš i ekologija, tehnologija i mediji; politika, društvo i aktivno građanstvo; znanost i umjetnost; ekonomija i gospodarstvo.

Preporučene jezične strukture: glagoli u svim vremenima i načinima, imenice u svim padežima, pridjevi u svim padežima, zamjenice u svim padežima, prilozi i prijedlozi, čestice, negacija, glagolski pridjev i glagolski prilog, deklinacija brojeva, složene rečenice.

Jezično-komunikacijske funkcije: izražavanje osjećaja, izražavanje mišljenja, opisivanje planova, opisivanje vremenskih (prošlost, sadašnjost i budućnost), prostornih i logičkih odnosa, objašnjavanje i obrazlaganje, izricanje pretpostavki i potencijalnih radnji, oblikovanje i iznošenje argumenata, sustavno izlaganje, izražavanje apstraktnih ideja, sudjelovanje u raspravi.

Preporučene vrste tekstova: pjesme (tradicionalne i suvremene), strip, dijaloški tekst, članak/tekst (npr. iz časopisa za mlade, iz novina i časopisa, internetskih izvora), književni tekst primjeren za mlade, razni oblici prilagođenih ili autentičnih tekstova primjerenih uzrastu, iskustvu i jezičnomu razvoju učenika.

Navedene teme i sadržaji za ostvarivanje odgojno-obrazovnih ishoda samo su preporuka, a nastavnik samostalno odlučuje o njihovu broju, odabiru i rasporedu u nastavnoj godini.

Preporuke za ostvarivanje odgojno-obrazovnih ishoda:

Preporučene aktivnosti: povezivanje verbalnih i neverbalnih sadržaja, opisivanje predmeta i slika, gluma, dijalozi koji oponašaju stvarne komunikacijske situacije, dopunjavanje tekstova, rekonstruiranje redoslijeda teksta na temelju vremenskih i uzročno-posljedičnih odnosa, prepričavanje slijeda nekoga događaja, pisanje novoga kraja priče ili dijela priče koji nedostaje, izrada razrednoga bloga, elektronička korespondencija s partnerskim razredom, projektni zadatci (plakat, dramatizacija, izrada umnih mapa), izrada prezentacija, izlaganje.

Leksički se sadržaji izabiru u skladu s razvojem i dobi učenika, pri čemu se vodi računa o korelaciji s drugim nastavnim predmetima. Pri izboru tema nastavnik se može ravnati prema potrebama, interesima i mogućnostima učenika.

Jezične strukture uvode se u komunikacijskom kontekstu. Koristi se metajezik prilagođen jezičnom razvoju učenika i u skladu s mogućnostima primjenjuje se kognitivni pristup učenju jezika. U skladu s prethodno stečenim znanjem moguće je u poučavanje uključiti usporedbe između ukrajinskog i hrvatskoga jezika, a jezične se zakonitosti mogu poučavati i na hrvatskome jeziku.

Na receptivnoj razini učenici se izlažu i širemu rasponu jezičnih struktura od navedenih.

Ishodi iz domene Jezik i komunikacija dopunjuju se i ostvaruju povezanošću s preostale dvije domene, s drugim predmetima te s međupredmetnim temama.

UJK SŠ B. 4. 1.

Učenik čita s razumijevanjem različite tipove tekstova iz različitih izvora.

− između više ponuđenih tekstova samostalno odabire književni/neknjiževni tekst za čitanje

− pokazuje razumijevanje teksta te opisuje njegova obilježja

– izražajno čita naglas primjenjujući pravilan naglasak

– odabire relevantne informacije iz različitih izvora

– razumije ideju teksta i razlikuje bitne podatke od manje bitnih

UJK SŠ B. 4. 2.

Učenik izražava svoje mišljenje i obrazlaže svoj stav o tekstu, uspoređuje svoje stavove sa stavovima drugih.

– izražava emocionalni, spoznajni i estetski dojam o književnom tekstu

– izražava i obrazlaže svoje mišljenje o idejama teksta

– izriče svoje mišljenje o tekstu uspoređujući ga sa svojim čitateljskim iskustvom i doživljajima

– uspoređuje svoje stavove sa stavovima drugih

UJK SŠ B. 4. 3.

Učenik interpretira književni tekst, kritički ga vrednuje na osnovi svojega iskustva i konteksta te ga povezuje sa žanrovskim, kompozicijskim i stilskim obilježjima.

− interpretira književni tekst

– povezuje interpretaciju sa žanrovskim, kompozicijskim i stilskim obilježjima

− primjenjuje ranije usvojene književnoteorijske pojmove potrebne za interpretaciju književnoga teksta

– uspoređuje različite interpretacije pročitanoga teksta i uvažava različite književne ukuse

– kritički vrednuje književni tekst na osnovi svojega iskustva i konteksta

UJK SŠ B. 4. 4.

Učenik opisuje književnopovijesna razdoblja ukrajinske književnosti te književne vrste tekstova i njihove karakteristike.

– upoznaje se s književnopovijesnim razdobljima ukrajinske književnosti te ih imenuje

– imenuje najznačajnije predstavnike pojedinog književnopovijesnog razdoblja ukrajinske književnosti te njihova odabrana djela

– uočava razlike i sličnosti u djelima nastalima u različitim povijesnim, društvenim i kulturnim kontekstima

– opisuje obilježja određene stilske formacije ukrajinske književnosti

– navodi kronološki slijed književnopovijesnih razdoblja ukrajinske književnosti

UJK SŠ B. 4. 5.

Učenik se kreativno izražava na temelju književnog iskustva.

– na temelju književnog doživljaja samostalno priprema i oblikuje vlastite radove u kojima dolazi do izražaja kreativnost, originalnost i stvaralačko mišljenje

– samostalno priprema različite oblike književnoumjetničke interpretacije, služeći se različitim tehnikama, oblicima izražavanja i medijima

– predstavlja svoj rad individualno ili timski

– istražuje književnu i jezičnu baštinu ukrajinske zajednice i stvara druge uratke prema vlastitoj zamisli i sposobnostima

Sadržaji za ostvarivanje odgojno-obrazovnih ishoda:

Tekstovi: prozni, dramski tekstovi te odabrani primjeri poezije i diskurzivnih književnih oblika. Preporučuje se široki raspon književnih vrsta iz svih književnih rodova.

Izvori: antologije, zbirke i književna djela odabranih autora, referentna građa (književni leksikoni, enciklopedije i dr.), književni tekstovi primjereni mladima, tekstovi iz časopisa za mlade i manjinskog časopisa na ukrajinskom jeziku, internetski sadržaji, radijske i TV emisije, ukrajinski animirani, dokumentarni i igrani filmovi, filmske bajke i dr.

Preporučeni tekstovi i drugi sadržaji: ulomci iz odabranih djela istaknutih književnika prema izboru nastavnika: Oleksandr Dovženko, Nič pered bojem, Maty, Volja do žyttja, Začarovana Desna, Pavlo Tyčyna, Sonjačni klarnety, Maksym Ryl’s’kyj, Borys Olijnyk, Pisnja pro matir, Myhajl’ Semeko, Misto, Tyždenj, Oles’ Gončar, Sobor, Jurij Janovs’kyj, Majster korablja, Grygir Tjutjunnyk, Try zozuli z poklonom, Vasyl’ Symonenko, Vasyl’ Stus, Kriz’ sotni sumniviv ja jdu do tebe, Gospody, gnivu prečystogo, Na kolyms’kim morozi, Jak dobre te, ščo smerti ne bojus’ ja, Pam’’jati Ally Gors’koji i dr., Lina Kostenko, Strašni slova, koly vony movčat’, Žyttja ide, Dolja, Moja ljubove, ja pered toboju, Marusja Čuraj, Snig u Florenciji i dr., Dmytro Pavlyčko, Ivan Drač, Kryla, Balada pro sonjašnyk, Mykola Vingranovs’kyj, Gubamy teplymy i okom zolotym, Cju žinku ja ljublju, Oleg Lyšega, Brate LiBo, Gryc’ko Čubaj, Natalka Bilocerkivec’, Valerjan Ševčuk, Dim na gori, Jurij Andruhovyč, Astrolog, ShevchenkoisOK, Oksana Zabužko, Sestro, sestro, Taras Prohas’ko, NeProsti, Oleksandr Irvanec’, Malen’ka p’’jesa pro zradu, odabrane pjesme, Jurij Vynnyčuk, Tango smerti, Andrej Kurkov, Sadivnyk z Očakova, L’vivski gastroli Džimmi Hendriksa i dr., Jevgenija Kononenko, pripovijetke, Marija Matios, Solodka Darusja, Sergij Žadan, Vorošylovgrad, odabrane pjesme, zbirke Tamplijery, Skrypnykivka, Sofija Andruhovyč, Feliks Avstrija, Jurij Izdryk, Molytva, Voccek, Maksym Kryvcov, pjesme, Viktorija Amelina, pjesme, Galyna Kruk, pjesme) i drugi sadržaji prema izboru nastavnika.

Preporučuje se poučavanje o stilsko-poetičkim obilježjima teksta tipičnima za ukrajinsku književnost socrealizma (paralelno se proučava razvoj ukrajinske književnosti izvan Ukrajine: praška škola, MUR, njujorška grupa), za književnu generaciju šistdesjatnyky (šezdesetnici), postmodernizma te književna djela suvremenih autora. Preporučuje se aktualizacija stečenih znanja iz svih prethodnih književnih razdoblja.

Priče o ukrajinskim znanstvenicima i umjetnicima po izboru nastavnika (Les’ Kurbas, Dzyga Vertov i Oleksandr Dovženko, Davyd Burljuk, Oleksandr Košyc’, Volodymyr Vernads’kyj, Ivan Karabyc’, Alla Gors’ka, Viktor Zarec’kyj, Petro Bobonyč, Valentyn Bibik, Diana Petrynenko, suvremeni ukrajinski umjetnici i sl.).

Učenik na osnovi pročitanoga teksta i informacija dobivenih od nastavnika ovladava obilježjima književnopovijesnoga razdoblja i poetike svojstvenima zadanome tekstu i njemu pripadajućem kontekstu. Učenik prepoznaje i procjenjuje spomenuta obilježja te razvija stav prema poetikama navedenih književnopovijesnih razdoblja. Uspoređuje ih i objašnjava razliku na temelju vlastitoga čitateljskog iskustva te istražuje i interpretira društveno-povijesni i kulturni kontekst na primjerima odabranih tekstova.

Preporuke za ostvarivanje odgojno-obrazovnih ishoda:

Neke preporučene aktivnosti: radionice, rasprave, dopunjavanje tekstova, recitiranje, dramatizacija i ostale aktivnosti u kojima je naglasak na razvijanju pozitivnog stava prema ukrajinskom jeziku i književnosti te kojima se potiče učenikova kreativnost. Prepričavanje, aktivan razgovor u kojem sudjeluju svi učenici te analiza planiranih tekstova na satu primjenjuje se u svrhu razvijanja trajne čitateljske navike, pri čemu se ističe važnost svakog pojedinačnog mišljenja. Učenik se literarno izražava usmeno, pisano, vizualizacijama i kreativnim uratkom. Rad je usmjeren na stalnu stvaralačku suradnju, dijalog nastavnika i učenika s umjetničkim djelom, čime se pruža širok prostor za samostalno sagledavanje i razumijevanje književnosti kao fenomena umjetnosti.

Književnoteorijska znanja u službi su proširivanja vlastitog iskustva čitanja i razvijanja pozitivnoga stava prema čitanju. Nastavnik potiče učenike na analizu književnih djela. Učenik analizira odabrane književne tekstove prema temi i žanru. Tekstovi su primjereni učenikovim mogućnostima te su tematski i žanrovski raznoliki, povezani s učenikovim interesima i njegovom životnom stvarnošću. U analizi književnih djela primjenjuje se prethodno stečeno književnoteorijsko znanje, a novi književnoteorijski pojmovi uvode se prema vrsti teksta koji se čita.

Nastavnik potiče učenike na stvaralački način izražavanja. Ishodi se mogu ostvarivati individualno i timskim radom. Nastavnik cijeni učenikovu samostalnost i poštuje njegove mogućnosti. Učenik predstavlja svoj rad u školi i izvan škole, u stvarnom i digitalnom okružju.

Nastavnik pri izboru tekstova treba voditi računa o žanrovskoj, stilskoj i tematskoj raznovrsnosti, kao i o recepcijskim mogućnostima učenika. Nastavnik samostalno odabire ulomke tekstova za ostvarivanje odgojno-obrazovnih ishoda te samostalno odlučuje o broju i rasporedu preporučenih aktivnosti tijekom nastavne godine.

Ishodi iz domene Književnost i stvaralaštvo dopunjuju se i ostvaruju povezanošću s preostale dvije domene, s drugim predmetima te s međupredmetnim temama.

UJK SŠ C. 4. 1.

Učenik integrira informacije o Ukrajini, elemente ukrajinske kulture i kulture ukrajinske nacionalne manjine u Republici Hrvatskoj te stvara cjelovitu sliku vlastite kulture i identiteta u multikulturalnom društvu.

– povezuje vlastiti identitet s ukrajinskim kulturnim identitetom

– raspravlja o vlastitom identitetu kao građanin Republike Hrvatske, Europe i svijeta, a u isto vrijeme kao pripadnik ukrajinske nacionalne manjine

– opisuje multikulturalnost i obrazlaže njezine utjecaje na primjerima iz Ukrajine, Republike Hrvatske i svijeta

– iznosi argumentirane stavove o elementima ukrajinske kulture i kulture ukrajinske nacionalne manjine u Republici Hrvatskoj

– uočava u kojem segmentu može dati svoj najveći doprinos u manjinskoj sredini, a u tijesnoj povezanosti s drugim manjinama i predstavnicima većinskog naroda

UJK SŠ C. 4. 2.

Učenik raspravlja o različitim umjetničkim pristupima te kritički prosuđuje ukrajinsku umjetnost i umjetnike.

– učenik nabraja najpoznatija umjetnička djela ukrajinskih umjetnika u arhitekturi, kinematografiji, dramskoj, likovnoj i glazbenoj umjetnosti

– učenik pokazuje i razvija sposobnost estetske prosudbe i kritičkog mišljenja

– učenik prosuđuje o različitim umjetničkim pristupima ukrajinskih umjetnika

UJK SŠ C. 4. 3.

Učenik analizira određeno razdoblje iz ukrajinske povijesti.

– koristi primarne i sekundarne izvore za istraživanje i analizu

– pronalazi i istražuje činjenice povezane s povijesnim događajima i njihov utjecaj na formiranje teritorijalnih granica na području Ukrajine

– analizira važnost i značenje ključnih prekretnica u ukrajinskoj povijesti

– obrazlaže promjene društvenih pojava, procesa, vrijednosti i stavova u određenom razdoblju ukrajinske povijesti

– primjenjuje kronološki okvir u proučavanju osoba, događaja, pojava i procesa u određenom razdoblju iz ukrajinske povijesti

UJK SŠ C. 4. 4.

Učenik analizira suvremeni geopolitički značaj Ukrajine u Europi i svijetu.

– opisuje položaj Ukrajine kao »granični« između zapadne i istočne civilizacije na geopolitičkoj karti svijeta

– analizira značaj Ukrajine u obrani europskih i demokratskih vrijednosti i sloboda

– istražuje utjecaj poljoprivrede, industrije, energetskog sustava, iskorištavanja obnovljivih izvora energije, razvoja znanosti, tehnologije i turizma Ukrajine na europsko i svjetsko gospodarstvo

Sadržaji za ostvarivanje odgojno-obrazovnih ishoda:

Kulturno-umjetnički sadržaji: svečane i blagdanske priredbe, tradicijski obredi i manifestacije, kazališne predstave u školskoj i široj zajednici i u virtualnom obliku, kulturni projekti i festivali u Republici Hrvatskoj, upoznavanje sa svjetski poznatim ukrajinskim umjetnicima te njihovim najpoznatijim djelima, upoznavanje s umjetničkim stilovima u arhitekturi, likovnoj i glazbenoj umjetnosti (suvremena umjetnost); izložbe, kreativne radionice u različitim likovnim tehnikama, koncerti pripadnika ukrajinske zajednice iz Republike Hrvatske, Europe ili Ukrajinaca iz Ukrajine, susreti s istaknutim pripadnicima ukrajinske nacionalne manjine u zavičaju i u regiji te, prema mogućnostima, s gostima iz Ukrajine; tekstovi o povijesti Ukrajine, tekstovi o ukrajinskoj umjetnosti, multimedijski sadržaji; virtualni posjeti muzejima, upoznavanje s tradicijskim glazbalima iz zbirke ukrajinskih muzeja.

Povijesni i geografski sadržaji: dinamika povijesnog razdoblja od sredine XX. st. do sadašnjeg doba, stjecanje suvereniteta Ukrajine – proglašenje samostalnosti i društveno-političke promjene; Budimpeštanski memorandum; Narančasta revolucija, Majdan, Revolucija dostojanstva; rat u istočnoukrajinskim regijama od 2014., agresija Ruske Federacije na Ukrajinu 24. veljače 2022., humanitarna i vojna pomoć Republike Hrvatske Ukrajini, tijek obrambenog rata Ukrajine protiv ruske agresije i doprinos Ukrajine u obrani demokracije i slobode u Europi; antiglobalistički pokreti; načini očuvanja geografske raznolikosti kao model za sprečavanje negativnih posljedica globalizacije; mjesta i lokaliteti u Ukrajini koje bi učenik želio posjetiti u sklopu međunarodnih projekata i/ili u turističke svrhe, tekstovi o ukrajinskoj povijesti i geografskim obilježjima Ukrajine; istaknute osobe iz navedenog razdoblja.

Preporuke za ostvarivanje odgojno-obrazovnih ishoda:

Nastavnik koristi određene sadržaje kako bi samostalno kreirao teme iz kulture, umjetnosti, povijesti i geografije Ukrajine te na taj način poticao znatiželju i interes učenika za samostalno istraživanje i proučavanje informacija o Ukrajini te ukrajinskoj dijaspori u Republici Hrvatskoj, Europi i svijetu. Nastavnik prepoznaje i potiče učenikovo osvješćivanje pripadnosti ukrajinskoj nacionalnoj manjini. Motivira učenika na sudjelovanje u kulturnim priredbama i projektima.

Preporučuje se usmjeravanje nastavnikove pozornosti na poticanje aktivnosti učenika u formiranju vlastitih stavova prema povijesnim zbivanjima i suvremenim procesima koji obilježavaju suvremene smjernice razvoja Ukrajine.

Nastavnik samostalno odlučuje o broju, odabiru i rasporedu preporučenih aktivnosti tijekom nastavne godine.

Ishodi iz domene Kultura i civilizacija dopunjuju se i ostvaruju povezanošću s preostale dvije domene, s drugim predmetima te s međupredmetnim temama.

УМК ПШ A. 1. 1.

Учень розуміє окремі слова та дуже короткі й дуже прості речення під час слухання.

– під час слухання розпізнає поширені слова або фрази, вимовлені повільно, чітко й розбірливо

– співвідносить почуті слова з зображеннями або предметами

– називає предмети та осіб у класі або на візуальних матеріалах

– реагує дією (рухом) на поширені слова та фрази

УМК ПШ A. 1. 2.

Учень розпізнає окремі літери та графічні зображення поширених слів і деяких фраз.

– помічає, що в окремих випадках кириличні й латинські літери різняться, а іноді збігаються

– відрізняє кириличну літеру від латинської

– розпізнає окремі літери

– співвідносить написану літеру зі звуком

– пов’язує графічне зображення поширених слів із їхньою вимовою та значенням

УМК ПШ A. 1. 3.

Учень вимовляє поширені слова та дуже короткі речення.

– повторює слова та дуже короткі й дуже прості речення

– дотримується правильної вимови характерних українських звуків

УМК ПШ A. 1. 4.

Учень бере участь у дуже короткій і дуже простій розмові та обмінюється вивченими фразами й дуже короткими реченнями.

– використовує слова та фрази в базових комунікативних ситуаціях (вітання, знайомство тощо)

– будує й вимовляє дуже прості вивчені речення

– бере участь у дуже короткій і дуже простій керованій розмові

УМК ПШ A. 1. 5.

Учень пише окремі літери української абетки (кирилиці) великими друкованими літерами шкільного формального письма.

– створює зразок окремих літер

– описує зовнішній вигляд літери

– записує літеру, почувши відповідний звук

Зміст навчання для досягнення освітньо-виховних результатів:

Рекомендовані теми: привітання, знайомство, представлення себе й інших; кольори; числа до 10; фрукти й овочі; тварини; одяг; вітання зі святами.

Рекомендовані мовні структури: поширені дієслова в теперішньому часі; іменники в називному й знахідному відмінках; особові займенники в називному відмінку; присвійні займенники в називному відмінку; окремі питальні займенники; деякі прислівники й прийменники; заперечення; прикметники як частина присудка; прості речення.

Рекомендовані мовленнєві функції: вітання та звертання; представлення; привітання зі святами; називання предметів; лічба.

Рекомендовані типи текстів: лічилки, пісеньки та віршики (традиційні та сучасні), книжки-картинки.

Зазначені теми й зміст для досягнення навчально-виховних результатів є лише рекомендацією. Учитель самостійно визначає їхню кількість, добір і розподіл протягом навчального року.

Рекомендації для досягнення освітньо-виховних результатів:

Лічилки, пісеньки та віршики і подібні тексти відіграють важливу роль у засвоєнні правильної вимови, ритму, інтонації й наголосу. У початкових класах слід приділяти їм особливу увагу.

Види діяльності є різноманітними, ігровими, веселими та динамічними, наприклад: жестикуляція, розфарбовування, вирізання, наклеювання, розміщення картинок у правильній послідовності, поєднання вербальних і невербальних елементів, повторення слів і виразів, показування й опис предметів та картинок, виконання вказаних дій і дотримання дуже простих інструкцій, спів, декламація, пантоміма, театралізація, різноманітні ігри, танці. Основний акцент робиться на усному мовленні.

Лексичний зміст добирається відповідно до віку та рівня розвитку учнів – від простого до складного, з урахуванням співмірності вивчення та інтеграції з іншими предметами, особливо з хорватською мовою. Матеріал вводиться за допомогою міміки, ситуативних діалогів і коротких розмов.

Мовні структури також добираються відповідно до віку та розвитку учнів і випливають із рекомендованих комунікативних функцій.

У першому класі початкової школи мова вивчається шляхом наслідування, гри та повторення напам’ять вивчених мовних зразків. Мовні структури не пояснюються, метамова не використовується. Структури вводяться в максимально автентичних комунікативних контекстах, що відповідають віковому, мовному і життєвому досвіду учнів.

Ознайомлення з кириличними літерами починається поступово, лише після того, як учні оволоділи основами читання хорватською мовою у рамках інших предметів що вивчаються у початкових класах.

Письмо окремих кириличних літер запроваджується наприкінці другого півріччя (семестру) та впроваджується поступово. Початкові методики навчання письму включають: зображення літери рухами руки чи тіла; виготовлення моделей (зразків) літер із різних матеріалів (папір, фольга, тканина, маса для моделювання тощо); опис зовнішнього вигляду літери; прослуховування звука й написання відповідної літери.

Навчально-виховні результати модуля «Мова і комунікація» взаємодоповнюються та реалізуються у взаємозв’язку з двома іншими модулями, з іншими предметами та міжпредметними темами.

УМК ПШ B. 1. 1.

Учень слухає дуже короткий літературний текст, розпізнає літературні тексти за формою відповідно до мовного розвитку й віку та відповідає хорватською мовою про зміст тексту.

– уважно слухає, коли вчитель читає літературний текст

– слухає дуже короткий літературний текст кілька разів для кращого розуміння, відповідно до свого початкового рівня оволодіння навичкою слухання

– своїми словами переказує враження й спостереження щодо прочитаного літературного тексту

– усно відповідає на запитання щодо змісту літературного тексту хорватською мовою

– розпізнає за формою оповідання, вірш, загадку й інсценівку (виставу)

– описує ситуації, події й персонажів у літературних текстах хорватською мовою

УМК ПШ B. 1. 2.

Учень виражає вербально/невербально свої спостереження, думки, почуття після слухання літературного/нелітературного тексту й пов’язує їх із власним досвідом.

– передає описані в тексті ситуації та свої почуття словами, малюнком і рухом

– висловлює думку про вчинки персонажів хорватською мовою із додаванням засвоєних українських фраз

– порівнює вчинки персонажів літературного тексту зі своїми власними діями й діями осіб, що його оточують

– розповідає про події зі свого повсякденного життя, що пов’язані з подіями в літературному тексті, хорватською мовою із додаванням засвоєних українських фраз

УМК ПШ B. 1. 3.

Учень творчо самовиражається відповідно до власних інтересів і здібностей, натхненний різними враженнями й переживаннями від літературного тексту.

– досліджує, експериментує й вільно працює над темою, що його цікавить

– створює різні індивідуальні роботи: малює, самовиражається за допомогою рухів, ліпить або створює персонажів оповідань у різних техніках

– розвиває власний творчий потенціал

Зміст навчання для досягнення освітньо-виховних результатів:

Тексти: книжки-картинки, книжки з малюнками, ілюстровані видання, короткі оповідання, казки, дитячі вірші, короткі інсценівки, лічилки, короткі народні пісні, загадки, вибрані нелітературні тексти.

Рекомендовані тексти та інші матеріали: «Весела абетка», «Івасик-Телесик», «Коза-Дереза», «Солом’яний бичок», «Котик та Півник», «Колобок», «Ходить гарбуз по городу», «Улюблені вірші», «Ріпка» (Іван Франко), «Десь тут була Подоляночка», «Іди, іди, дощику», «Два півники», українські різдвяні пісні (колядки), анімаційні фільми із серії «Як козаки…», анімаційні фільми та пісеньки і вірші за мотивами казок «Коза-Дереза», «Колобок», «Івасик-Телесик» й інші матеріали за вибором учителя.

Історії та розповіді про українських науковців і митців, а також інших видатних осіб за вибором учителя: Микола Леонтович, Олег Антонов, Катерина Білокур, Марія Заньковецька, сучасні українські митці тощо.

Учитель самостійно визначає кількість, добір і розподіл матеріалів протягом навчального року.

Розширення й поглиблення тем відбувається поступово.

Рекомендації для досягнення освітньо-виховних результатів:

Навчальні види діяльності динамічно чергуються: ігри, драматизації, майстер-класи та інші заходи, що спрямовані на формування позитивного ставлення до української мови та розвиток творчості учнів.

Навчання змісту ґрунтується на усному спілкуванні та слуханні в контексті ситуацій за допомогою міміки, жестів, рухів, художнього вираження, гри, пісні й драматизації з використанням аудіовізуальних засобів. Учитель організовує читання/розповідання вголос для всього класу. Тексти відповідають можливостям учнів, є тематично й жанрово різноманітними, а також пов’язаними з інтересами учнів.

Учитель самостійно визначає кількість, добір і розподіл рекомендованих видів діяльності протягом навчального року.

Учням пропонується можливість творчого самовираження. Діяльність може відбуватись як індивідуально, так і в групах. Учитель цінує самостійність учня та поважає його здібності.

Навчально-виховні результати модуля «Література та творчість» взаємодоповнюються й реалізуються у взаємозв’язку з іншими двома модулями, з іншими предметами та міжпредметними темами.

УМК ПШ C. 1. 1.

Учень ознайомлюється з традиціями своєї родини та українського народу.

– ознайомлюється з традиціями українського народу та розповідає про традиції своєї родини

– називає свята й розповідає про сімейні святкування та урочистості

– слухає дитячі й традиційні українські пісні

– формує початкове позитивне ставлення до вивчення української мови й пізнання української культури

УМК ПШ C. 1. 2.

Учень розпізнає важливість відзначення та святкування свят і родинних урочистостей протягом календарного року.

– бере участь у підготовці до свят, створюючи художні роботи, вивчаючи пісні та вірші

– бере участь у святкуванні важливих свят і відзначенні урочистостей, що відбуваються у відповідні пори року впродовж календарного року

– описує й демонструє хронологічну послідовність свят і родинних урочистостей відповідно до пір року впродовж календарного року

УМК ПШ C. 1. 3.

Учень знайомиться з прикладами музичних творів, коротких інсценівок і народних танців, а також творчо самовиражається у сценічному та образотворчому мистецтві.

– ознайомлюється з прикладами українських музичних творів, коротких інсценівок і народних танців

– самостійно виконує або бере участь у колективному виконанні традиційних пісень, танців, декламацій і театралізованих виступів

– вирізає, складає й розфарбовує пазли/малюнки

Зміст навчання для досягнення освітньо-виховних результатів:

Зміст пов’язаний з культурою: свята й урочистості, народні звичаї; традиційні пісні (колядки, щедрівки, веснянки, гаївки тощо), традиційні народні танці; малювання, розфарбовування, виготовлення вітальних листівок, українських писанок; дитячі журнали українською мовою, що відповідають віку й інтересам учнів; анімаційні фільми, дитячі фільми й казки на інтернет-платформах.

Рекомендації щодо досягнення освітньо-виховних результатів:

Учитель використовує навчальний зміст для самостійного створення тем і заохочення допитливості й інтересу учнів до вивчення цікавих фактів про Україну та українську діаспору в Республіці Хорватія, Європі й світі. Учитель сприяє формуванню й усвідомленню учнями належності до української національної меншини. Учитель мотивує учнів до участі в культурних заходах і проєктах.

Вид діяльності та зміст визначаються віком і зацікавленістю учнів, а також доступними суспільно-культурними й мистецькими ресурсами. Учитель заохочує допитливість учнів і стимулює їх до творчого самовираження.

Навчально-виховні результати модуля «Культура і цивілізація» взаємодоповнюються й реалізуються у взаємозв’язку з іншими двома модулями, іншими предметами та міжпредметними темами.

УМК ПШ A. 2. 1.

Учень слухає дуже короткі й дуже прості тексти, правильно вимовляє звуки, слова та дуже короткі речення на основі прослуханого тексту.

– слухає дуже короткі й дуже прості тексти, повторює вимову звуків і поширених слів

– розуміє значення слів на основі керованої бесіди

– дуже коротко відповідає на дуже прості запитання за прослуханим текстом, використовуючи вивчені слова й фрази

УМК ПШ A. 2. 2.

Учень читає окремі слова, а також короткі й прості речення та дуже короткі тексти, що відповідають етапу початкового опанування грамотності.

– поєднує звуки й букви в склади та цілі слова, а слова в речення

– читає слова, речення й дуже короткі тексти, що відповідають етапу початкового навчання читанню

– відповідає на дуже прості запитання після читання тексту

– дотримується правильної вимови й інтонації

УМК ПШ A. 2. 3.

Учень вимовляє дуже короткі речення.

– повторює дуже короткі прості речення

– називає та показує предмети зі свого оточення

– вимовляє речення, лічилки й віршики

– правильно вимовляє звуки х/г/ґ, а також е/и/і

УМК ПШ A. 2. 4.

Учень бере участь у дуже короткій розмові та використовує вивчені дуже короткі й прості речення.

– використовує основні мовленнєві зразки

– ставить дуже прості, наперед вивчені запитання й відповідає на них

– будує й вимовляє дуже короткі, підготовані речення

УМК ПШ A. 2. 5.

Учень переписує друкованими літерами шкільного формального письма написані слова, а згодом і дуже короткі й прості речення.

– переписує слова та дуже короткі речення, написані українською кирилицею

– співвідносить написане слово з наочним зображенням і його усним варіантом

УМК ПШ A. 2. 6.

Учень пише шкільним рукописним каліграфічним письмом (прописом) літери, склади, слова та дуже короткі речення.

– пише великі й малі літери шкільним рукописним каліграфічним письмом (прописом)

– з’єднує літери у склади й цілі слова, слова в речення, пишучи шкільним рукописним каліграфічним письмом

– переписує слова й дуже короткі речення шкільним рукописним каліграфічним письмом (прописом)

Зміст навчання для досягнення освітньо-виховних результатів:

Рекомендовані теми: Розширення та поглиблення тем, опрацьованих у першому класі, а також введення нових.

Рекомендовані мовні структури: часто вживані дієслова в теперішньому часі, поширені іменники в називному та знахідному відмінках, особові й присвійні займенники в називному та знахідному відмінках, окремі питальні й вказівні займенники, окремі прислівники й прийменники для опису, заперечення, прикметники як частина присудка, просте речення.

Рекомендовані мовленнєві функції: вітання й звертання, представлення себе та інших, привітання, називання осіб, предметів, подій, дій; висловлення простих тверджень, прохань і запитань; лічба.

Відрізнення приголосних х/г/ґ; відрізнення голосних е/и/і; побудова простого речення.

Рекомендовані типи текстів: лічилки, віршики та пісні (традиційні й сучасні), історії у малюнках (комікси), книжки-картинки, дуже прості речення, що супроводжуються малюнками; дуже прості тексти, що складаються з кількох коротких речень із малюнками; дуже прості діалогічні та описові тексти; адаптовані відомі казки.

Зазначені теми й зміст для досягнення освітніх навчально-виховних результатів є лише рекомендацією, а вчитель самостійно визначає їх кількість, добір і розподіл протягом навчального року.

Рекомендації для досягнення освітньо-виховних результатів:

Лічилки, віршики та подібні тексти відіграють важливу роль у засвоєнні правильної вимови, ритму, інтонації й наголосу, тому їм слід приділяти особливу увагу в початкових класах початкової школи.

Діяльність під час уроку є різноманітною, ігровою, цікавою та динамічно змінною, наприклад: жестикуляція, розфарбовування, вирізання, наклеювання, складання зображень у відповідній послідовності, поєднання вербального та невербального змісту, повторення слів і виразів, доповнення текстів, показ і опис предметів та малюнків, виконання вказаних дій і дотримання дуже простих вказівок, співи, декламація, пантоміма, драматизація, різноманітні ігри, танці, найпростіші проєктні завдання (плакати тощо).

Лексичний зміст добирається відповідно до віку та рівня розвитку учнів, від простішого до складнішого, при цьому враховується взаємозв›язок з іншими навчальними предметами. Під час вибору тем учитель може орієнтуватися на потреби, інтереси й можливості учнів.

Граматичні структури також добираються відповідно до віку й рівня розвитку учнів та випливають із рекомендованих комунікативних функцій.

У другому класі початкової школи мова вивчається шляхом наслідування, гри та повторення мовних зразків, завчених напам›ять. Граматичні структури не пояснюються, під час навчання не використовується метамова. Структури вводяться в максимально автентичному комунікативному контексті відповідно до віку, мовного розвитку й досвіду учнів.

На рецептивному рівні учнів ознайомлюють з ширшим діапазоном мовних структур, ніж зазначено.

Учитель створює сприятливе середовище для читання. Під час оволодіння технікою читання увага має зосереджуватися на розумінні змісту прочитаного, на розвитку навичок читання та вдосконаленні техніки читання.

У першому півріччі (семестрі) рекомендується засвоєння великих друкованих літер шкільного формального письма, а впровадження шкільного рукописного каліграфічного письма рекомендується в другому півріччі (семестрі).

Навчально-виховні результати модуля «Мова і комунікація» доповнюються та реалізуються у взаємозв’язку з двома іншими модулями, з іншими предметами та міжпредметними темами.

УМК ПШ B. 2. 1.

Учень слухає/читає з розумінням дуже короткий і дуже простий літературний текст і розрізняє літературні жанри за формою та змістом.

– слухає/читає дуже короткий літературний текст кілька разів з метою кращого розуміння змісту тексту

– ознайомлюється з різними видами книжок-картинок, збірок оповідань, віршів для дітей (у друкованому, віртуальному, аудіо- та відеоформаті)

– відповідає на запитання щодо прочитаного/ прослуханого дуже короткого і дуже простого літературного тексту

– розпізнає головних і другорядних персонажів

– розпізнає початок, середину (центральну частину) та кінець оповіді

– визначає час дії та простір, у якому діють персонажі

УМК ПШ B. 2. 2.

Учень виражає думки, почуття, спостереження після читання/слухання дуже короткого і дуже простого літературного тексту та пов’язує їх із власним досвідом.

– розповідає, про що думає і що відчуває після читання/слухання літературного тексту, зважаючи на власне сприйняття

– висловлює власну думку про події в оповіданні та вчинки персонажів

– знаходить зв’язок та порівнює вчинки персонажів із літературного тексту з власними вчинками та вчинками осіб, що його оточують

УМК ПШ B. 2. 3.

Учень творчо самовиражається відповідно до власних інтересів і здібностей, натхненний та спонуканий різними враженнями і досвідом, отриманими під час навчального процесу.

– спонуканий та натхненний літературним текстом створює різні короткі індивідуальні роботи українською мовою, в яких виявляються його креативність та творче мислення

– готується до виступу, виражається за допомогою руху, голосу, малює ілюстрації або створює коротку книжку-картинку, оформлює настінну картину, газету тощо

– досліджує, експериментує і вільно працює над темою, яка йому близька

Зміст навчання для досягнення освітньо-виховних результатів:

Тексти: книжки-картинки, ілюстровані книжки, короткі оповідання, казки, дитячі вірші, лічилки, короткі інсценізації, загадки, вибрані нефантастичні тексти в друкованому та цифровому форматі, на веб-сайтах та з інших джерел.

Рекомендовані тексти та інші матеріали: «Улюблені вірші», анімаційні фільми із серії «Як козаки…», українські різдвяні пісні (колядки та щедрівки) – «Нова радість стала», народні пісні «Ой весна, днем красна», «Ой хто, хто Миколая любить», дитячі пісеньки «А я у гай ходила» (Павло Тичина), «Ой вишеньки-черешеньки» (Леся Українка), «Садок вишневий» (Тарас Шевченко); казки-книжки «Сузір’я Курки» (Софія Андрухович), «Куди зникло море» (Мар’яна і Тарас Прохасько); вірші «Ку-ку», «Гаї шумлять» (Павло Тичина); казки «Два цапки», «Дві кізоньки» (Михайло Коцюбинський), «Лисичка і журавель» (Іван Франко), «Рукавичка»; українські дитячі навчальні вебсайти, українські анімаційні фільми, казкові фільми й інші матеріали за вибором учителя.

Оповіді (з використанням матеріалів усіх форматів) про українських науковців та митців за вибором учителя: Квітка Цісик, Дмитро Бортнянський, Максим Березовський, Марія Примаченко, сучасні українські митці та ін.

Учитель самостійно визначає кількість, добір і розподіл матеріалів протягом навчального року.

Розширення й поглиблення тем відбувається поступово.

Рекомендації для досягнення освітньо-виховних результатів:

Навчальні види діяльності динамічно змінюються: ігри, драматизація, майстер-класи та інші види діяльності, що спрямовані на розвиток позитивного ставлення до української мови й заохочення та спонукання учнів до творчості.

Спільне слухання/читання запланованих текстів під час уроку з метою формування сталої читацької звички, активне обговорення, у якому беруть участь усі учні, підкреслюючи важливість кожної окремої висловленої думки.

Викладання змісту базується на усному спілкуванні та слуханні в конкретних ситуаціях за допомогою міміки, жестів, рухів, візуальних засобів, гри, пісень і драматизації з використанням аудіовізуальних матеріалів. Учитель організовує активності, пов’язані з переказуванням, розповіддю/читанням уголос для всього класу. Тексти відповідають можливостям учнів, тематично та жанрово різноманітні, пов’язані з інтересами учнів.

Учням пропонується творчий спосіб самовираження. Види діяльності можуть здійснюватися як індивідуально, так і роботою в групах. Учитель цінує самостійність учня та враховує і поважає його можливості.

Учитель самостійно визначає кількість, добір і розподіл рекомендованих видів діяльності протягом навчального року.

Навчально-виховні результати модуля «Література і творчість» взаємодоповнюються й реалізуються у взаємозв’язку з іншими двома модулями, з іншими предметами та міжпредметними темами.

УМК ПШ C. 2. 1.

Учень розпізнає основні національні символи та ознаки української культури і традицій.

– розпізнає й відрізняє основні ознаки України, назву країни українською мовою, а також національні символи України (прапор, герб, гімн тощо)

– називає українські свята та урочистості, розпізнає українські звичаї

– формує та розвиває позитивне ставлення й інтерес до вивчення української культури та народних традицій

УМК ПШ C. 2. 2.

Учень застосовує базові техніки творчого самовираження.

– самостійно виступає або бере участь у групових виступах на шкільних і позашкільних заходах, що містять різні елементи виконавського мистецтва

– виражає себе за допомогою образотворчого мистецтва: малює, розфарбовує, бере участь у виготовленні традиційних народних предметів, листівок та святкових подарунків

УМК ПШ C. 2. 3.

Учень виявляє відкритість та показує зацікавленість українською культурою.

– виявляє інтерес і відкритість до дуже простих автентичних культурних, географічних, історичних і релігійних матеріалів

– позитивно реагує на зміст, пов’язаний зі святами та звичаями, а також охоче бере участь у відповідних заходах українською мовою відповідно до свого віку й рівня знань

УМК ПШ C. 2. 4.

Учень користується різними джерелами інформації з власного оточення та розпізнає ознаки української ідентичності.

– користується цифровими платформами, що надають матеріали про культуру та традиції українського народу

– користується ілюстраціями та іншими джерелами для кращого розуміння

– розпізнає основні ознаки української ідентичності

Зміст навчання для досягнення освітньо-виховних результатів:

Культурні: свята та урочисті події, народні звичаї, традиційні пісні, традиційні народні танці; ігри, драматизації, майстер-класи (святкові заходи з елементами виконавських мистецтв: музичного, драматичного, хореографічного); анімаційні фільми, дитячі художні фільми та казки на інтернет-платформах; дитячі журнали українською мовою, що відповідають віковим особливостям і зацікавленням учнів.

Соціальний зміст та суспільна діяльність: зображення прапора, герба та культурно-історичних пам’яток України у творчих роботах; тексти про національні символи, Державний гімн України (текст, музика, автори); видатні історичні постаті України та української діаспори; малювання, розфарбовування, виготовлення вітальних листівок і українських писанок.

Рекомендації для досягнення освітньо-виховних результатів:

Учитель використовує навчальні матеріали для самостійного створення тем і заохочення зацікавленості та інтересу учнів до вивчення цікавих фактів про Україну та українську діаспору в Республіці Хорватія, Європі та світі. Учитель розпізнає та підтримує усвідомлення учнем належності до української національної меншини. Він мотивує учнів до участі в культурних заходах і проєктах.

Учнів спрямовують на використання різноманітних джерел інформації та навчальних матеріалів щодо культури й традицій українського народу.

Навчально-виховні результати модуля «Культура і цивілізація» взаємодоповнюються й реалізуються у взаємозв’язку з іншими двома модулями, іншими предметами та міжпредметними темами.

УМК ПШ A. 3. 1.

Учень слухає дуже короткі та дуже прості тексти, правильно вимовляє звуки, слова й короткі речення на основі прослуханого тексту.

– слухає дуже прості, дуже короткі тексти, що відповідають мовному розвитку, інтересам і вікові;

– дає короткі відповіді на запитання щодо почутого тексту;

– висловлює свої думки та почуття стосовно прослуханого тексту (малюнком, у письмовій формі, мовленням, рухом).

УМК ПШ A. 3. 2.

Учень із розумінням слухає й читає дуже короткий і дуже простий текст.

– демонструє розуміння коротких і простих речень;

– показує розуміння дуже коротких і дуже простих текстів на задану тему;

– відповідає на прості запитання щодо прочитаного тексту;

– ставить прості запитання за змістом тексту й відповідає на них

УМК ПШ A. 3. 3.

Учень усно продукує дуже коротке і дуже просте зв’язне висловлювання.

– формулює й правильно вимовляє дуже короткі й дуже прості зв’язні висловлювання, що складаються з кількох речень

– називає осіб, предмети, тварин та дії, використовуючи кілька дуже коротких і дуже простих речень

– застосовує найпростіші мовні засоби

УМК ПШ A. 3. 4.

Учень бере участь у діалозі, використовуючи дуже короткі й дуже прості речення.

– бере участь у бесіді на вивчену тему, використовуючи дуже короткі речення

– ставить запитання та відповідає на запитання інших використовуючи вивчені зразки комунікативних структур

Учень за періодичної підтримки та з допомогою вчителя бере участь у дуже короткому й дуже простому діалозі,

використовуючи вивчені зразки комунікативних структур.

УМК ПШ A. 3. 5.

Учень письмово формулює дуже короткі й дуже прості речення на знайомі теми.

– пише дуже короткі й дуже прості речення

– за зразком складає й записує привітання, повідомлення, бере участь у створенні плакатів, текстів для стінгазети тощо

Зміст навчання для досягнення освітньо-виховних результатів:

Рекомендовані теми: школа; мій дім; сім’я; календар; погода; пори року; домашні тварини; свята та урочисті події; транспорт; повсякденна діяльність, дозвілля.

Рекомендовані мовні структури: часто вживані дієслова у теперішньому часі; поширені іменники у називному, знахідному та місцевому відмінках; прикметники у називному, знахідному та місцевому відмінках; особові та присвійні займенники у називному, знахідному та місцевому відмінках; порядкові числівники; окремі питальні займенники; вказівні займенники; окремі прислівники та прийменники; заперечення; прикметники як частина присудка; прості речення.

Рекомендовані мовленнєві функції: опис звичок і рутинних дій; вираження часу та місця; використання числівників; обмін інформацією; найменування та опис осіб, предметів, дій; формулювання стверджувальних і заперечних висловлювань; постановка простих запитань; просте інформування про щоденні події.

М’які приголосні; базові характеристики частин мови: іменники, прикметники, дієслова, займенники, числівники; інтонація питальних речень.

Рекомендовані види текстів: лічилки, пісеньки та вірші (традиційні та сучасні), історії у картинках, книжки-картинки, комікси, прості короткі тексти, що складаються з кількох коротких речень і супроводжуються ілюстраціями; дуже прості діалогічні й описові тексти; адаптована відома казка; вітальна листівка; анкети з особистими даними; поштові картки.

Зазначені теми й зміст для досягнення навчально-виховних результатів є лише рекомендацією.

Учитель самостійно визначає їхню кількість, добір і розподіл протягом навчального року.

Рекомендації для досягнення освітньо-виховних результатів:

Навчальні види діяльності є різноманітними, ігровими, спрямованими на зацікавлення й динамічно змінюваними. Доцільно застосовувати такі види діяльності, як: жестикуляція, розфарбовування, вирізання, наклеювання, компонування ілюстрацій або частин коротких текстів у відповідній послідовності, доповнення текстів, поєднання вербального й невербального змісту, повторення слів і мовних зворотів, демонстрація (показування) й опис предметів та ілюстрацій, спів, декламація, пантоміма, театралізовані ігри, різні рухливі ігри, танці, прості короткі діалоги з використанням засвоєних мовних засобів, що моделюють реальні комунікативні ситуації, переказ послідовності подій за допомогою візуальних підказок або запитань, а також нескладні проєктні завдання (виготовлення вітальної листівки, постера, короткої театралізації, скетчу, лялькової вистави, ментальних карт тощо).

Лексичний матеріал добирається відповідно до вікових особливостей і рівня розвитку учнів, від простого до складнішого, від уже відомого до нового, з урахуванням міжпредметних зв’язків. Рекомендується активне використання мультимедійних засобів. Лексика повторюється й розширюється порівняно з попереднім (класом) роком навчання.

Граматичні структури також добираються згідно з віковими особливостями та пізнавальними можливостями учнів, вони випливають із запропонованих комунікативних функцій і вводяться в максимально автентичному комунікативному контексті.

У третьому класі початкової школи процес оволодіння мовою ще значною мірою ґрунтується на наслідуванні, ігрових формах роботи й повторенні мовних зразків, однак учні вже заохочуються до виявлення структурних аналогій та формулювання висновків на основі численних прикладів.

На рецептивному рівні учні знайомляться з ширшим спектром мовних структур, аніж передбачено в активному користуванні. Попри збереження основного акценту на розвиток усного мовлення, починаючи з третього класу поступово впроваджуються завдання, спрямовані на розвиток письмових умінь.

Навчальний процес здійснюється українською мовою, а хорватська використовується як допоміжний інструмент для порівняння мовних явищ і полегшення засвоєння нового матеріалу.

Навчально-виховні результати модуля «Мова і комунікація» доповнюються та реалізуються у взаємозв’язку з двома іншими модулями, з іншими предметами та міжпредметними темами.

УМК ПШ B. 3. 1.

Учень слухає/читає з розумінням короткий художній текст і визначені його частини, виокремлює особливості художньої мови.

– читає короткий літературний художній текст кілька разів для глибшого розуміння його змісту

– визначає й формулює тему прочитаного тексту

– відповідає на запитання за змістом прочитаного художнього тексту, переказує його власними словами з опорою на зразок (схему, план)

– встановлює послідовність подій у тексті

– описує персонажів, пов’язуючи їх із місцем і часом дії.

УМК ПШ B. 3. 2.

Учень висловлює власні спостереження, думки й почуття після слухання/читання короткого художнього тексту, пов’язує зміст і тему твору з особистим досвідом.

– висловлює та формулює власні спостереження, думки й емоції після читання короткого художнього тексту

– описує ситуації, події та персонажів твору з огляду на власне сприйняття

– вказує на подібності та відмінності між змістом і темою тексту та власним життєвим досвідом

– порівнює власні думки й враження після читання тексту з висловлюваннями інших учнів

– розпізнає етичні цінності твору

УМК ПШ B. 3. 3.

Учень знаходить дані в пізнавальних інформативних текстах із різних джерел.

– читає тексти в дитячих пізнавально-розважальних журналах та інших джерелах

– розрізняє пізнавальні (інформаційні) тексти та художні твори

– знаходить дані в різних джерелах інформації, виокремлює ключові факти

УМК ПШ B. 3. 4.

Учень творчо самовиражається відповідно до власних інтересів, спонуканий різноманітним досвідом і враженнями від художнього тексту.

– досліджує, експериментує й вільно працює над темами, близькими до власних інтересів

– створює різні індивідуальні роботи: пише й ілюструє власну книжку-картинку, комікс, обкладинку книжки/бере участь у драматизації/виготовляє плакат

– використовує мовленнєві навички та активний словниковий запас для створення творчих робіт, у яких проявляється креативність і самостійне творче мислення

– розвиває власний творчий потенціал

Зміст навчання для досягнення освітньо-виховних результатів:

Тексти: книжки-картинки, оповідання, казки, байки, дитячі вірші, лічилки, загадки, дитячі інсценізації, легенди, новели, інформаційні тексти, окремі нехудожні тексти у друкованому та цифровому форматах.

Рекомендовані тексти та інші матеріали:

«Легенда про заснування Києва», легенди про українських князів і княгинь, «Володимир вибирає віру», поезії «Тече вода з-під явора» (Тарас Шевченко), «Про Марічку невеличку» (Микола Петренко), збірки «Улюблені вірші», «Татусева книга» (Володимир Вакуленко); казки та оповідання «Круть і Верть», «Пан Коцький», «Котигорошко», «Цап та баран», «Кривенька качечка», «Про півника й курочку», «Сто казок», «Десять робітниць», «Івасик та Тарасик» (Михайло Коцюбинський), «Їжак та Лисиця» (Леонід Глібов), «Неслухняний глечик» (Степан Васильченко), «Осел і Лев», «Заєць та Їжак», «Старе добро забувається» (Іван Франко), вірші (Олена Пчілка), «Біда навчить», «Мамо, іде вже зима» (Леся Українка), «Казки та вірші» (Наталя Забіла).

Анімаційні фільми: «Капітошка», «Котик і півник». Народні пісні: «Добрий вечір тобі, пане господарю!», «Щедрик», «Ой кувала тай зозуленька», «Ой на горі женці жнуть», колискові: «Ой, ти, коте, коточок», «Ой, ходить сон коло вікон». Українські дитячі освітні інтернет-платформи, українські анімаційні фільми, екранізовані казки та інші матеріали за вибором учителя.

Оповіді про українських учених і митців за вибором учителя (Микола Лисенко, Артем Ведель, Микола Пимоненко, Сергій Васильківський, сучасні українські митці та ін.).

Учитель самостійно визначає кількість, добір і розподіл матеріалів протягом навчального року.

Розширення й поглиблення тем відбувається поступово.

Рекомендації для досягнення освітньо-виховних результатів:

Навчальні види діяльності чергуються динамічно: ігри, драматизації, майстер-класи та інші види роботи, орієнтовані на формування позитивного ставлення до української мови та літератури, розвиток творчого потенціалу учня.

Організовується спільне слухання/читання запланованих текстів під час уроку з метою формування стійкої читацької звички, активні обговорення із залученням усіх учнів, акцент на повазі до індивідуальної думки кожного.

Навчання відбувається на основі усного мовлення й аудіювання, що реалізується за допомогою міміки, жестів, рухів, образотворчої діяльності, гри, пісень, драматизації з використанням аудіовізуальних засобів. Учитель організовує переказ, читання/висловлювання вголос перед усім класом. Тексти адаптовані до можливостей учня, різноманітні за темами та жанрами, наближені до його інтересів і життєвого досвіду.

Учням пропонуються різні форми творчого самовираження. Робота може бути як індивідуальною, так і колективною. Учитель заохочує самостійність учнів і враховує та поважає їхні особисті можливості.

Учитель самостійно визначає кількість, добір і розподіл рекомендованих видів діяльності протягом навчального року.

Навчально-виховні результати модуля «Література і творчість» взаємодоповнюються й реалізуються у взаємозв’язку з іншими двома модулями, з іншими предметами та міжпредметними темами.

УМК ПШ C. 3. 1.

Учень зауважує та усвідомлює спільні риси між елементами української та хорватської культури.

– виокремлює характерні ознаки української культури та знаходить паралелі у хорватській культурі

– описує та розрізняє українські свята й традиції та звичаї, пов’язані з їх святкуванням

– зауважує схожості між двома культурами

УМК ПШ C. 3. 2.

Учень розширює спектр базових технік творчого самовираження.

– бере участь у святкових заходах у шкільному та позашкільному середовищі

– виконує українські дитячі та народні пісні, супроводжуючи їх рухами та танцями

– малює, оформлює та готує плакати, стенди та шкільні виставки

УМК ПШ C. 3. 3.

Учень ознайомлюється з основними фактами з історії української діаспори в Республіці Хорватія та пов’язує їх з представниками української національної меншини свого краю.

– виокремлює важливі події з історії української діаспори у своєму краї на території Республіки Хорватія

– дискутує про видатних представників української національної меншини свого краю та їхній внесок у збереження культурної спадщини

– зображає хронологічну послідовність важливих подій власного життя у складі української громади на часовій шкалі (лінії часу)

УМК ПШ C. 3. 4.

Учень ознайомлюється з основами географії України та базовою інформацією про українську діаспору в Європі й світі.

– визначає географічне розташування України на мапі, називає й показує на карті найважливіші культурно-історичні пам’ятки України

– довідується та опановує базову інформацію про українську діаспору в країнах Європи й світу

– виявляє спільні риси між окремими елементами культури свого краю та культурними особливостями різних регіонів України й української діаспори

Зміст навчання для досягнення освітньо-виховних результатів:

Культура: урочисті та святкові заходи, відзначення; традиційні обрядові дійства; театральні вистави в шкільному середовищі та в ширшій громаді (зокрема й у віртуальному форматі); традиційні народні танці, ігри; майстер-класи (вистави, що містять елементи різних видів мистецтва: музичного, театрального, хореографічного); творчі майстер-класи та концерти за участю представників української громади з Республіки Хорватії, країн Європи та України; анімаційні фільми, дитячі фільми й казки на онлайн-платформах; дитячі журнали українською мовою, відповідно до вікових особливостей і зацікавлень учнів.

Соціальний зміст і діяльність: зустрічі з видатними представниками української національної меншини рідного краю; опрацювання текстів про Україну, її географічні особливості, а також про українську діаспору в Республіці Хорватія, Європі та світі; читання географічної карти України, ознайомлення з українськими містами, річками, озерами, горами тощо; вивчення культурно-історичних пам’яток України; ознайомлення з історичними постатями з України та української діаспори; малювання, розфарбовування, виготовлення вітальних листівок, українських писанок тощо.

Рекомендації для досягнення освітньо-виховних результатів:

Учитель використовує змістові матеріали з метою самостійного створення тем і стимулювання зацікавленості учнів у вивченні пізнавальних відомостей про Україну та українську діаспору в Республіці Хорватії, Європі й світі. Учитель сприяє формуванню в учнів усвідомлення приналежності до української національної меншини, мотивує їх до участі в культурних заходах та проєктах.

Рекомендується зосередити увагу вчителя на активізації діяльності учнів, позитивному підкресленні їхньої зацікавленості й наполегливості у творчому самовираженні.

Навчально-виховні результати модуля «Культура і цивілізація» взаємодоповнюються й реалізуються у взаємозв’язку з іншими двома модулями, іншими предметами та міжпредметними темами.

УМК ПШ A. 4. 1.

Учень слухає/читає короткий, дуже простий текст і переказує його зміст.

– слухає/читає короткі тексти, відповідні до мовного розвитку, інтересів і віку

– розпізнає важливі дані та основну інформацію з тексту

– відповідає на запитання за змістом тексту

– висловлює власну думку щодо прочитаного/прослуханого

– за зразком переказує зміст тексту

УМК ПШ A. 4. 2.

Учень читає вголос короткий, дуже простий текст.

– читає короткі тексти, відповідні до мовного розвитку, інтересів і віку

– відповідає на запитання за змістом прочитаного тексту

– знаходить важливу інформацію в тексті

– застосовує правила наголошування слів і реченнєвої інтонації під час читання вголос

УМК ПШ A. 4. 3.

Учень створює дуже короткий і дуже простий усний (мовленнєвий) текст.

– формулює та правильно вимовляє дуже короткі й дуже прості тексти

– називає осіб, предмети, тварин і дії у вигляді низки кількох коротких речень

– переказує текст за зразком або за допомогою запитань

УМК ПШ A. 4. 4.

Учень бере участь у короткому й дуже простому діалозі (бесіді).

– ставить короткі й прості запитання щодо вивчених ситуацій та відповідає на такі запитання

– бере участь у вивчених діалогах і рольових іграх

УМК ПШ A. 4. 5.

Учень пише дуже короткий і дуже простий текст на знайому тематику за заданим зразком.

– пише дуже короткий і дуже простий текст за заданим зразком

– правильно записує відомі й часто вживані слова

Зміст навчання для досягнення освітньо-виховних результатів:

Рекомендовані теми: розширення й поглиблення тем, які були опрацьовані в третьому класі початкової школи.

Рекомендовані мовні структури: найбільш вживані дієслова в теперішньому і минулому часі; наказовий спосіб; часто вживані іменники в називному, знахідному, місцевому та орудному відмінках; прикметники в називному, знахідному, місцевому та орудному відмінках; особові й присвійні займенники в називному, знахідному, місцевому та орудному відмінках; окремі питальні та вказівні займенники; окремі прислівники і прийменники; заперечення; прикметники як частина присудка; прості речення.

Рекомендовані мовленнєві функції та структури: опис звичок і рутинних дій, прохання й надання порад та вказівок, вираження часу і місця, використання числівників, обмін інформацією, називання й опис осіб, предметів, дій; формулювання стверджувальних і заперечних висловлювань, простих запитань і прохань; просте повідомлення про повсякденні події, опис минулих подій.

Рекомендовані типи текстів: лічилки, вірші та пісні (традиційні й сучасні), книги-картинки, ілюстровані книги, комікси, дуже прості діалогічні й описові тексти, адаптовані відомі казки, вітальні листівки, дуже прості короткі тексти з ілюстраціями, анкети з особистими даними, листівки, електронні листи та повідомлення, короткі твори за опрацьованим зразком.

Зазначені теми й зміст для досягнення навчально-виховних результатів є лише рекомендацією. Учитель самостійно визначає їхню кількість, добір і розподіл протягом навчального року.

Рекомендації для досягнення освітньо-виховних результатів:

Рекомендовані види діяльності: жестикуляція, розфарбовування, вирізання, наклеювання, впорядкування зображень або частин короткого тексту у відповідній правильній послідовності, доповнення текстів, поєднання вербального й невербального змісту, повторення слів і висловів, опис предметів і зображень (картин), спів, декламація, пантоміма, акторська гра, різноманітні ігри, танці, прості короткі діалоги з вивченими мовними засобами, що імітують реальні комунікативні ситуації, переказ подій із використанням візуальних підказок або запитань, прості проєктні завдання (виготовлення вітальних листівок, плакатів, коротка драматизація, скетч, лялькова вистава, ментальні карти), зйомка короткого фільму, ведення класного блогу тощо.

Лексичний матеріал добирається відповідно до віку та рівня розвитку учнів, з урахуванням міжпредметних зв’язків. Під час вибору тем учитель орієнтується на потреби, інтереси й можливості учнів. Лексичний матеріал вводиться за допомогою міміки, візуальних і мультимедійних засобів, механічного повторення та запам’ятовування, при цьому дедалі частіше застосовуються завдання на письмове висловлювання.

Граматичні структури також добираються відповідно до віку та розвитку учнів і випливають із запропонованих комунікативних функцій. Їх введення відбувається в максимально автентичному комунікативному контексті. Важливо поступово привчати учнів до когнітивного підходу у вивченні мови.

У четвертому класі початкової школи вивчення мови й далі частково відбувається за допомогою імітації, гри й повторення мовних зразків, однак учнів також заохочують до усвідомлення структурних аналогій і формулювання висновків на основі численних прикладів.

На рецептивному рівні учні знайомляться з ширшим спектром мовних структур, ніж зазначено вище.

Навчальний процес на уроці відбувається українською мовою, а хорватська мова використовується для порівняння та полегшення передачі та засвоєння знань.

Навчально-виховні результати модуля «Мова і комунікація» доповнюються та реалізуються у взаємозв’язку з двома іншими модулями, з іншими предметами та міжпредметними темами.

УМК ПШ B. 4. 1.

Учень слухає/читає з розумінням короткий, нескладний літературний текст, переказує його та пояснює його особливості.

– слухає/читає з розумінням та відповідає на запитання про вірш, подію, персонажа, ситуацію в короткому, нескладному літературному тексті

– розпізнає головних і другорядних персонажів

– впізнає й розрізняє частини вірша

– переказує літературний текст власними словами

– помічає емоційність і образність тексту

– пояснює основні ознаки літературного тексту

УМК ПШ B. 4. 2.

Учень висловлює та пояснює свої спостереження й думки після слухання/читання короткого й нескладного літературного тексту, а також пов’язує зміст і тему тексту з реальним життям.

– пояснює власні спостереження, думки й почуття після читання/слухання літературного тексту та порівнює їх із враженнями інших учнів

– пов’язує розуміння літературного тексту зі своїми власними мисленнєвими та емоційними реакціями на текст

– пов’язує тему, зміст і мотиви тексту з реальним життям та власним досвідом

– розповідає про події зі щоденного життя, які схожі на події в літературному тексті

– перетворює та змінює текст, використовуючи короткі та нескладні речення: створює нове завершення, змінює дії персонажів, вводить нових персонажів, бере участь у розповіді

УМК ПШ B. 4. 3.

Учень знаходить ключові відомості (дані) й виокремлює основне повідомлення тексту з різних джерел.

– знаходить інформацію в текстах різних медіа українською мовою, комбінує джерела інформації відповідно до власних інтересів і потреб

– розрізняє медіа як джерела даних (журнали, телебачення, інтернет, соціальні мережі)

– розпізнає та виокремлює ключові відомості й основне повідомлення тексту

– розрізняє інформаційні та художні тексти

УМК ПШ B. 4. 4.

Учень творчо самовиражається, спонуканий художнім/нехудожнім текстом, власними досвідом і враженнями.

– застосовує мовні навички та активний словниковий запас для створення власних робіт, у яких виявляється креативність і творче мислення

– досліджує, експериментує та вільно працює над темою, що йому близька

– розвиває власний творчий потенціал

– створює різноманітні індивідуальні роботи: декламує, виготовляє ілюстровану книжку, обкладинку до книги, комікс, плакат, фотонарис або фото-оповідь, грає роль в інсценівці, записує аудіо репортаж

Зміст навчання для досягнення освітньо-виховних результатів:

Тексти: ліричні вірші, оповідання, казки, байки, дитячі інсценівки, легенди, книжки-картинки, новели, народні прислів’я та приказки, комікси, дитячі журнали, інформаційні тексти у друкованому та цифровому форматі тощо.

Рекомендовані тексти та інші матеріали: легенди про козаків, народні перекази про Олексу Довбуша та Устима Кармелюка, збірка народних казок «Сто казок» (том 1); ліричні вірші та оповідання для дітей українських класиків та сучасних авторів (Леся Українка «Казка про Оха», «Лілея» та ін.; Іван Франко «Абу-Касимові капці», уривки з творів «Лис Микита», «Грицева шкільна наука» та ін.; Леонід Глібов «Коник-стрибунець» та ін.; Богдан-Ігор Антонич «Село» та ін.; Володимир Сосюра «Рідна мова» та ін.; Марія Пригара «Михайлик-джура козацький»; Ліна Костенко «Бузиновий цар» та ін.; Андрій Малишко «Пісня про рушник», «Чому сказати й сам не знаю»; Іван Малкович, Юрко Позаяк, Сергій Жадан, Володимир Вакуленко та інші); анімаційні фільми: «Чарівний горох», «Петрик П’яточкін», «Лис Микита»; українські дитячі освітні інтернет-ресурси, казки у форматі фільмів та інші матеріали за вибором учителя.

Оповідання та сюжети про українських учених і митців за вибором учителя: Архип Куїнджі, Костянтин і Костянтин-Василь Острозькі, Борис Лятошинський, Левко Ревуцький, Петро Прокопович, сучасні українські митці тощо.

Учитель готує навчальні матеріали, виходячи з початкового рівня читацької компетентності учнів.

Учитель самостійно визначає кількість, добір і розподіл матеріалів протягом навчального року.

Розширення й поглиблення тем відбувається поступово.

Рекомендації для досягнення освітньо-виховних результатів:

Навчальні види діяльності динамічно чергуються: ігри, драматизації, майстер-класи та інші форми роботи, у центрі яких – розвиток позитивного ставлення до української мови й літератури, а також заохочення творчої активності учнів.

Спільне слухання/читання та переказ запланованих текстів на уроці з метою формування сталої читацької звички; активне обговорення, у якому беруть участь усі учні, з наголосом на важливості кожної індивідуальної думки. Заохочується висловлення власних ідей у формі дуже коротких письмових робіт.

Викладання та подача змісту ґрунтується на усному спілкуванні й ситуаційному слуханні з використанням міміки, жестів, рухів, образотворчих засобів, гри, пісень і драматизацій із застосуванням аудіовізуальних ресурсів. Учитель організовує діяльність із читання/розповідання вголос для всього класу. Тексти добираються відповідно до можливостей учнів, є жанрово й тематично різноманітними, відповідають їхнім інтересам та життєвому досвіду.

Учням пропонуються різні форми творчого самовираження. Діяльність може відбуватися як індивідуально, так і в групах. Учитель цінує самостійність учнів і поважає їхні можливості.

Під час добору текстів учитель має враховувати жанрову й тематичну різноманітність, а також рівень сприйняття текстів учнями.

Учитель самостійно визначає кількість, добір і розподіл рекомендованих видів діяльності протягом навчального року.

Навчально-виховні результати модуля «Література та творчість» взаємодоповнюються й реалізуються у взаємозв’язку з іншими двома модулями, з іншими предметами та міжпредметними темами.

УМК ПШ C. 4. 1.

Учень порівнює та вирізняє окремі риси української культури з рисами хорватської культури.

– розпізнає та описує різні культурні моделі (українські звичаї, релігійні традиції в мультикультурному середовищі) на прикладах, що зустрічаються в його безпосередньому оточенні/рідному краї

– знаходить та порівнює факти й цікаві відомості про Україну та Хорватію з різних мультимедійних джерел

– вказує приклади та називає особливості української культури

– розпізнає та розрізняє особливості української культури й традицій у рамках сучасних важливих подій, відзначень та свят в Україні та Республіці Хорватія

УМК ПШ C. 4. 2.

Учень, послуговуючись українською мовою, опановує різні техніки творчого самовираження.

– продовжує активно брати участь у святкових заходах у шкільному та позашкільному середовищі, а також, за можливості, у проєктах та заходах, присвячених українській культурі в Республіці Хорватія; дає відгук на побачене або почуте

– відповідно до своїх нахилів самостійно виконує та створює творчі роботи в класі або поза ним

– самостійно працює у різних видах і техніках образотворчого мистецтва та, за можливості, бере участь у національних та міжнародних виставках або конкурсах

УМК ПШ C. 4. 3.

Учень розпізнає роль і значення історичної спадщини України та української діаспори в Республіці Хорватія, Європі та світі, а також усвідомлює свою національну приналежність.

– збирає та виокремлює інформацію про важливі події з історії України та української діаспори в Європі та світі, з особливим акцентом на новітню історію

– досліджує історично значущі постаті з України та діаспори в Республіці Хорватія, Європі та світі

– усвідомлює вплив історичної спадщини української діаспори на формування національної ідентичності особистості у рідному краї

– усвідомлює свою унікальність і цінність як представника української національної меншини, а також унікальність і цінність інших осіб і спільнот, до яких належить

УМК ПШ C. 4. 4.

Учень описує та порівнює державний устрій України та Республіки Хорватія, розпізнає географічні особливості України.

– описує та порівнює державний устрій і національні символи України та Республіки Хорватія

– досліджує національні символи обидвох держав

– показує державний кордон України, називає сусідні країни

– тлумачить географічну карту України, досліджує та порівнює рельєфні особливості різних регіонів

Зміст навчання для досягнення освітньо-виховних результатів:

Культура: урочисті та святкові заходи; традиційні обряди та відзначення; театральні вистави у школі та спільноті (у тому числі у віртуальному форматі); фестивалі та культурні проєкти в Республіці Хорватія; виставки, концерти представників української спільноти з Республіки Хорватія, Європи або з України; творчі майстерні з використанням різноманітних художніх технік.

Соціально-суспільний зміст і діяльність: зустрічі з видатними представниками української національної меншини в рідному краї, регіоні та країні, а також, за можливості, з гостями з України; тексти про Україну, її новітню історію, географічні особливості та українську діаспору в Республіці Хорватія, Європі та світі; державний устрій і національні символи України; історично значущі особи з України та діаспори; малювання, розфарбовування, виготовлення святкових листівок, українських писанок тощо.

Рекомендації для досягнення освітньо-виховних результатів:

Учитель використовує навчальний зміст для самостійного створення тем і заохочення допитливості та інтересу учнів до самостійного дослідження та вивчення інформації про Україну та українську діаспору в Республіці Хорватія, Європі та світі. Учитель визнає та підтримує усвідомлення учнем своєї приналежності до української національної меншини. Мотивує та спонукає учня до участі в культурних заходах і проєктах.

Рекомендується спрямувати увагу вчителя на заохочення активності учнів, позитивне наголошення їхнього інтересу та зусиль у творчому самовираженні.

Навчально-виховні результати модуля «Культура і цивілізація» взаємодоповнюються й реалізуються у взаємозв’язку з іншими двома модулями, іншими предметами та міжпредметними темами.

УМК ПШ A. 5. 1.

Учень розуміє короткий і простий текст під час слухання та читання.

– загалом та вибірково розуміє короткі і прості тексти

– виявляє основне повідомлення

– знаходить ключову інформацію в тексті

– розрізняє прості типи текстів та їх основне призначення

– розуміє зміст, висловлений помірним темпом, чітко та зрозуміло

УМК ПШ A. 5. 2.

Учень читає вголос короткий і простий текст.

– читає вголос короткі та прості незнайомі тексти з відомою лексикою

– плавно читає знайомі короткі та прості тексти

– переказує текст за зразком

УМК ПШ A. 5. 3.

Учень створює короткий і дуже простий усний текст (зв’язне висловлювання).

– формулює та висловлює короткі та дуже прості тексти на знайомі теми

– переказує короткі опрацьовані тексти за наданим зразком або за допомогою запитань

– слідкує за правильною вимовою

– самостійно та продуктивно використовує вивчені мовні засоби

УМК ПШ A. 5. 4.

Учень бере участь у короткій і дуже простій розмові.

– ставить прості, раніше вивчені запитання та відповідає на такі запитання

– бере участь у діалогах і рольових іграх

– самостійно та продуктивно використовує раніше вивчені мовні засоби

УМК ПШ A. 5. 5.

Учень пише дуже короткий і дуже простий текст.

– пише дуже короткі та дуже прості тексти

– за допомогою наданого зразка пише твір з заданою структурою (вступ, основна частина, висновок)

– самостійно та продуктивно використовує раніше вивчені мовні засоби

Зміст навчання для досягнення освітньо-виховних результатів:

Рекомендовані теми: сім’я, друзі, відомі особи, соціальні відносини; школа: шкільні заходи; житло; природа; подорожі; повсякденна діяльність, обов’язки, дозвілля, інтереси, розваги, медіа.

Рекомендовані мовні структури: часто вживані дієслова у теперішньому, минулому та майбутньому часі; наказовий спосіб; часто вживані іменники у називному, знахідному, місцевому, орудному і давальному відмінках; прикметники у називному, знахідному, місцевому, орудному і давальному відмінках; особові та присвійні займенники у називному, знахідному, місцевому, орудному і давальному відмінках; деякі питальні та вказівні займенники; окремі прислівники і прийменники; заперечення; ступені порівняння прикметників; прості та окремі складні речення.

Мовно-комунікативні функції: опис осіб, речей і місць; вираження почуттів; надання порад та пропозицій; вираження побажань та бажань; повідомлення про особистий досвід; опис подій у минулому; вираження планів на майбутнє; вираження згоди/незгоди; прохання; порівняння; вказування на осіб і предмети (займенники); вираження послідовності подій шляхом об’єднання висловлювань у логічну цілісність.

Рекомендовані типи текстів: пісні та вірші (традиційні та сучасні), комікси, прості діалогічні та описові тексти, короткі статті/тексти, казки, вітальні листівки, листівки, електронні листи та повідомлення, блоги, короткі літературні твори відповідно до віку та мовного розвитку учнів.

Зазначені теми й зміст для досягнення навчально-виховних результатів є лише рекомендацією. Учитель самостійно визначає їхню кількість, добір і розподіл протягом навчального року.

Рекомендації для досягнення освітньо-виховних результатів:

Рекомендовані види діяльності: упорядкування зображень або частин короткого тексту у правильному порядку; доповнення текстів; поєднання вербального та невербального змісту; повторення слів і виразів; опис предметів та зображень; співи; декламація; акторська гра; ігри; танці; прості короткі діалоги з вивченими мовними засобами; переказ подій з візуальними підказками або запитаннями; прості проєктні завдання (створення листівок, плакатів, короткі драматизації, скетчі, лялькові вистави, ментальні карти); зйомка коротких фільмів; створення класного блогу; створення презентацій тощо.

Лексичний матеріал добирається відповідно до віку та рівня розвитку учнів, з урахуванням зв’язку та співвідношення з іншими навчальними предметами. При виборі тем вчитель може орієнтуватися на потреби, інтереси та можливості учнів.

У п’ятому класі початкової школи мова все менше засвоюється за допомогою імітації, ігор і повторення мовних моделей, а учнів все більше заохочують до виявлення структурних аналогій і висновків на основі численних прикладів.

Мовні структури вводяться у максимально автентичному комунікативному контексті. Важливо поступово привчати учнів до когнітивного підходу в опануванні мови.

На рецептивному рівні учні знайомляться також з ширшим спектром мовних структур, ніж перелічені вище.

Навчання на уроці проводиться українською мовою, а хорватська використовується для порівняння і полегшення засвоєння знань.

Навчально-виховні результати модуля «Мова і комунікація» доповнюються та реалізуються у взаємозв’язку з двома іншими модулями, з іншими предметами та міжпредметними темами.

УМК ПШ B. 5. 1.

Учень слухає/читає з розумінням короткий художній і нехудожній текст, що відповідає його віку.

– слухає/читає короткий художній і нехудожній текст кілька разів для повнішого розуміння, звертаючи увагу на правильну вимову і інтонацію

– розрізняє художній текст від нехудожніх текстів

– визначає тему, головних і другорядних персонажів

– ділиться власним читацьким досвідом, представляючи прочитаний текст за інструкцією або заздалегідь поставленими завданнями

УМК ПШ B. 5. 2.

Учень переказує короткий художній і нехудожній текст, що відповідає його віку, та виділяє ключові слова й основну думку тексту.

– відповідає на запитання, пов’язані з

прослуханим/прочитаним текстом

– розпізнає ключові слова та основну думку тексту

– описує хід подій і персонажів в усній та письмовій формах

– переказує та стисло викладає зміст прослуханого/прочитаного художнього й нехудожнього тексту за допомогою запитань

– змінює сюжетну лінію прослуханого/прочитаного художнього тексту

УМК ПШ B. 5. 3.

Учень пояснює свої спостереження, думки і почуття після прослуховування/читання художнього й нехудожнього тексту, пов’язуючи їх із власним досвідом.

– висловлює своє враження від художнього/нехудожнього тексту усно, письмово, малюнком або рухом

– пов’язує тему, мотиви та ситуації з тексту з власним досвідом

– пояснює і порівнює свої спостереження, думки та почуття після прослуховування/читання художнього тексту з думками й почуттями інших учнів

УМК ПШ B. 5. 4.

Учень розрізняє основні жанрові ознаки літературного тексту.

– розрізняє основні ознаки літературних родів

– класифікує тексти за поетичними, прозовими і драматичними ознаками на основі способу викладу та структури текстів

– розпізнає і називає певні види текстів, наводить приклади

– вирізняє мовно-стилістичні особливості художнього тексту на конкретних прикладах

УМК ПШ B. 5. 5.

Учень творчо самовиражається відповідно до власних інтересів і/або здібностей, спонуканий і натхненний різними враженнями й переживаннями, пов’язаними з текстом.

– малюнком/ коміксом/ ситуаційною грою/ рухом зображає зміст і персонажів тексту та свої думки, пов’язані з ним

– створює дуже короткі твори, у яких виявляється креативність, оригінальність і творче мислення на основі мовних навичок та умінь, активного словникового запасу й набутих знань

– досліджує, експериментує та вільно працює над темою, яка йому близька; розвиває власний творчий потенціал

Зміст навчання для досягнення освітньо-виховних результатів:

Тексти: ліричні вірші, легенди, перекази, казки, байки, дитячі вистави, ілюстровані книжки, оповідання, короткі драматичні тексти, комікси, дитячі журнали (з України та діаспори), інформаційні тексти в друкованому та цифровому форматі, а також інші тексти на вибір вчителя.

Рекомендовані тексти та інші матеріали: легенди про козаків, легенди про князів («Про Володимира Великого», «Про смерть князя Олега», «Про княгиню Ольгу»), народні перекази, збірка народних казок «Сто казок» (том 2), казки про Кирила Кожум›яку, ліричні вірші та оповідання для дітей українських класиків та сучасних письменників (Ліна Костенко «Усе моє, все зветься Україна», «Білочка восени» та ін., Василь Симоненко «Ти знаєш, що ти людина», «Лебеді материнства» та ін., Леся Українка «Надія», «Весна», «Тиша морська» та ін., Леонід Глібов «Лебідь, Щука і Рак» та ін., Олександр Олесь «Бджілка і Зозуля» та ін., Григорій Сковорода «Ворон і Чиж» та ін., Всеволод Нестайко «В Країні сонячних Зайчиків» та ін., Марійка Підгір›янка «В чужому пір›ю», Василь Симоненко, «Цар Плаксій і Лоскотон», Олександр Олесь, «Заспів», «Микита Кожум›яка», Іван Крип’якевич, перекази з історії України, «Буряк і соняшник» та ін., Іван Липа «Перестиглий овоч» та ін.), українські дитячі освітні інтернет-сторінки, українські анімаційні фільми, кіноказки (Микита Кожум›яка) та інші матеріали за вибором вчителя.

Історії про українських науковців та митців на вибір вчителя: Іван Айвазовський, Микола Самокиш, Іван Труш, Агатангел Кримський, Станіслав Людкевич, сучасні українські митці тощо.

Учитель самостійно визначає кількість, добір і розподіл матеріалів протягом навчального року.

Розширення й поглиблення тем відбувається поступово.

Рекомендації для досягнення освітньо-виховних результатів:

Навчальні види діяльності динамічно змінюються: ігри, драматизація, майстер-класи та інші активності, в яких акцентується на розвитку позитивного ставлення до української мови та літератури, які заохочують учня до творчого самовираження.

Слухання/читання та переказ запланованих текстів на уроці з метою розвитку стійкої читацької звички, активна розмова, в якій беруть участь усі учні, при цьому підкреслюється важливість кожної окремої висловленої думки. Заохочується вираження у формі дуже коротких письмових робіт. Одержані літературознавчі знання з теорії літератури слугують розширенню власного досвіду читання та розвитку позитивного ставлення до читання.

Викладання змісту базується на усній комунікації та ситуативному слуханні за допомогою міміки, жестів, рухів, образотворчого самовираження, гри, пісні та драматизації з використанням аудіовізуальних засобів. Тексти відповідають можливостям учнів, є тематично та жанрово різноманітними, пов’язаними з інтересами учня та його життєвим досвідом і реальністю.

Учневі пропонується творчий спосіб самовираження. Діяльність може здійснюватися як індивідуально, так і в групі. Учитель цінує самостійність учня і поважає його можливості.

Учитель при виборі текстів повинен звертати увагу на жанрову та тематичну різноманітність, а також на рецептивні можливості учня щодо сприйняття тексту.

Учитель самостійно визначає кількість, добір і розподіл рекомендованих видів діяльності протягом навчального року.

Навчально-виховні результати модуля «Література та творчість» взаємодоповнюються й реалізуються у взаємозв’язку з іншими двома модулями, з іншими предметами та міжпредметними темами.

УМК ПШ C. 5. 1.

Учень досліджує різні елементи та факти української культури. Учень плекає позитивне ставлення до української культурної спадщини та формує власну ідентичність.

– досліджує особливості української культури та особливості інших культур рідного краю

– використовуючи різні джерела інформації, досліджує особливості української культурної спадщини

– усвідомлює важливість впливу української культури та традицій на формування власної ідентичності

– розвиває та підтримує позитивне ставлення до української культурної спадщини та інших культур

УМК ПШ C. 5. 2.

Учень продовжує використовувати широкий спектр технік творчого самовираження українською мовою.

– продовжує активно брати участь у святкових заходах у школі та позашкільних подіях, а також, за можливості, в заходах, подіях і проєктах української культури в Республіці Хорватія; надає відгуки про виступи

– відповідно до своїх уподобань самостійно виконує мистецькі твори в класі та/або в рамках позашкільної діяльності

– виражає себе в різних образотворчих техніках і, за можливості, бере участь у виставках/конкурсах

УМК ПШ C. 5. 3

Учень ознайомлюється з важливими історичними подіями, фактами та видатними особами певного періоду української історії.

– ознайомлюється з важливими історичними подіями певного періоду української історії

– називає ключові факти певного історичного періоду

– усвідомлює важливість та значення ключових подій в українській історії

– знайомиться з видатними постатями певного періоду української історії

УМК ПШ C. 5. 4

Учень пояснює розташування України на географічній карті, розпізнає географічні регіони та адміністративно-територіальні одиниці.

– описує географічне розташування України, називає країни, з якими вона межує

– використовує різні джерела для збору інформації про природно-географічні регіони України та порівнює їх

– знайомиться з адміністративно-територіальними одиницями України та порівнює їх

Зміст навчання для досягнення освітньо-виховних результатів:

Культура: святкові та урочисті заходи; традиційні обряди та святкування, театральні вистави в школі та ширшій спільноті і у віртуальному форматі, фестивалі та культурні проєкти в Республіці Хорватія; знайомство зі всесвітньо відомими українськими митцями та їхніми найвідомішими творами; концерти представників української громади з Республіки Хорватія, Європи або українців з України, зустрічі з видатними представниками української національної меншини у рідному краї і регіоні та, за можливості, з гостями з України; виставки, творчі майстер-класи в різних художніх техніках; традиційні інструменти (цимбали, бандура, кобза, ліра, трембіта, дримба тощо), тексти про історію України, мультимедійний контент; віртуальні відвідини музеїв; знайомство з традиційними музичними інструментами з фондів українських музеїв.

Історичний та географічний зміст: основна інформація про трипільську культуру та про історичні події в період з IX по XVI ст.; основні факти про державу Русь-Україна (Київська Русь) як основу, на якій формувалася історія української держави, хрещення Русі-України 988 року, розквіт і занепад держави, гроші, торгівля та суспільний розвиток у великих містах, розвиток письма, важливі факти про роль жінок в історії Русі-України, знайомство з образотворчим мистецтвом Русі-України (собор св. Софії у Києві тощо); зв’язки з історією Великого князівства Литовського, Кримського ханства, Османської імперії; історичні визначні особистості з вказаного періоду; українські адміністративно-територіальні одиниці, географічне розташування України, країни, з якими межує Україна.

Рекомендації для досягнення освітньо-виховних результатів:

Учитель використовує навчальні матеріали для самостійного створення тем і заохочення допитливості та зацікавленості учня до самостійного дослідження й вивчення інформації про Україну та українську діаспору в Республіці Хорватія, Європі та світі. Учитель розпізнає та спонукає до усвідомлення учнем приналежності до української національної меншини. Мотивує учня до участі в культурних заходах і проєктах.

Рекомендується зосередження уваги вчителя на стимулювання активності учня, позитивне спонукання зацікавленості учня та його творчого вираження.

Навчально-виховні результати модуля «Культура і цивілізація» взаємодоповнюються й реалізуються у взаємозв’язку з іншими двома модулями, іншими предметами та міжпредметними темами.

УМК ПШ A. 6. 1.

Учень розуміє простий текст середньої довжини на слух і при читанні.

– загалом, детально та вибірково розуміє простий текст середньої довжини

– вирізняє основне повідомлення

– знаходить ключову інформацію в тексті

– розуміє зміст, вимовлений помірним темпом, чітко і виразно

УМК ПШ A. 6. 2.

Учень читає вголос простий текст середньої довжини.

– читає вголос прості, середньої довжини незнайомі тексти на знайомі теми

– вільно і плинно читає короткі і прості тексти

– правильно вимовляє прочитане

УМК ПШ A. 6. 3.

Учень створює короткий і простий усний текст.

– створює та вимовляє короткі і прості тексти на знайомі теми

– переказує короткі опрацьовані тексти за допомогою запитань

– правильно вимовляє слова

– самостійно продуктивно використовує засвоєні мовні засоби

УМК ПШ A. 6. 4.

Учень бере участь у короткій і простій розмові.

– ставить прості запитання і відповідає на такі запитання

– бере участь у діалогах і рольових іграх

– самостійно продуктивно використовує засвоєні мовні засоби

УМК ПШ A. 6. 5.

Учень пише короткий і дуже простий текст.

– пише короткі і дуже прості тексти

– використовує розділові знаки

– самостійно продуктивно використовує засвоєні мовні засоби

– правильно використовує м’який знак і апостроф

Зміст навчання для досягнення освітньо-виховних результатів:

Рекомендовані теми: сім›я, друзі, відомі особи, суспільні відносини; школа: шкільні заходи; світ науки та мистецтва, житло; природа; подорожі; повсякденна діяльнісь, обов›язки, вільний час, інтереси, розваги, медіа.

Рекомендовані мовні структури: дієслова в теперішньому, минулому і майбутньому часах; наказовий спосіб; часто вживані іменники в називному, родовому, знахідному, місцевому, орудному, кличному і давальному відмінках; прикметники в називному, родовому, знахідному, місцевому, орудному і давальному відмінках; особові, присвійні та вказівні займенники в називному, родовому, знахідному, місцевому, орудному і давальному відмінках; питальні та вказівні займенники; окремі прислівники та прийменники; заперечення; ступені порівняння прикметників і прислівників; прості та окремі складні речення.

Використання апострофа та м›якого знака.

Мовно-комунікативні функції: опис людей, речей і місць; вираження почуттів; надання пропозицій і порад; висловлення бажань; повідомлення про особистий досвід; опис минулих подій; вираження планів на майбутнє; вираження (не)згоди; вираження обов›язку, прохання і пропозиції; порівняння; вказівка на осіб і предмети; вираження послідовності подій шляхом поєднання висловлювань у змістовну цілісність.

Рекомендовані види текстів: вірші та пісні (традиційні та сучасні), комікси, прості діалогічні та описові тексти, середньої довжини статті/тексти, казки, вітальні листівки, листівки, електронні листи та повідомлення, блоги, короткі літературні тексти, відповідні до віку та мовного розвитку.

Зазначені теми й зміст для досягнення навчально-виховних результатів є лише рекомендацією. Учитель самостійно визначає їхню кількість, добір і розподіл протягом навчального року.

Рекомендації для досягнення освітньо-виховних результатів:

Рекомендовані види вправ та дій: упорядкування частин тексту у відповідному порядку; доповнення текстів; поєднання вербального та невербального змісту; повторення слів і виразів; опис предметів і зображень; поєднання елементів оповідання або частин тексту; спів; декламація; акторська гра; ігри; танці; прості короткі діалоги; коротка драматизація; переказ за допомогою візуальних стимулів або питань; прості проєктні завдання (створення плакатів, лялькової вистави, інсценівки тощо); зйомка короткого фільму або історії; створення класного блогу; написання нового завершення історії або відсутньої частини; створення презентацій тощо.

Лексичний зміст обирається відповідно до розвитку та віку учнів, при цьому враховується кореляція з іншими навчальними предметами. При виборі тем вчитель може керуватися потребами, інтересами та можливостями учнів.

У шостому класі початкової школи мова все менше вивчається шляхом наслідування, ігор та повторення мовних зразків, а учнів все більше заохочують до виявлення структурних аналогій та висновків на основі численних прикладів.

Мовні структури вводяться в якомога автентичнішому комунікативному контексті. Важливо належним чином привчати учнів до когнітивного підходу до вивчення мови.

На рецептивному рівні учні піддаються впливу ширшого діапазону мовних структур, ніж зазначено.

Навчання на уроці проводиться українською мовою, а хорватська мова використовується для порівняння та полегшення передачі знань.

Навчально-виховні результати модуля «Мова і комунікація» доповнюються та реалізуються у взаємозв’язку з двома іншими модулями, з іншими предметами та міжпредметними темами.

УМК ПШ B. 6. 1.

Учень висловлює безпосереднє сприйняття короткого тексту, обґрунтовує власні погляди щодо прочитаного тексту.

– висловлює свої почуття та думки після читання/слухання художнього або нехудожнього тексту

– порівнює власний досвід з тим, що набув під час читання

– усвідомлює етичний рівень тексту

– розпізнає різні моделі поведінки персонажів.

УМК ПШ B. 6. 2.

Учень опрацьовує та оцінює короткий текст, пояснює ідеї та проблематику, викладену в тексті, який відповідає його віку, та обґрунтовує його значення.

– розпізнає та визначає головну тему, ідеї та проблематику художнього/нехудожнього тексту

– виділяє головну думку, повчання та повідомлення в письмовому та прочитаному тексті

– обґрунтовує власну думку про художній/нехудожній текст, коментує головні події та аналізує літературних персонажів

– усвідомлює, що одну й ту ж проблему можна розглядати з різних точок зору, та пропонує рішення для проблем, викладених у тексті

УМК ПШ B. 6. 3.

Учень досліджує ключові слова та необхідну інформацію відповідно до власних інтересів та потреб.

– розрізняє джерела інформації (друковані та цифрові)

– знаходить інформацію в різних джерелах українською мовою відповідно до своїх інтересів та потреб

– обирає та досліджує ключові слова для інтернет-пошуку українською мовою

– перевіряє точність інформації та цитує джерело інформації

УМК ПШ B. 6. 4.

Учень творчо виражає себе відповідно до власних інтересів та здібностей на основі літературного досвіду.

– на основі мовних навичок, активного словникового запасу та набутого знання створює короткі роботи, в яких проявляється креативність, оригінальність та творче мислення

– створює візуальні презентації літературного тексту, знімає фотографії, драматизує тексти, організовує вікторини відповідно до власних інтересів та здібностей

– за допомогою малюнка, ситуаційної гри тощо зображує зміст та персонажів літературного тексту, а також висловлює свою думку про текст

Учень на основі літературного досвіду створює роботи, творчо виражає думки, спостереження та почуття.

Зміст навчання для досягнення освітньо-виховних результатів:

Тексти: ліричні вірші, бувальщини, прислів›я, приказки, комікси, оповідання, легенди, перекази, дитячі або пригодницькі романи, п›єси, драматичні твори, українські дитячі освітні інтернет-сайти тощо.

Рекомендовані тексти та інші матеріали: збірка народних казок «Сто казок» (том 3), народні казки «Яйце-райце», «Летючий корабель», уривки з Біблії в українській народній традиції (вертеп), українські думи («Іван Сірко, великий характерник», «Іван Сірко, славетний кошовий», «Дума про козака Голоту», «Самійло Кішка»), перекази про кобзарів, вибрані уривки з творів українських класиків та сучасних письменників (Богдан Лепкий «Видиш, брате мій», «Терцина» та ін., Дмитро Павличко «Два кольори», «Я стужився, мила, за тобою» та ін., Володимир Сосюра «Коли потяг у даль загуркоче» та ін., Леонід Глібов «Журба» та ін., Тарас Шевченко «Заповіт», «Доля», «Думи мої» та ін., Степан Васильченко «Свекор», «Широкий шлях» та ін., Олександр Гаврош «Неймовірні пригоди Івана Сили», Євген Гуцало «Лось» та ін., Всеволод Нестайко «Тореадори з Васюківки» (уривки), Іван Малкович «Анна Ярославна» та ін., Михайло Коцюбинський «Харитя», «Маленький грішник» та ін., Євген Гребінка «Ведмежий суд» та ін., Василь Стус «Листи до сина» (уривки), вибрані поезії та ін.), українські дитячі освітні інтернет-сторінки, українські анімаційні фільми, фільми-казки («Іван Сила») та інші матеріали за вибором учителя.

Оповіді про українських науковців та митців на вибір учителя/викладача (Владислав Городецький, Казимир Малевич, Георгій Нарбут, Григорій Сковорода, Тетяна Яблонська, Андрій Штогаренко, сучасні українські виконавці тощо).

Учитель самостійно визначає кількість, добір і розподіл матеріалів протягом навчального року.

Розширення й поглиблення тем відбувається поступово.

Рекомендації для досягнення освітньо-виховних результатів:

Динамічне чергування навчальних видів діяльності: ігри, драматизація, майстер-класи та інші заходи, спрямовані на розвиток позитивного ставлення до української мови та літератури, стимулювання творчості учнів.

Спільне слухання/читання та переказ запланованих текстів на уроці з метою формування стійкої читацької звички; активна дискусія за участю всіх учнів, підкреслюючи важливість кожної окремої думки. Заохочення до вираження думок у формі коротких письмових робіт. Літературознавчі знання служать розширенню власного читацького досвіду та розвитку позитивного ставлення до читання.

Навчання базується на усній комунікації та слуханні за допомогою міміки, жестів, рухів, художнього вираження, ігор, пісень та драматизації за допомогою аудіовізуальних засобів. Тексти відповідають можливостям учнів, є тематично та жанрово різноманітними, пов›язаними з інтересами учнів та їхнім життєвим досвідом і оточенням.

Учням пропонується творчий спосіб вираження. Види діяльності можуть здійснюватися індивідуально або в команді. Учитель цінує самостійність учнів і поважає їхні можливості.

При виборі текстів учитель повинен враховувати жанрову та тематичну різноманітність, а також рецептивні можливості учнів.

Учитель самостійно визначає кількість, добір і розподіл рекомендованих видів діяльності протягом навчального року.

Навчально-виховні результати модуля «Література та творчість» взаємодоповнюються й реалізуються у взаємозв’язку з іншими двома модулями, з іншими предметами та міжпредметними темами.

УМК ПШ C. 6. 1.

Учень досліджує додаткову інформацію про Україну, виявляє розуміння особливостей та цінностей української культури у співвідношенні з культурами інших національних меншин у Республіці Хорватія.

– розширює обсяг знань про українську культуру, ознайомлюючись з різними українськими культурними та громадськими інституціями

– ознайомлюється з діяльністю українських товариств у Республіці Хорватія, долучається до життя української громади

– пов’язує власну ідентичність з приналежністю до української національної меншини

– порівнює та поціновує українську культуру у співвідношенні з культурами інших національних меншин у Республіці Хорватія

УМК ПШ C. 6. 2.

Учень бере участь у культурних заходах та пов’язує власне креативне вираження з зразками українського професійного мистецтва.

– всебічно виражає себе сценічно та художньо

– відповідно до схильностей самостійно виконує мистецькі твори на різних заходах

– знайомиться з найкращими прикладами сценічного та художнього мистецтва

– дає розширений усний відгук про власну участь у культурних заходах та про приклади з професійного сценічного та художнього мистецтва

УМК ПШ C. 6. 3.

Учень знайомиться з важливими історичними подіями, фактами та видатними особами певного періоду з історії України.

– ознайомлюється з важливими історичними подіями певного періоду української історії

– називає основні факти певного історичного періоду

– усвідомлює важливість та значення ключових переломних моментів в українській історії

– знайомиться з видатними особами певного періоду української історії

УМК ПШ C. 6. 4.

Учень розуміє різницю між урбанізованими та сільськими районами України. Розпізнає кліматичні відмінності географічних регіонів та знайомиться з природоохоронними територіями України.

– розпізнає та показує на географічній карті великі урбанізовані українські населені пункти

– усвідомлює значення сільських районів для розвитку сільського господарства як важливої галузі економіки України

– описує особливості пір року в Україні та пояснює кліматичні відмінності географічних регіонів

– перераховує та показує на географічній карті українські національні парки та природні заповідники

Зміст навчання для досягнення освітньо-виховних результатів:

Культурний зміст: урочисті та святкові заходи; традиційні обряди та святкування, театральні вистави в шкільному середовищі, ширшій громаді та у віртуальному форматі, культурні проєкти та фестивалі в Республіці Хорватія, концерти представників української громади з Республіки Хорватія, Європи або українців з України, зустрічі з видатними представниками української національної меншини у рідному краї і в регіоні, а також, за можливості, з гостями з України; знайомство з всесвітньо відомими українськими митцями та їхніми найвідомішими творами; виставки, творчі майстер-класи з використанням різних художніх технік; традиційні музичні інструменти (цимбали, бандура, кобза, ліра, трембіта, дримба та інші).

Історичний та географічний навчальний матеріал: основна інформація про історичні події та повсякденне життя в період з XVI до першої половини XIX століття, процес формування українських козацьких спільнот, поняття козацтва, Конституція Запорозької Січі, острів Хортиця, гетьманство; територіальний поділ України між двома імперіями: Австрійською та Російською; великі міські центри на географічній карті України, значення сільських районів для розвитку сільського господарства як важливої галузі економіки України, особливості пір року в Україні та кліматичні відмінності географічних регіонів, українські національні парки та природні заповідники на географічній карті України; видатні особистості зазначеного періоду.

Рекомендації для досягнення освітньо-виховних результатів:

Учитель використовує матеріали для самостійного створення тем і стимулювання зацікавленості та допитливості учнів щодо самостійного дослідження та вивчення інформації про Україну та українську діаспору в Республіці Хорватія, Європі та світі. Учитель усвідомлює та підтримує формування в учнів почуття приналежності до української національної меншини, мотивує учнів до участі в культурних заходах та проєктах.

Рекомендується звертати увагу вчителя на заохочення активності учнів, позитивне підкреслення їхньої зацікавленості та старанності у творчому самовираженні.

Навчально-виховні результати модуля «Культура і цивілізація» взаємодоповнюються й реалізуються у взаємозв’язку з іншими двома модулями, іншими предметами та міжпредметними темами.

УМК ПШ A. 7. 1.

Учень розуміє простий текст середньої довжини при слуханні та читанні.

– загалом, детально та вибірково розуміє прості тексти середньої довжини

– знаходить ключову та складнішу інформацію в тексті

– розуміє зміст, вимовлений помірним темпом, чітко та виразно

УМК ПШ A. 7. 2.

Учень створює короткий та простий усний текст.

– створює та вимовляє короткі та прості тексти на знайомі теми

– переказує опрацьовані тексти

– повідомляє про знайомі теми, переказує події

– застосовує правильну вимову

– самостійно продуктивно використовує засвоєні мовні засоби зв’язного мовлення

УМК ПШ A. 7. 3.

Учень бере участь у короткій та простій розмові.

– бере участь у коротких та простих розмовах на знайомі теми

– бере участь у діалогах та рольових іграх

– самостійно продуктивно використовує засвоєні мовні засоби зв’язного мовлення

УМК ПШ A. 7. 4.

Учень пише короткий та простий текст.

– пише короткі та прості тексти

– письмово повідомляє про знайомі теми

– пише стислий зміст та узагальнення опрацьованих текстів

– самостійно продуктивно використовує засвоєні мовні засоби

Зміст навчання для досягнення освітньо-виховних результатів:

Рекомендовані теми: сім›я, друзі, відомі особи, суспільні відносини; школа: шкільні заходи; світ науки та мистецтва; житло; природа; подорожі; Україна; повсякденні справи, обов›язки, дозвілля, інтереси, розваги, медіа.

Рекомендовані мовні структури: дієслова в теперішньому, минулому та майбутньому часах; наказовий спосіб, умовний спосіб, іменники у всіх відмінках, прикметники у всіх відмінках, присвійні прикметники, займенники у всіх відмінках, прислівники та прийменники, заперечення, ступені порівняння прикметників і прислівників, відмінювання числівників, прості та деякі складні речення.

Мовно-комунікативні функції: опис людей, речей і місць, вираження почуттів, надання пропозицій та порад, висловлення бажань, повідомлення про особистий досвід, опис минулих подій, вираження планів на майбутнє, вираження (не)згоди, вираження обов’язку, прохання та пропозиції, порівняння, вказівка на осіб та предмети, вираження послідовності подій шляхом об’єднання висловлювань у змістовну цілісність.

Рекомендовані види текстів: вірші та пісні (традиційні та сучасні), комікси, прості діалогічні та описові тексти, середньої довжини статті, адаптовані наративні тексти, відповідні віку та мовному розвитку, електронні листи, блоги, короткі літературні тексти, відповідні віку та мовному розвитку.

Зазначені теми й зміст для досягнення навчально-виховних результатів є лише рекомендацією. Учитель самостійно визначає їхню кількість, добір і розподіл протягом навчального року.

Рекомендації для досягнення освітньо-виховних результатів:

Рекомендовані види діяльності: впорядкування частин тексту у відповідній послідовності, доповнення текстів, поєднання вербального та невербального змісту, опис предметів і зображень, об›єднання елементів оповідання або частин тексту, декламування, акторська гра, ігри, танці, прості короткі діалоги, короткі драматизації, перекази, прості проєктні завдання (створення плакатів, лялькових вистав, сценок тощо), зйомка короткого фільму, створення класного блогу, написання нового закінчення історії або відсутньої частини, підготовка презентацій тощо.

Лексичний зміст обирається відповідно до розвитку та віку учнів, при цьому враховується кореляція з іншими навчальними предметами. При виборі тем учитель може керуватися потребами, інтересами та можливостями учнів.

У сьомому класі початкової школи мова все менше вивчається шляхом наслідування та повторення мовних зразків, а учні дедалі більше заохочуються до виявлення структурних аналогій та висновків на основі численних прикладів.

Мовні структури вводяться в максимально автентичному комунікативному контексті. Вводиться метамова, адаптована до мовного розвитку учнів. Важливо відповідним чином привчати учнів до когнітивного підходу до вивчення мови.

На рецептивному рівні учні також ознайомлюються з ширшим спектром мовних структур, ніж зазначено.

Навчання на уроці відбувається українською мовою, а хорватська мова використовується для порівняння, полегшення передачі знань, навчання мовних закономірностей.

Навчально-виховні результати модуля «Мова і комунікація» доповнюються та реалізуються у взаємозв’язку з двома іншими модулями, з іншими предметами та міжпредметними темами.

УМК ПШ B. 7. 1.

Учень обґрунтовує власний досвід та погляди та порівнює їх з тими, що представлені у вибраному тексті.

– обґрунтовує, пов›язує та порівнює власний досвід та погляди (засади) з тими, що містяться у літературному/нелітературному тексті

– розвиває здатність розуміти вчинки себе та інших на основі читацького досвіду

– помічає естетичні особливості літературного тексту у порівнянні з іншими текстами

УМК ПШ B. 7. 2.

Учень інтерпретує літературний текст на основі читацького досвіду та порівняння з іншими текстами, застосовуючи літературознавчі знання.

– називає та описує події оповідання у хронологічному порядку

– розпізнає структуру літературного тексту та застосовує набуті літературознавчі знання

– визначає та наводить приклади мовно-стилістичних особливостей

– обґрунтовує етичний та ідейний рівень літературного тексту

– порівнює інтерпретований літературний текст з іншими текстами, застосовуючи літературознавчі знання

УМК ПШ B. 7. 3.

Учень самостійно обирає інформацію з різних джерел, перевіряє їхню корисність та точність відповідно до поставленого завдання.

– знаходить повну та перевірену інформацію українською мовою та/або інформацію про Україну

– збирає інформацію з надійних джерел відповідно до своїх інтересів та потреб (з літературних / нелітературних текстів та інтернет-джерел) відповідно до поставленого завдання

– перевіряє точність зібраної інформації, порівнює її та обирає за корисністю

УМК ПШ B. 7. 4.

Учень творчо самовиражається відповідно до власних інтересів та здібностей на основі літературного досвіду.

– створює роботи, в яких проявляється креативність та творче мислення на основі набутих мовних навичок та умінь

– створює візуальні презентації літературного тексту та висловлює свою думку про текст

– досліджує, експериментує та вільно працює над темою, яка йому близька, на основі літературного досвіду

– досліджує літературну та мовну спадщину української громади та створює роботи за власним задумом та здібностями

Зміст навчання для досягнення освітньо-виховних результатів:

Тексти: ліричні вірші, бувальщини, прислів›я, приказки, крилаті вислови, комікси, новели та оповідання, легенди та перекази, дитячі, пригодницькі або детективні романи, інсценізації, драматичні тексти, нехудожні тексти, освітній та науково-популярний контент на українських інтернет-сторінках та інші матеріали за вибором учителя.

Рекомендовані тексти та інші матеріали: вибрані уривки з літературної творчості українських класиків та сучасних письменників (Олександр Олесь «О слово рідне», «З журбою радість обнялась», «Чари ночі» та ін., Павло Чубинський «Ще не вмерла Україна» та ін., Володимир Сосюра «Любіть Україну», «Васильки» та ін., Степан Руданський «Пан та Іван в дорозі», «Запорожці у короля» та ін., Тарас Шевченко, «Сонце заходить», «І виріс я на чужині» та ін., Наталя Забіла, «Плач Ярославни» (уривки зі «Слова о полку Ігоревім»), Іван Франко, «Мойсей» (уривок), «Не пора, не пора…» та ін., Леся Українка, «Лісова пісня» (уривок) та ін., Богдан-Ігор Антонич «Батьківщина», «Вишні» та ін., Василь Симоненко «Вино з троянд», «Кукурікали півні на рушниках» та ін., Володимир Івасюк «Червона рута», «Я піду в далекі гори», «Водограй», Маруся Чурай «Засвіт встали козаченьки», «Ой не ходи, Грицю», Кость Москалець «Вона (Завтра прийде до кімнати)» та ін., Олександр Довженко «Зачарована Десна» (уривок), обрані оповідання та ін., Іван Малкович «З янголом на плечі», «Юна моя майбутня дружина», «З нічних молитов», «Понад Дніпром гуде метро» та ін.), українські анімаційні фільми (Мавка), фільми-казки та інші матеріали за вибором учителя.

Оповідання про українських вчених та митців за вибором учителя/викладача (Мирослав Скорик, Сергій Корольов, Семен Гулак-Артемовський, Павло Вірський, Андрей Шептицький, Василь і Федір Кричевські, Олександр Мурашко, сучасні українські виконавці тощо).

Учитель самостійно визначає кількість, добір і розподіл матеріалів протягом навчального року.

Розширення й поглиблення тем відбувається поступово.

Рекомендації для досягнення освітньо-виховних результатів:

Навчальні види діяльності динамічно змінюються: ігри, драматизації, майстер-класи та інші заняття, в яких наголос робиться на формуванні позитивного ставлення до української мови та літератури, а також на розвитку учнівської креативності.

Слухання/читання та переказ запланованих текстів на уроці має на меті розвиток сталих читацьких звичок, активної участі в обговоренні, до якого залучаються всі учні, підкреслюючи значення кожної окремої думки. Заохочується письмове самовираження у вигляді коротких творчих письмових робіт. Літературознавчі знання використовуються для розширення власного читацького досвіду та формування позитивного ставлення до читання. Учитель заохочує та спонукає учнів до аналізу літературних творів.

Тексти відповідають можливостям учнів, різноманітні за темами та жанрами, пов’язані з інтересами учнів і їхнім життєвим досвідом.

Учневі пропонується творчий спосіб самовираження. Види діяльності можуть реалізовуватись як індивідуально, так і в команді. Учитель цінує самостійність учнів і поважає їхні можливості.

Учитель, обираючи тексти, повинен враховувати жанрову і тематичну різноманітність, а також можливості їхнього сприйняття учнями.

Учитель самостійно визначає кількість, добір і розподіл рекомендованих видів діяльності протягом навчального року.

Навчально-виховні результати модуля «Література і творчість» взаємодоповнюються й реалізуються у взаємозв’язку з іншими двома модулями, з іншими предметами та міжпредметними темами.

УМК ПШ C. 7. 1.

Учень порівнює та виявляє подібності й відмінності між українською культурою та культурами інших народів, виділяє важливі факти про Україну, українську культуру та культуру української національної меншини в Республіці Хорватії.

– відзначає особливі дати, українські свята й урочистості та загалом сприймає їх як частину власної культури, розвиваючи усвідомлення свого українського походження

– інформує про особливості українських звичаїв і порівнює їх з хорватськими та звичаями інших культур

– з різних мультимедійних джерел вирізняє важливі факти про Україну, українську культуру та українську культурну спадщину

– описує й тлумачить культурно-освітню діяльність і значення української національної меншини в Республіці Хорватія

УМК ПШ C. 7. 2.

Учень бере участь у культурних заходах та подіях і поєднує власне творче самовираження з взірцями українського професійного мистецтва.

– всебічно самовиражається сценічно, музично та художньо

– відповідно до своїх уподобань самостійно виконує мистецькі твори на різних заходах

– знайомиться з найкращими зразками сценічного, музичного та образотворчого мистецтва

– дає розгорнутий усний огляд своєї участі в культурних заходах і оцінку прикладам професійного сценічного та художнього мистецтва

УМК ПШ C. 7. 3.

Учень ознайомлюється з важливими історичними подіями, фактами та видатними постатями певного періоду української історії.

– ознайомлюється з важливими історичними подіями певного періоду української історії

– називає ключові факти певного історичного періоду

– усвідомлює важливість та значення ключових переломних моментів в українській історії

– ознайомлюється з видатними особистостями певного періоду української історії

УМК ПШ C. 7. 4.

Учень усвідомлює розвиток України в європейському контексті.

– пояснює роль суверенної України як важливого чинника в європейському географічному просторі

– аналізує дані про економічний розвиток України та порівнює її з іншими європейськими державами

– пояснює політичний та економічний взаємозв’язок співпраці України й Європи

Зміст навчання для досягнення освітньо-виховних результатів:

Культура: урочисті та святкові заходи, традиційні обряди та свята, театральні вистави в школі, місцевій спільноті та у віртуальному форматі, культурні проєкти та фестивалі в Республіці Хорватія; знайомство зі всесвітньо відомими українськими митцями та їхніми найвідомішими творами, виставки, творчі майстер-класи з різних художніх технік, концерти представників української громади з Республіки Хорватія, Європи або українців з України, зустрічі з визначними представниками української національної меншини в рідному краї та регіоні, а за можливості і з гостями з України; тексти з історії України, мультимедійні матеріали; віртуальні візити до музеїв; знайомство з традиційними музичними інструментами з фондів українських музеїв, частини творчого доробку відомого українського хореографа Павла Вірського: «Запорожці» і «Повзунець», опера «Запорожець за Дунаєм» Семена Гулака-Артемовського, виникнення нового театру в Україні (Театр корифеїв).

Історичні та географічні зміст та матеріали: динаміка історичного розвитку України з другої половини XIX до середини XX століття, ключові факти про події на українських землях під час Першої та Другої світової війни, роль української революції у процесі створення Української Народної Республіки, злочини проти людяності, скоєні в Україні; роль суверенної України як важливого чинника в європейському географічному просторі, економічний розвиток України в порівнянні з європейськими державами; визначні особистості зазначеного періоду.

Рекомендації для досягнення освітньо-виховних результатів:

Учитель використовує матеріали для самостійного створення тем і заохочення допитливості та інтересу учнів до самостійного дослідження та вивчення інформації про Україну, а також українську діаспору в Республіці Хорватія, Європі та світі. Учитель усвідомлює та підтримує розвиток почуття належності до української національної меншини в учнів. Мотивує учнів брати участь у культурних заходах і проєктах.

Рекомендується зосередити увагу вчителя на стимулюванні активності учнів, позитивному підкресленні їхнього інтересу та зусиль щодо творчого самовираження.

Навчально-виховні результати модуля «Культура і цивілізація» взаємодоповнюються й реалізуються у взаємозв’язку з іншими двома модулями, іншими предметами та міжпредметними темами.

УМК ПШ A. 8. 1.

Учень розуміє простий текст середньої довжини при слуханні та читанні.

– загалом, вибірково та детально розуміє простий текст середньої довжини

– знаходить ключові та складніші інформації в тексті

– робить висновки на основі тексту

– розуміє зміст, виголошений помірним темпом, чітко та виразно

УМК ПШ A. 8. 2.

Учень створює простий усний текст середньої довжини.

– формулює та розповідає прості тексти середньої довжини на відомі теми

– подає короткі презентації

– висловлює свою думку

– самостійно продуктивно використовує засвоєні мовні засоби

УМК ПШ A. 8. 3.

Учень бере участь у простій розмові середньої довжини.

– бере участь у простих розмовах і дискусіях середньої довжини на відомі теми

– самостійно продуктивно використовує засвоєні мовні засоби

УМК ПШ A. 8. 4.

Учень пише простий текст середньої довжини.

– планує зміст, структуру та форму тексту

– пише прості тексти середньої довжини

– самостійно продуктивно використовує засвоєні мовні засоби

Зміст навчання для досягнення освітньо-виховних результатів:

Рекомендовані теми: сім’я, друзі, відомі особи, соціальні відносини; школа: шкільні заходи; світ науки і мистецтва; житло; природа; подорожі; Україна; щоденні дії та дозвілля, обов’язки, хобі та інтереси, розваги, медіа.

Рекомендовані мовні структури: дієслова в теперішньому часі, минулому, давноминулому та майбутньому часі; імператив, умовний спосіб, іменники у всіх відмінках, прикметники у всіх відмінках, присвійні прикметники, займенники у всіх відмінках, прислівники та прийменники, частки, заперечення, ступені порівняння прикметників і прислівників, відмінювання числівників, прості та окремі складні речення.

Мовно-комунікативні функції: опис людей, предметів і місць, вираження почуттів, надання порад і пропозицій, висловлення бажань, повідомлення про особистий досвід, опис минулих подій, висловлення планів на майбутнє, вираження згоди/незгоди, вираження обов’язку, прохання та пропозиції, порівняння, вказівка на осіб та предмети, вираження послідовності подій через логічне поєднання висловлювань в єдине ціле.

Рекомендовані типи текстів: вірші та пісні (традиційні та сучасні), комікси, прості діалогові й описові тексти, статті середньої довжини, адаптовані наративні тексти, що відповідають віку та мовному рівню, електронні листи та повідомлення, блоги, короткі літературні тексти, що відповідають віку та мовному рівню учня.

Зазначені теми й зміст для досягнення навчально-виховних результатів є лише рекомендацією. Учитель самостійно визначає їхню кількість, добір і розподіл протягом навчального року.

Рекомендації для досягнення освітньо-виховних результатів:

Рекомендовані види діяльності: впорядкування частин тексту у відповідній послідовності, доповнення текстів, поєднання вербального і невербального змісту, опис предметів і зображень, поєднання й реконструкція частин оповідання або тексту, декламування, акторська гра, ігри, танці, прості короткі діалоги, коротка драматизація, переказ, прості проєктні завдання (створення плакату, лялькова вистава, скетч тощо), зйомка короткометражного фільму, ведення класного блогу, написання нового закінчення до історії або відсутньої частини, створення презентацій тощо.

Лексичний матеріал добирається відповідно до віку та рівня розвитку учнів з урахуванням міжпредметних зв’язків. Під час вибору тем учитель може орієнтуватися на потреби, інтереси й можливості учнів.

У восьмому класі початкової школи вивчення мови дедалі менше ґрунтується на наслідуванні та повторенні мовних зразків, натомість учнів дедалі більше заохочують помічати структурні аналогії та робити висновки на основі численних прикладів.

Мовні структури вводяться в комунікативному контексті. Вводиться метамова, адаптована до мовного розвитку учнів. Важливо належним чином привчати учнів до когнітивного підходу вивчення мови.

На рецептивному рівні учнів знайомлять і з ширшим спектром мовних структур, ніж це зазначено.

Навчання на уроці відбувається українською мовою, а хорватська мова використовується для порівняння, полегшення передачі знань і пояснення мовних структур.

Навчально-виховні результати модуля «Мова і комунікація» доповнюються та реалізуються у взаємозв’язку з двома іншими модулями, з іншими предметами та міжпредметними темами.

УМК ПШ B. 8. 1.

Учень тлумачить текст на основі власного життєвого та читацького досвіду.

– висловлює та тлумачить власні погляди щодо художнього/нехудожнього тексту

– називає й описує події в хронологічному порядку для цілісного розуміння

– висловлює враження від літературного тексту й дає власну оцінку етичного, естетичного й ідейного рівня тексту

– порівнює проблематику художнього/ нехудожнього тексту з власним досвідом

УМК ПШ B. 8. 2.

Учень порівнює художній/нехудожній текст з іншими текстами та критично оцінює його на основі своїх літературознавчих знань.

– розпізнає структуру художнього й нехудожнього тексту

– порівнює художній текст з його адаптаціями в інших видах мистецтва та медіа

– пояснює ознаки поетичного, прозового й драматичного тексту та застосовує набуті літературознавчі знання

– порівнює різні інтерпретації прочитаного тексту, поважає різні літературні смаки

УМК ПШ B. 8. 3.

Учень оцінює вплив медійних текстів на громадську думку та формування поглядів.

– розпізнає та оцінює вплив медійних повідомлень на читача й громадську думку

– пояснює силу медійних повідомлень, з якими стикається щодня, та їхній вплив на власне сприйняття реальності й формування власних поглядів

– розвиває критичне мислення та формулює власну думку

УМК ПШ B. 8. 4.

Учень творчо самовиражається відповідно до власних інтересів і здібностей на основі літературного досвіду.

– виявляє свою креативність, створюючи літературний огляд, і висловлюючи різні рефлексії щодо тексту

– драматизує тексти, виконує короткі інсценізації, виражається за допомогою руху і танцю за власним бажанням, натхненний і спонуканий одержаним досвідом і враженнями

– пише вірші й твори українською мовою

– досліджує, експериментує й вільно працює над темою, що йому близька, на основі літературного досвіду

– досліджує літературну та мовну спадщину української громади та створює інші роботи (власні твори) відповідно до власної уяви й здібностей

Зміст навчання для досягнення освітньо-виховних результатів:

Тексти: усна народна література (народні пісні, думи, билини та балади), ліричні пісні, гуморески, усмішки, комікси, новели та оповідання, легенди та перекази, дитячі, історичні, науково-фантастичні романи, романізовані біографії та автобіографії, п›єси, драматичні тексти, нехудожні тексти, освітні та науково-популярні матеріали на українських інтернет-сторінках та інші матеріали за вибором вчителя.

Рекомендовані тексти та інші матеріали: народні пісні, думи, билини та балади за вибором вчителя; міфи та легенди стародавніх українців («Про зоряний Віз», «Берегиня» за С. Плачиндою, «Дажбог» за Ю. Шморгуном, «Як виникли Карпати», «Чому в морі є перли і мушлі», міфи «Прадуб», «Білобог і Чорнобог» за С. Плачиндою); вибрані уривки з творчості українських класиків та сучасних письменників (Тарас Шевченко «Тополя», «І мертвим, і живим» та інші; Іван Котляревський «Енеїда» та інші; Леся Українка «Давня казка» – уривок, «До мого фортепіано», «Contra spem spero», «Мрії», «Як дитиною бувало» та інші; Степан Чарнецький «Ой у лузі червона калина»; Іван Франко «Захар Беркут» – уривок; Іван Нечуй-Левицький «Кайдашева сім›я» – уривок; Олекса Воропай «Звичаї нашого народу» – уривки; Григір Тютюнник «Дивак», «Климко» та інші; Остап Вишня «Усмішки» та інші; вибрані уривки з творів Юрія Винничука «Місце для дракона»; вибрані уривки з творів Дари Корній); українські анімаційні, документальні та художні фільми, казки-фільми та інші матеріали за вибором вчителя.

Історії та оповідання про українських науковців та митців за вибором вчителя/викладача (Ігор Сікорський, Іван Миколайчук, Євген Станкович, Євген і Борис Патон, Василь Барвінський, Володимир Філатов, Олександр Богомолець, Олена Кульчицька, Олекса Новаківський, Іван Марчук, сучасні українські виконавці тощо).

Учитель самостійно визначає кількість, добір і розподіл матеріалів протягом навчального року.

Розширення й поглиблення тем відбувається поступово.

Рекомендації для досягнення освітньо-виховних результатів:

Навчальні заходи динамічно змінюються: ігри, драматизація, майстер-класи та інші заходи, які спрямовані на розвиток позитивного ставлення до української мови та літератури, що стимулюють творчість учнів та розвивають креативність.

Слухання/читання та переказ запланованих текстів на уроці з метою розвитку стійкої звички до читання, активна розмова, в якій беруть участь усі учні, підкреслюючи важливість кожної окремої думки. Заохочується вираження у формі коротких письмових робіт. Літературознавчі знання служать для розширення власного досвіду читання та розвитку позитивного ставлення до читання. Учитель заохочує та спонукає учнів до аналізу літературних творів.

Тексти відповідають можливостям учнів, є тематично та жанрово різноманітними, пов›язаними з інтересами учнів та їхньою життєвим досвідом та дійсністю.

Учитель знайомить учнів з різними стратегіями навчання та аналізу, враховуючи вік учнів, їхній мовний та когнітивний розвиток. Заохочує учнів до їх застосування і таким чином надає модель, застосування якої покращує результати навчання.

Учням пропонується творчий спосіб вираження. Заходи можуть здійснюватися індивідуально та в командній роботі. Учитель цінує самостійність учня та поважає його можливості.

Учитель при виборі текстів повинен враховувати жанрову та тематичну різноманітність, а також рецептивні можливості учнів.

Учитель самостійно визначає кількість, добір і розподіл рекомендованих видів діяльності протягом навчального року.

Навчально-виховні результати модуля «Література та творчість» взаємодоповнюються й реалізуються у взаємозв’язку з іншими двома модулями, з іншими предметами та міжпредметними темами.

УМК ПШ C. 8. 1.

Учень аналізує та пов’язує інформацію про українську культуру, культуру української національної меншини в Республіці Хорватія та інші культури в нових контекстах.

– відзначає особливі дати та річниці, українські свята та урочистості як частину власної культури та порівнює їх з важливими датами інших культур

– у різних мультимедійних джерелах знаходить та аналізує інформацію про Україну та українську культурну спадщину

– описує та розуміє причини та наслідки переселення українців до Республіки Хорватія та інших країн, пов›язує цю інформацію з історією власної сім’ї

– знаходить можливості для використання української мови поза навчанням у нових контекстах для популяризації своєї та ознайомлення з іншими культурами

УМК ПШ C. 8. 2.

Учень продовжує участь у культурних заходах та пов’язує власне креативне вираження з обраними зразками українського професійного мистецтва.

– продовжує всебічно творчо, сценічно, музично та художньо виражатися

– відповідно до схильностей самостійно виконує мистецькі твори на різних заходах

– продовжує ознайомлення з найкращими прикладами сценічного, музичного та художнього мистецтва

– подає розширений усний відгук про власну участь у культурних заходах та про приклади з професійного сценічного та художнього мистецтва

– ознайомлюється з творчістю українських митців

УМК ПШ C. 8. 3.

Учень ознайомлюється з важливими історичними подіями, фактами та видатними особами з певного періоду української історії.

– ознайомлюється з важливими історичними подіями з певного періоду української історії

– називає основні факти певного історичного періоду

– розуміє важливість та значення ключових переломних моментів в українській історії

– порівнює історичні події з хорватської історії з подіями того ж періоду в Україні

– ознайомлюється з видатними особистостями з певного періоду української історії

УМК ПШ C. 8. 4.

Учень аналізує значення України як європейської держави та її роль на європейському та світовому географічному просторі.

– аналізує роль суверенної України як важливого чинника на європейському географічному просторі

– аналізує дані про економічний розвиток України та порівнює їх з аналогічними даними країн Європи та світу

– описує особливості України та її роль в Європі та світі

Зміст навчання для досягнення освітньо-виховних результатів:

Культура: урочисті та святкові заходи, традиційні обряди та фестивалі, театральні вистави в школі та ширшій спільноті, а також у віртуальному форматі, культурні проєкти та фестивалі в Республіці Хорватія; ознайомлення зі світовими відомими українськими митцями та їхніми найвідомішими творами, виставки, творчі майстер-класи з використанням різних художніх технік, концерти представників української громади з Республіки Хорватія, Європи або України; ознайомлення з художніми стилями в архітектурі, образотворчому та музичному мистецтві; зустрічі з видатними представниками української національної меншини в регіоні та, за можливості, з гостями з України; тексти про історію України, мультимедійний контент; віртуальні відвідування музеїв.

Історичний та географічний зміст: динаміка історичного розвитку України в період з середини XX століття до сьогодні, статус України у складі СРСР та наслідки тоталітаризму в процесі здобуття незалежності; взаємне визнання державної незалежності України та Республіки Хорватія, європейський шлях розвитку самостійної та незалежної України; агресія Російської Федерації проти України та міжнародна допомога Україні; суверенна Україна як важливий чинник у європейському географічному просторі, дані про економічний розвиток України в порівнянні з європейськими державами; видатні особистості зазначеного періоду.

Рекомендації для досягнення освітньо-виховних результатів:

Учитель використовує матеріали для самостійного створення тем і заохочення інтересу учнів до самостійного дослідження та вивчення інформації про Україну та українську діаспору в Республіці Хорватія, Європі та світі. Учитель усвідомлює та підтримує формування в учнів почуття належності до української національної меншини. Він мотивує учнів до участі в культурних заходах, подіях і проєктах.

Рекомендується звернути увагу вчителя на стимулювання активності учнів, позитивне підкреслення їхнього інтересу та зусиль у творчому самовираженні.

Навчально-виховні результати модуля «Культура і цивілізація» взаємодоповнюються й реалізуються у взаємозв’язку з іншими двома модулями, іншими предметами та міжпредметними темами.

УМК СШ A. 1. 1.

Учень розуміє текст середньої довжини та середньої складності при слуханні та читанні.

– загально, вибірково та детально розуміє тексти середньої довжини та середньої складності

– розуміє контекст і з контексту передбачає значення невідомих слів

– розуміє зміст, виголошений помірним темпом, чітко та виразно

УМК СШ A. 1. 2.

Учень створює усний текст середньої довжини та середньої складності.

– формує та говорить тексти середньої довжини та середньої складності на знайомі теми

– описує, переказує та порівнює опрацьований зміст

– виражає свою думку структурованим способом

– чітко вимовляє слова та речення

– самостійно продуктивно використовує засвоєні мовні засоби

УМК СШ A. 1. 3.

Учень бере участь у простій розмові середньої довжини.

– бере участь у простих розмовах середньої довжини і дискусіях

– бере участь у повсякденних мовних ситуаціях

– самостійно продуктивно використовує засвоєні мовні засоби

УМК СШ A. 1. 4.

Учень пише простий текст середньої довжини.

– пише прості тексти середньої довжини

– планує зміст, структуру та форму тексту

– зазвичай правильно застосовує правила українського правопису

– самостійно продуктивно використовує засвоєні мовні засоби для створення нових текстів

Зміст навчання для досягнення освітньо-виховних результатів:

Рекомендовані теми: повсякденні дії, міжособистісні відносини, житло, мода, харчування, здоров’я; спорт; популярна культура; освіта і робота/професія, ремесла, дозвілля та розваги, довкілля та екологія, технології та медіа, суспільство та активна громадська позиція.

Рекомендовані мовні структури: дієслова в усіх часах і способах, іменники в усіх відмінках, прикметники в усіх відмінках, присвійні прикметники, займенники в усіх відмінках, прислівники та прийменники, частки, заперечення, ступені порівняння прикметників і прислівників, дієприкметники та дієприслівники, відмінювання числівників, складні речення.

Мовно-комунікативні функції: вираження почуттів, висловлення думок, опис планів, опис часових (минуле, теперішнє і майбутнє), просторових і логічних відносин, пояснення та обґрунтування, висловлення припущень, формулювання та представлення аргументів, систематичне викладення, вираження абстрактних ідей, участь у дискусії.

Рекомендовані види текстів: пісні (традиційні та сучасні), комікси, автобіографія, заява, діалогічний текст, стаття/текст (наприклад, з журналу для молоді або з інтернет-джерел), літературний текст для молоді, різні форми адаптованих або автентичних текстів, відповідних віку, досвіду та мовному розвитку учнів.

Зазначені теми й зміст для досягнення навчально-виховних результатів є лише рекомендацією. Учитель самостійно визначає їхню кількість, добір і розподіл протягом навчального року.

Рекомендації для досягнення освітньо-виховних результатів:

Рекомендовані види діяльності: поєднання вербального та невербального змісту, опис предметів та зображень, акторська гра, діалоги, що імітують реальні комунікативні ситуації, доповнення текстів, реконструкція послідовності тексту на основі часових та причинно-наслідкових зв’язків, переказ послідовності подій, написання нового закінчення історії чи оповідання або відсутньої частини історії, створення класного блогу, електронне листування з партнерським класом, проєктні завдання (плакат, драматизація, створення ментальних карт), створення презентацій.

Лексичний зміст обирається відповідно до розвитку та віку учнів, при цьому враховується кореляція з іншими навчальними предметами. При виборі тем вчитель може керуватися потребами, інтересами та можливостями учнів.

Мовні структури вводяться в комунікативному контексті. Вводиться метамова, адаптована до мовного розвитку учнів. Важливо належним чином привчати учнів до когнітивного підходу до вивчення мови. Відповідно до раніше набутого знання, можна включати порівняння між українською та хорватською мовами, а мовні закономірності можна викладати і хорватською мовою.

На рецептивному рівні учні також піддаються ширшому спектру мовних структур, ніж це зазначено.

Навчально-виховні результати модуля «Мова і комунікація» доповнюються та реалізуються у взаємозв’язку з двома іншими модулями, з іншими предметами та міжпредметними темами.

УМК СШ B. 1. 1.

Учень читає з розумінням різні типи текстів з різних джерел.

– самостійно обирає літературний/нелітературний текст для читання серед запропонованих текстів

– демонструє розуміння тексту та описує його основні риси

– виразно читає вголос, правильно використовуючи наголос

– розуміє ідею тексту та розрізняє важливу інформацію від менш важливої

УМК СШ B. 1. 2.

Учень висловлює свою думку та обґрунтовує свою позицію щодо тексту.

– висловлює емоційне, пізнавальне та естетичне враження від літературного тексту

– висловлює та обґрунтовує свою думку щодо ідей тексту

– висловлює свою думку про текст, порівнюючи його зі своїм читацьким досвідом та враженнями

УМК СШ B. 1. 3.

Учень інтерпретує літературний текст, пов’язуючи його з жанровими, композиційними та стильовими ознаками.

– інтерпретує літературний текст

– пов’язує інтерпретацію з жанровими, композиційними та стильовими ознаками

– застосовує раніше засвоєні базові літературознавчі поняття, необхідні для інтерпретації літературного тексту

– порівнює різні інтерпретації прочитаного тексту та поважає різні літературні смаки

– порівнює літературний текст з його адаптаціями в інших видах мистецтва та медіа

УМК СШ B. 1. 4.

Учень ознайомлюється з періодами української літератури, називає літературні жанри текстів і їх характеристики.

– ознайомлюється з певними періодами української літератури та називає їх

– називає літературні жанри текстів і їх особливості

– називає найвизначніших представників окремих періодів української літератури та їхні вибрані твори

– розпізнає риси певного стилю української літератури

УМК СШ B. 1. 5.

Учень творчо самовиражається на основі літературного досвіду.

– на основі літературного враження самостійно готує та оформлює власні твори, у яких проявляється креативність, оригінальність і творче мислення

– самостійно створює різні форми художньо-літературної інтерпретації, використовуючи різні техніки, форми вираження та медіа

– презентує свою роботу індивідуально або в команді

– досліджує літературну та мовну спадщину української громади та створює інші твори відповідно до власного задуму та здібностей

Зміст навчання для досягнення освітньо-виховних результатів:

Тексти: прозові, драматичні твори, а також вибрані приклади поезії та дискурсивних літературних форм. Рекомендується широкий спектр літературних жанрів з усіх родів літератури.

Джерела: антології, збірки та літературні твори обраних авторів, довідкова література (літературні лексикони, енциклопедії тощо), літературні тексти для молоді, тексти з журналів для дітей та молоді та журналів національної меншини українською мовою, інтернет-контент, радіо- та телепередачі, українські анімаційні, документальні та художні фільми, кіноказки тощо.

Рекомендовані тексти та інші матеріали: уривки з вибраних творів видатних письменників за вибором учителя, вибрані твори української усної народної творчості (козацькі пісні та думи), адаптовані уривки літературних творів середньовічної української літератури, літератури Відродження, бароко, класицизму. Уривки з вибраних творів: «Фізіолог», «Києво-Печерський патерик», «Повість врем’янних літ», «Галицько-волинський літопис», «Повчання Володимира Мономаха», уривки з «Слово о полку Ігоревім». Григорій Сковорода («Байки харківські», «Всякому місту звичай і права», «De libertate»), Іван Котляревський («Наталка Полтавка», «Енеїда») та інші матеріали за вибором учителя.

Історії та оповідання про українських науковців та митців за вибором учителя (Соломія Крушельницька, Михайло Бойчук, Опанас Заливаха, Володимир Горовиць, Василь Авраменко, Григорій Верьовка та Анатолій Авдієвський, сучасні українські виконавці тощо).

Рекомендується викладання про стилістичні риси та поетику, притаманні українській усній народній творчості, а також українській літературі середньовіччя, Відродження, бароко, класицизму. Учень на основі прочитаного тексту та інформації, отриманої від учителя, опановує риси літературно-історичного періоду та поетики, властиві заданому тексту та його контексту. Учень розпізнає і оцінює згадані риси та формує ставлення до поетик зазначених літературно-історичних періодів. Порівнює їх і пояснює відмінності на основі власного читацького досвіду, а також досліджує та інтерпретує суспільно-історичний і культурний контекст на прикладах вибраних текстів.

Рекомендації для досягнення освітньо-виховних результатів:

Рекомендовані види діяльності: майстер-класи, обговорення, доповнення текстів, декламація, драматизація та інші види діяльності, що спрямовані на розвиток позитивного ставлення до української мови та літератури, а також на стимулювання творчості учнів.

Переказ, активне обговорення за участю всіх учнів та аналіз запланованих текстів на уроці застосовуються з метою розвитку сталої читацької звички, при цьому підкреслюється важливість кожної окремої думки. Учень висловлюється літературно усно, письмово, за допомогою візуалізації та творчої роботи. Робота орієнтована на постійну творчу співпрацю, діалог між учителем і учнем з художнім твором, що створює широкий простір для самостійного розуміння літератури як феномена мистецтва.

Літературознавчі знання слугують розширенню власного читацького досвіду та формуванню позитивного ставлення до читання. Учитель заохочує учнів до аналізу літературних творів. Учень аналізує вибрані літературні тексти за темою та жанром. Тексти відповідають можливостям учня, є різноманітними за темами й жанрами та пов’язані з його інтересами і життєвою реальністю. У процесі аналізу літературних творів застосовуються раніше набуті літературознавчі знання, а нові терміни вводяться відповідно до типу прочитаного тексту.

Для досягнення навчально-виховних результатів рекомендується, щоб учитель розпочинав з опрацювання літературних текстів старших літературних періодів і поетик, при цьому актуалізація здійснюється через сучасний текст.

Учитель заохочує учнів до творчого самовираження. Результатів можна досягати як індивідуально, так і в командній роботі. Учитель цінує самостійність учнів і поважає їхні можливості. Учень презентує свою роботу в школі та поза школою, у реальному та цифровому середовищі.

При виборі текстів учитель має враховувати жанрову, стильову та тематичну різноманітність, а також можливості сприйняття учнів. Учитель самостійно обирає уривки текстів для досягнення навчально-виховних результатів і сам вирішує щодо кількості та розподілу рекомендованих видів діяльності протягом навчального року.

Навчально-виховні результати модуля «Література та творчість» взаємодоповнюються й реалізуються у взаємозв’язку з іншими двома модулями, з іншими предметами та міжпредметними темами.

УМК СШ C. 1. 1.

Учень аналізує та інтерпретує інформацію про українську культуру, культуру української національної меншини в Республіці Хорватія та про інші культури, які його оточують.

– відвідує та коментує українські культурно-мистецькі заходи в реальному та цифровому середовищі

– інтерпретує культурні події в Україні та українській громаді в Хорватії

– розпізнає культурні повідомлення з українського медіа-контенту

– ознайомлюється з діяльністю української церковної громади в Республіці Хорватія

УМК СШ C. 1. 2.

Учень виконує різноманітні види творчої діяльності відповідно до власних інтересів. Розпізнає різні напрями та стилі українського мистецтва.

– відповідно до своїх уподобань самостійно та/або в групі виконує мистецькі твори на різних заходах

– інтерпретує зразки українського мистецтва засобами образотворчого та візуального вираження

– виділяє характеристики мистецьких напрямів і стилів (музичних та образотворчих)

– розпізнає та аналізує українські класичні, романтичні та модерні музичні твори

– ознайомлюється зі досягненнями традиційної школи українського народного танцю

УМК СШ C. 1. 3.

Учень аналізує певний період з історії України.

– використовує первинні та вторинні джерела для дослідження та аналізу

– знаходить та досліджує факти, пов›язані з історичними подіями з історії України

– розуміє вплив історичних подій на формування територіальних кордонів України

– розпізнає важливість та значення ключових переломних моментів в історії України

– розширює знання про видатних осіб певного періоду української історії.

УМК СШ C. 1. 4.

Учень досліджує та аналізує особливості географічних характеристик України та її соціально-економічне значення.

– досліджує та аналізує особливості географічних характеристик України

– аналізує вплив індустріалізації, сільського господарства та туризму на формування економіки України

– порівнює економічні особливості різних регіонів України

Зміст навчання для досягнення освітньо-виховних результатів:

Культурно-мистецький зміст: урочисті та святкові заходи, традиційні обряди та події, театральні вистави в школі та ширшій громаді, а також у віртуальній формі, культурні проєкти та фестивалі в Республіці Хорватія, ознайомлення зі всесвітньо відомими українськими митцями та їхніми найвідомішими творами; творчість українських художників, натхненна Запорізькою Січчю; школа українського народного танцю (Павло Вірський); ознайомлення з художніми стилями в архітектурі, образотворчому та музичному мистецтві (бароко, класицизм, романтизм і т. д.); виставки, творчі майстер-класи в різних художніх техніках; концерти представників української громади з Республіки Хорватія, Європи або українців з України; зустрічі з видатними представниками української національної меншини в рідному краї та регіоні, а за можливості і з гостями з України; тексти про історію України, тексти про українське мистецтво, мультимедійні матеріали, віртуальні відвідини музеїв; ознайомлення з традиційними музичними інструментами з фондів українських музеїв.

Історичний і географічний зміст: динаміка розвитку Русі-України (Київської Русі) з кінця IX ст. в контексті середньовіччя та XVI ст., історично значущі постаті Русі-України, вплив історичних подій на формування територіальних кордонів на території України у зазначений період; українські землі у складі сусідніх держав: Кримське ханство, Велике князівство Литовське, Османська імперія; факти, пов’язані з історичними подіями та постатями з середньовічної історії України, значення Запорізької Січі в історії України, Конституція Запорізької Січі, повсякденне життя та культура України в контексті середньовіччя та XVI ст.; особливості економічних характеристик України в XX ст. та її соціально-економічна роль у складі СРСР, вплив входження західних регіонів України до складу країни на розвиток економіки, важливість України для економічного виживання СРСР після Другої світової війни.

Рекомендації для досягнення освітньо-виховних результатів:

Вчитель використовує певні матеріали, щоб самостійно створювати теми з культури, мистецтва, історії та географії України, тим самим заохочуючи інтерес учнів до самостійного дослідження та вивчення інформації про Україну та українську діаспору в Республіці Хорватія, Європі та світі. Вчитель визнає та заохочує усвідомлення учнем приналежності до української національної меншини. Він мотивує учнів брати участь у культурних заходах та проєктах.

Рекомендується зосередити увагу вчителя на заохоченні активності учнів у формуванні власних поглядів на історичні події та сучасні процеси, які визначають сучасні напрямки розвитку України. Вчитель самостійно вирішує про кількість, вибір та розподіл рекомендованих заходів та видів діяльності протягом навчального року.

Навчально-виховні результати модуля «Культура і цивілізація» взаємодоповнюються й реалізуються у взаємозв’язку з іншими двома модулями, іншими предметами та міжпредметними темами.

УМК СШ A. 2. 1.

Учень розуміє текст середньої довжини і середньої складності під час слухання та читання.

– загально, селективно та детально розуміє автентичні тексти середньої довжини і середньої складності

– розуміє контекст і з контексту передбачає значення невідомих слів

– розрізняє формальні та неформальні (офіційні) тексти

– розуміє зміст, що вимовляється чітко, звичайним темпом.

УМК СШ A. 2. 2.

Учень продукує усний текст середньої довжини і середньої складності.

– формує та говорить тексти середньої довжини і середньої складності на знайомі та незнайомі теми

– детально описує, переказує та порівнює опрацьовані теми і зміст

– висловлює свою думку структурованим чином і підкріплює її аргументами

– зрозуміло вимовляє слова та речення

– самостійно продуктивно використовує засвоєні мовні засоби для створення нових текстів

УМК СШ A. 2. 3.

Учень бере участь у розмові середньої тривалості та середньої складності.

– бере участь у розмовах і дискусіях середньої тривалості та складності

– бере участь у повсякденних мовленнєвих ситуаціях

– адаптує розмову до формального або неформального контексту

– самостійно та продуктивно використовує засвоєні мовні засоби для створення нових текстів

УМК СШ A. 2. 4.

Учень пише текст середньої довжини та середньої складності.

– пише тексти середньої довжини та складності

– планує зміст, структуру та форму тексту

– використовує неформальний стиль письма, а для використання формального (офіційного) стилю послуговується зразком

– точно застосовує правила українського правопису

– самостійно та продуктивно використовує засвоєні мовні засоби для створення нових текстів

Зміст навчання для досягнення освітньо-виховних результатів:

Рекомендовані теми: повсякденні види діяльності, міжособистісні стосунки, житло, мода, харчування, здоров’я; спорт; популярна культура; освіта і праця/професія, ремесла, дозвілля та розваги, довкілля й екологія, технології та медіа; політика, суспільство та активна громадянська позиція.

Рекомендовані мовні структури: дієслова в усіх часах і способах, іменники у всіх відмінках, прикметники у всіх відмінках, присвійні прикметники, займенники у всіх відмінках, прислівники та прийменники, частки, заперечення, ступені порівняння прикметників і прислівників, дієприкметник і дієприслівник, відмінювання числівників, складні речення, складнопідрядні умовні речення (якщо/якби).

Мовно-комунікативні функції: вираження почуттів, висловлення думки, опис планів, опис часових (минуле, теперішнє і майбутнє), просторових і логічних зв’язків, пояснення й обґрунтування, висловлення припущень і потенційних дій, формулювання та виклад аргументів, систематичне викладення, висловлення абстрактних ідей, участь у дискусії.

Рекомендовані види текстів: вірші та пісні (традиційні й сучасні), комікси, біографія, заява, діалогічний текст, стаття/текст (наприклад, із молодіжного журналу, з інтернет-джерел), художній текст для молоді, різні форми адаптованих або автентичних текстів, відповідно до віку, досвіду та мовного розвитку учня.

Зазначені теми й зміст для досягнення навчально-виховних результатів є лише рекомендацією. Учитель самостійно визначає їхню кількість, добір і розподіл протягом навчального року.

Рекомендації для досягнення освітньо-виховних результатів:

Рекомендовані види діяльності: поєднання вербального й невербального змісту, опис предметів і зображень, акторська гра, діалоги, що імітують реальні комунікативні ситуації, доповнення текстів, відновлення правильної послідовності тексту на основі часових і причинно-наслідкових зв’язків, переказ послідовності подій, написання нового закінчення історії або відсутньої частини тексту, створення класного блогу, електронне листування з партнерським класом, проєктні завдання (плакат, драматизація, створення ментальних карт), створення презентацій.

Лексичний матеріал добирається відповідно до розвитку й віку учнів, з урахуванням міжпредметних зв’язків з іншими навчальними дисциплінами. Під час вибору тем учитель може орієнтуватися на потреби, інтереси й можливості учнів.

Мовні структури вводяться в комунікативному контексті. Вводиться метамова, адаптована до мовного розвитку учнів. Важливо поступово привчати учнів до когнітивного підходу вивчення мови. Відповідно до раніше набутого досвіду, у процесі навчання можна залучати порівняння між українською та хорватською мовами, а мовні закономірності можна пояснювати також хорватською.

На рецептивному рівні учні ознайомлюються і з ширшим спектром мовних структур, ніж це зазначено вище.

Навчально-виховні результати модуля Мова і комунікація доповнюються та реалізуються у взаємозв’язку з двома іншими модулями, з іншими предметами та міжпредметними темами.

УМК СШ B. 2. 1.

Учень читає з розумінням різні типи текстів з різних джерел та узагальнює дані й стислий зміст тексту.

– читає тексти відповідно до власних інтересів, тлумачить основну ідею тексту та його важливі характеристики

– виокремлює інформацію, розрізняє та аналізує дані за важливістю, пояснює значення

– розуміє ідею тексту та відокремлює головне від другорядного

– узагальнює і підсумовує зміст тексту та визначає і стисло формулює ключові поняття

– виразно читає вголос, правильно використовуючи наголос і вимову

– розпізнає значення слів із контексту

УМК СШ B. 2. 2.

Учень висловлює свою думку та обґрунтовує свою позицію щодо тексту.

– висловлює емоційне, пізнавальне та естетичне враження від літературного тексту

– висловлює свою думку про ідею тексту та демонструє його розуміння

– формулює свою думку про текст, порівнюючи його з власним читацьким досвідом та враженнями

УМК СШ B. 2. 3.

Учень інтерпретує літературний текст, пов’язує його з жанровими, композиційними та стильовими ознаками.

– інтерпретує літературний текст і пов’язує інтерпретацію з жанровими, композиційними та стильовими ознаками

– застосовує раніше набуті базові літературознавчі терміни, необхідні для інтерпретації літературного твору

– порівнює літературний текст із його адаптаціями в інших видах мистецтва та медіа

– порівнює різні інтерпретації тексту

УМК СШ B. 2. 4.

Учень ознайомлюється з періодами української літератури, називає літературні жанри текстів і їх ознаки.

– ознайомлюється з певними періодами української літератури та називає їх

– називає літературні жанри текстів і їх особливості

– називає найвизначніших представників окремих періодів української літератури та їхні вибрані твори

– розпізнає риси певного стилю української літератури

УМК СШ B. 2. 5.

Учень творчо самовиражається на основі літературного досвіду.

– на основі літературного враження самостійно готує та оформлює власні творчі роботи, в яких проявляються креативність, оригінальність і творче мислення

– самостійно створює різні форми художньо-літературної інтерпретації, використовуючи різні техніки, форми вираження та медіа

– представляє свою творчу роботу індивідуально або в команді

– досліджує літературну й мовну спадщину української громади та створює інші твори згідно з власною ідеєю та здібностями

Зміст навчання для досягнення освітньо-виховних результатів:

Тексти: прозові, драматичні твори, а також вибрані приклади поезії та дискурсивних літературних форм. Рекомендується залучати широкий спектр літературних жанрів з усіх літературних родів.

Джерела: антології, збірки та літературні твори вибраних авторів, довідкова література (літературознавчі словники, енциклопедії тощо), літературні тексти для молоді, тексти з молодіжних журналів та видань на українській мові для національних меншин, інтернет-контент, радіо- і телепередачі, українські анімаційні, документальні та художні фільми, кіноказки тощо.

Рекомендовані тексти та інші матеріали: уривки з вибраних творів видатних письменників за вибором учителя (Тарас Шевченко «Сон» (У всякого своя доля), «Кавказ», «І мертвим, і живим, і ненарожденним», «Катерина», «За сонцем хмаронька пливе», Іван Нечуй-Левицький «Кайдашева сім’я», Панас Мирний, Іван Франко «Захар Беркут», «Украдене щастя», «Мойсей», «Сойчине крило», поезії «Ой ти дівчино з горіха зерня», «Чого являєшся мені у сні» тощо, Іван Карпенко-Карий «Сто тисяч», Євген Гребінка поезії, Микола Гоголь «Тарас Бульба», Петро Гулак-Артемовський «Рибалка» тощо, Марко Вовчок «Інститутка», «Козачка» тощо) та інші матеріали за вибором учителя.

Оповіді про українських науковців та митців за вибором учителя: Олександр Архипенко, Володимир Івасюк, Валентин Сильвестров, Микола Амосов, Серж Лифар, Іван Пулюй, Микола Пирогов, сучасні українські митці тощо.

Рекомендується викладання характеристик стилістики і поетики текстів, типових для української літератури сентименталізму, романтизму, реалізму. Учень, на основі прочитаного тексту та інформації, отриманої від учителя, опановує ознаки літературно-історичного періоду та поетики, властиві заданому тексту і його контексту. Учень розпізнає і оцінює згадані ознаки, формує власне ставлення до поетик наведених літературних періодів. Порівнює їх і пояснює відмінності, виходячи з власного читацького досвіду, а також досліджує і інтерпретує соціально-історичний та культурний контекст на прикладах вибраних текстів.

Рекомендації для досягнення освітньо-виховних результатів:

Деякі рекомендовані види діяльності: майстер-класи, дискусії, доповнення текстів, декламація, драматизація та інші заходи, спрямовані на формування позитивного ставлення до української мови та літератури, а також на розвиток учнівської творчості. Переказ, активна участь у діалозі та обговоренні всіх учнів та аналіз запланованих текстів на уроці сприяють формуванню сталих читацьких звичок, при цьому підкреслюється важливість кожної окремої думки.

Учень висловлюється щодо літератури усно, письмово, шляхом візуалізації та творчої роботи. Робота орієнтована на постійну творчу співпрацю, діалог учителя й учня з мистецьким твором, що створює простір для самостійного осмислення та розуміння літератури як феномена мистецтва.

Літературознавчі знання використовуються для розширення власного читацького досвіду та формування позитивного ставлення до читання. Учитель заохочує учнів до аналізу літературних творів. Учень аналізує вибрані літературні тексти за темою та жанром. Тексти відповідають можливостям учня, є тематично й жанрово різноманітними, пов’язаними з його інтересами та життєвою реальністю. В аналізі літературних творів застосовуються раніше набуті літературознавчі знання, а нові літературознавчі поняття та терміни вводяться відповідно до типу опрацьованого і прочитаного тексту.

Для досягнення навчально-виховних результатів рекомендується, щоб учитель розпочинав з опрацювання літературних текстів старших літературних періодів і поетик, при цьому актуалізація здійснюється через сучасний текст.

Учитель заохочує учнів до творчого самовираження. Результати можуть досягатися індивідуально або в командній роботі. Учитель цінує самостійність учня та поважає його можливості. Учень презентує свою роботу як у школі, так і поза її межами, в реальному й цифровому середовищі.

Учитель при доборі текстів має зважати на жанрову, стильову та тематичну різноманітність, а також на рецептивні можливості учнів. Учитель самостійно обирає уривки текстів для досягнення освітніх результатів і сам вирішує щодо кількості і розподілу рекомендованих заходів і видів діяльності протягом навчального року.

Навчально-виховні результати модуля «Література та творчість» взаємодоповнюються й реалізуються у взаємозв’язку з іншими двома модулями, з іншими предметами та міжпредметними темами.

УМК СШ C. 2. 1.

Учень обмірковує та оцінює вплив української культури на формування власних поглядів і цінностей, використовуючи приклади української нематеріальної та матеріальної спадщини.

– вказує і досліджує приклади нематеріальної та матеріальної спадщини як елементи національної ідентичності

– вирізняє українську культуру та приймає її як частину свого стилю життя

– досліджує соціальну структуру української національної меншини в Республіці Хорватія

– бере участь у різних заходах та подіях української меншини

УМК СШ C. 2. 2.

Учень реалізує і розвиває різні творчі активності та види діяльності відповідно до власних інтересів.

– відповідно до схильностей самостійно та/або в командній роботі групи виконує мистецькі твори на різних заходах

– ознайомлюється з музичними стилями українських авторів у справжньому, адаптованому та віртуальному середовищі

– критично оцінює українські мистецькі твори на основі безпосереднього досвіду та порівнює їх з хорватськими творами

– пов’язує українське мистецтво з власним досвідом та соціальним контекстом

– пояснює важливість збереження української мистецької спадщини

УМК СШ C. 2. 3.

Учень аналізує певний період з історії України.

– використовує первинні та вторинні джерела для дослідження й аналізу

– знаходить і досліджує факти, пов’язані з історичними подіями та їхнім впливом на формування територіальних кордонів на території України

– розпізнає важливість і значення ключових віх в історії України

– розширює знання про видатних осіб певного періоду української історії

– досліджує повсякденне життя та культуру України певного історичного періоду

УМК СШ C. 2. 4.

Учень аналізує українську економіку як важливий чинник європейської та світової економіки.

– описує вплив природно-географічних чинників на розвиток сільськогосподарського виробництва та міжнародної торгівлі

– досліджує значення української металургійної, енергетичної та харчової промисловості

– порівнює особливості економічного розвитку України, Європи та світу

– аналізує економічне значення українського туризму та його потенціал розвитку

Зміст навчання для досягнення освітньо-виховних результатів:

Культурно-мистецький зміст: урочисті та святкові заходи; традиційні обряди та святкування, театральні вистави в школі, місцевій громаді та у віртуальному форматі; культурні проєкти та фестивалі в Республіці Хорватія; ознайомлення зі всесвітньо відомими українськими митцями та їхніми найвідомішими творами; ознайомлення з мистецькими стилями в архітектурі, образотворчому та музичному мистецтві (реалізм, імпресіонізм, постімпресіонізм тощо); виставки, творчі майстер-класи з використанням різноманітних художніх технік; концерти представників української спільноти з Республіки Хорватія, Європи або України; зустрічі з видатними представниками української національної меншини в рідному краї та регіоні, а за можливості й з гостями з України; тексти про історію України, тексти про українське мистецтво, мультимедійні матеріали; віртуальні екскурсії до музеїв; ознайомлення з традиційними музичними інструментами з фондів українських музеїв.

Історичний та географічний зміст: динаміка історичного розвитку України з XVI до першої половини XIX ст.; статус українських земель у відношенні до сусідніх держав з XVI до першої половини XVIII ст.; козацька революція середини XVIII ст. та війна за суверенітет козацької держави в другій половині XVIII ст., статус України щодо імперій раннього нового часу; повсякденне життя і культура України з XVI до першої половини XIX ст.; видатні постаті зазначеного періоду; історія України в так званому «довгому XIX столітті» (територія, населення, правлячі структури); особливості окремих регіонів України та їхнє значення для розвитку українського туризму, економічне значення української металургійної, енергетичної та харчової промисловості й сільського господарства; специфіка природно-географічних чинників України.

Рекомендації для досягнення освітньо-виховних результатів:

Учитель використовує певні матеріали для самостійного створення тем з культури, мистецтва, історії та географії України, таким чином стимулюючи інтерес учнів до самостійного дослідження та вивчення інформації про Україну та українську діаспору в Хорватії, Європі та світі. Учитель розпізнає та підтримує усвідомлення учнями своєї належності до української національної меншини. Він мотивує учнів брати участь у культурних заходах та проєктах.

Рекомендується звернути увагу вчителя на заохочення активної участі учнів у формуванні власного ставлення і позиції щодо історичних подій та сучасних процесів, що визначають напрямки розвитку сучасної України.

Зазначені теми й зміст для досягнення навчально-виховних результатів є лише рекомендацією. Учитель самостійно визначає їхню кількість, добір і розподіл протягом навчального року.

Навчально-виховні результати модуля «Культура і цивілізація» взаємодоповнюються й реалізуються у взаємозв’язку з іншими двома модулями, іншими предметами та міжпредметними темами.

УМК СШ A. 3. 1.

Учень розуміє довгий текст середньої складності на слух і під час читання.

– загально, вибірково та детально розуміє довгі автентичні тексти середньої складності

– розуміє контекст і за контекстом передбачає значення незнайомих слів

– розпізнає приховані (імпліцитні) значення

– розрізняє формальні та неформальні (офіційні) тексти

– розуміє зміст, вимовлений звичайним темпом

УМК СШ A. 3. 2.

Учень створює довгий усний текст середньої складності.

– формулює та проговорює довгі усні тексти середньої складності на знайомі й незнайомі теми

– детально описує, переказує та порівнює опрацьовані матеріали

– критично розглядає вивчені теми з різних точок зору

– висловлює свою думку структуровано та підкріплює її аргументами

– самостійно продуктивно використовує засвоєні мовні засоби для створення нових текстів

УМК СШ A. 3. 3.

Учень бере участь у довгій розмові середньої складності.

– бере участь у довгих розмовах середньої складності та обговореннях

– бере участь у повсякденних мовленнєвих ситуаціях

– адаптує розмову відповідно до формального або неформального контексту

– самостійно продуктивно використовує засвоєні мовні засоби для створення нових текстів

УМК СШ A. 3. 4.

Учень пише довгий текст середньої складності.

– пише довгі тексти середньої складності

– планує зміст, структуру та форму тексту

– використовує неформальний і формальний (офіційний) стиль у письмі

– письмово висловлює свою думку та підкріплює її аргументами, дібраними з різних джерел

– правильно застосовує правила українського правопису

– самостійно продуктивно використовує засвоєні мовні засоби для створення нових текстів

Зміст навчання для досягнення освітньо-виховних результатів:

Рекомендовані теми: повсякденна діяльність і побут, міжособистісні стосунки, житло, мода, харчування, здоров’я; спорт; популярна культура; освіта і праця/професія, ремесла, дозвілля та розваги, довкілля та екологія, технології та медіа; політика, суспільство та активна громадянська позиція; наука і мистецтво.

Рекомендовані мовні структури: дієслова у всіх часах і способах, іменники у всіх відмінках, прикметники у всіх відмінках, займенники у всіх відмінках, прислівники та прийменники, частки, заперечення, дієприкметники та дієприслівники, відмінювання числівників, складні речення.

Мовно-комунікативні функції: вираження почуттів, висловлення думки, опис планів, опис часових, просторових і логічних зв’язків, пояснення та аргументація, вираження припущень і потенційних дій, формулювання і представлення аргументів, систематичне викладення, вираження абстрактних ідей, участь у дискусії.

Рекомендовані види текстів: вірші та пісні (традиційні та сучасні), комікси, діалогічні тексти, статті/тексти (наприклад, з молодіжних журналів, газет і часописів, інтернет-ресурсів), художні тексти для молоді, різні форми адаптованих або автентичних текстів, що відповідають віку, досвіду та мовному розвитку учнів.

Зазначені теми й зміст для досягнення навчально-виховних результатів є лише рекомендацією. Учитель самостійно визначає їхню кількість, добір і розподіл протягом навчального року.

Рекомендації для досягнення освітньо-виховних результатів:

Рекомендовані види діяльності: поєднання вербального та невербального змісту, опис предметів і зображень, акторська гра, діалоги, що імітують реальні комунікативні ситуації, доповнення текстів, відновлення правильної послідовності тексту на основі часових і причинно-наслідкових зв’язків, переказ послідовності подій, написання нового завершення історії або відсутньої частини історії, створення класного блогу, електронне листування з партнерським класом, проєктні завдання (плакат, інсценізація, створення ментальних карт), створення презентацій, усне викладення.

Лексичний матеріал добирається відповідно до розвитку та віку учнів, з урахуванням міжпредметних зв’язків. Під час вибору тем учитель може орієнтуватися на потреби, інтереси та можливості учнів.

Мовні структури вводяться у комунікативному контексті. Використовується метамова, адаптована до мовного розвитку учнів, і відповідно до можливостей застосовується когнітивний підхід до вивчення мови. З огляду на раніше набуті знання, у викладання можна включити порівняння української та хорватської мов, а мовні закономірності можуть викладатися також хорватською мовою.

На рецептивному рівні учні також ознайомлюються з ширшим спектром мовних структур, ніж зазначено вище.

Навчально-виховні результати модуля «Мова і комунікація» доповнюються та реалізуються у взаємозв’язку з двома іншими модулями, з іншими предметами та міжпредметними темами.

УМК СШ B. 3. 1.

Учень читає з розумінням різні види текстів із різних джерел.

– самостійно обирає художній/нехудожній текст для читання з-поміж кількох запропонованих

– демонструє розуміння тексту та описує його основні характеристики

– виразно читає вголос, застосовуючи правильний наголос

– обирає релевантну інформацію з різних джерел

– розуміє ідею тексту та відрізняє важливі дані від менш важливих

УМК СШ B. 3. 2.

Учень висловлює свою думку та обґрунтовує власну позицію щодо тексту, порівнює свої погляди з поглядами інших.

– висловлює емоційне, пізнавальне та естетичне враження після опрацювання літературного тексту

– висловлює та обґрунтовує свою думку щодо ідей у тексті

– висловлює свою думку про текст, порівнюючи його зі своїм читацьким досвідом і враженнями

– порівнює свої погляди з поглядами інших

УМК СШ B. 3. 3.

Учень інтерпретує літературний текст, критично його оцінює на основі власного досвіду та контексту, а також пов’язує з жанровими, композиційними та стилістичними ознаками.

– інтерпретує літературний текст

– пов’язує інтерпретацію з жанровими, композиційними та стилістичними характеристиками

– застосовує раніше засвоєні базові літературознавчі терміни, необхідні для інтерпретації художнього тексту

– порівнює різні інтерпретації прочитаного тексту та враховує різні літературні смаки

– критично оцінює художній текст на основі власного досвіду та контексту

– порівнює художній текст із його адаптаціями в інших видах мистецтва та медіа

УМК СШ B. 3. 4.

Учень описує періоди української літератури, а також літературні жанри текстів і їхні характерні ознаки.

– ознайомлюється з окремими періодами української літератури та називає їх

– називає найвизначніших представників окремого періоду української літератури та їхні вибрані твори

– помічає відмінності та подібності у творах, створених у різних історичних, суспільних і культурних контекстах

– описує риси певного стилю української літератури

УМК СШ B. 3. 5.

Учень творчо самовиражається на основі літературного досвіду.

– на основі літературного враження самостійно готує та створює власні творчі роботи, у яких проявляються креативність, оригінальність і творче мислення

– самостійно готує різні форми літературно-мистецької інтерпретації, використовуючи різні техніки, форми вираження, види мистецтва та медіа

– презентує свою творчу роботу індивідуально або в команді

– досліджує літературну й мовну спадщину української громади та створює інші твори за власним задумом та можливостями.

Зміст навчання для досягнення освітньо-виховних результатів:

Тексти: прозові, драматичні твори, а також вибрані приклади поезії та дискурсивних літературних форм. Рекомендується широкий спектр літературних жанрів з усіх родів літератури.

Джерела: антології, збірки та літературні твори обраних авторів, довідкова література (літературознавчі лексикони, енциклопедії тощо), літературні тексти, тексти з молодіжних журналів і журналів та видань української національної меншини українською мовою, інтернет-матеріали, радіо- та телевізійні програми, українські анімаційні, документальні та художні фільми, фільми-казки тощо.

Рекомендовані тексти та інші матеріали: народні пісні, «Місяць на небі, зіроньки сяють», «Цвіте терен, цвіте терен», «Ой під вишнею, під черешнею» тощо; уривки з вибраних творів видатних письменників за вибором учителя (Михайло Коцюбинський «Тіні забутих предків», «Цвіт яблуні», «Intermezzo», «Дорогою ціною»; Леся Українка «Contra spem spero!», «Слово, чому ти не твердая криця», «Стояла я і слухала весну», «Лісова пісня»; Ольга Кобилянська «Valse mélancolique», «Людина», «Царівна»; Василь Стефаник «Камінний хрест», «Новина»; Володимир Винниченко «Момент», «Раб краси», «Федько-халамидник»; Валер’ян Підмогильний «Місто»; Микола Куліш «Мина Мазайло»; Іван Багряний, Богдан-Ігор Антонич «Зелена Євангелія», «Різдво», «Коляда»; Майк Йогансен – поезія; Павло Глазовий «Еволюція», «Похвала», «Кухлик») та інші матеріали за вибором учителя.

Рекомендується вивчення та опрацювання стилістично-поетичних ознак, характерних для української літератури модернізму та авангарду (імпресіонізм, символізм, футуризм, експресіонізм тощо) і періоду «розстріляного відродження».

Історії про українських науковців та митців за вибором учителя: Іоан Пінзель, Богдан Ступка, Олександра Екстер, Соня Делоне, Роман Віктюк, Леся Дичко, Мирослав Вантух, Броніслава Ніжинська й Вацлав Ніжинський, Ілля Мечников, сучасні українські митці тощо.

Учень, на основі прочитаного тексту й інформації, отриманої від учителя, опановує ознаки літературного періоду та поетики, притаманні заданому тексту і його контексту. Учень розпізнає і оцінює згадані ознаки, формує власне ставлення до поетик згаданих літературних періодів, порівнює їх і пояснює відмінності на основі власного читацького досвіду, досліджує і тлумачить соціально-історичний та культурний контекст на прикладах вибраних текстів.

Рекомендації для досягнення освітньо-виховних результатів:

Деякі рекомендовані види діяльності: майстер-класи, дискусії, доповнення текстів, декламація, інсценізація та інші види діяльності, що зосереджені на формуванні позитивного ставлення до української мови й літератури, а також сприяють розвитку креативності учнів. Переказ, активна розмова, у якій беруть участь усі учні, та аналіз запланованих текстів на уроці використовуються для розвитку сталої читацької звички, підкреслюючи важливість кожної індивідуальної думки. Учень літературно самовиражається усно, письмово, за допомогою візуалізацій і творчих робіт. Робота орієнтована на творчу співпрацю, діалог між учителем і учнем з мистецьким твором, що забезпечує широкий простір для самостійного осмислення й розуміння літератури як феномена мистецтва.

Літературознавчі знання служать розширенню власного читацького досвіду та формуванню позитивного ставлення до читання. Учитель заохочує та спонукає учнів до аналізу літературних творів. Учень аналізує вибрані літературні тексти за темою й жанром. Тексти відповідають можливостям учня, мають тематичне й жанрове розмаїття, пов’язані з інтересами учня й його життєвою реальністю. В аналізі літературних творів застосовуються раніше набуті літературознавчі знання, а нові літературознавчі терміни та поняття вводяться залежно від типу прочитаного тексту.

Для досягнення навчально-виховних результатів рекомендується, щоб учитель розпочинав з опрацювання літературних текстів старших літературних періодів і поетик, при цьому актуалізація здійснюється через сучасний текст.

Учитель заохочує учнів до творчого самовираження. Результати навчання можуть досягатися індивідуально або в командній роботі. Учитель цінує самостійність учня й поважає його можливості. Учень презентує свою роботу в школі та поза її межами, у реальному та цифровому середовищі.

При виборі текстів учитель повинен зважати на жанрове, стильове й тематичне розмаїття, а також на можливості їхнього сприйняття учнями. Учитель самостійно обирає уривки текстів для досягнення навчальних виховно-освітніх результатів і сам вирішує щодо кількості та порядку рекомендованих видів діяльності протягом навчального року.

Навчально-виховні результати модуля «Література та творчість» взаємодоповнюються й реалізуються у взаємозв’язку з іншими двома модулями, з іншими предметами та міжпредметними темами.

УМК СШ C. 3. 1.

Учень формує уявлення про власну ідентичність і оцінює значення української культури в житті української національної меншини.

– аналізує наявну інформацію про українську культуру та українську культурну спадщину як частину європейської культурної спадщини

– демонструє розуміння впливу української культури на власну ідентичність

– інтерпретує інформацію про українську культурну спадщину

УМК СШ C. 3. 2.

Учень реалізує та розвиває різні види творчої діяльності відповідно до власних інтересів.

– демонструє та розвиває здатність до естетичної оцінки й критичного мислення

– знайомиться з напрямками й представниками образотворчого та сценічного мистецтва

– аналізує різні напрями й стилі в українському та хорватському мистецтві

УМК СШ C. 3. 3.

Учень аналізує певний період з історії України.

– використовує первинні та вторинні джерела для дослідження та аналізу

– знаходить і досліджує факти, пов’язані з історичними подіями та їхнім впливом на формування територіальних кордонів України

– пояснює значення ключових переломних моментів в українській історії

– застосовує хронологічні рамки для вивчення осіб, подій, явищ і процесів у певному періоді історії України

УМК СШ C. 3. 4.

Учень аналізує вплив глобалізації на соціально-економічний розвиток України, Європи та світу.

– пояснює вплив глобалізації на окремі соціально-економічні галузі

– досліджує роль транснаціональних компаній і міжнародних організацій в Україні, Європі та світі

– порівнює екологічні ініціативи для збереження довкілля в Україні, Європі та світі

– пояснює важливість використання відновлюваних джерел енергії

Зміст навчання для досягнення освітньо-виховних результатів:

Культурно-мистецький зміст: урочисті та святкові заходи, традиційні обряди та святкування, театральні вистави в межах школи та ширшої громади, а також у віртуальному форматі; культурні проєкти та фестивалі в Республіці Хорватії; ознайомлення зі всесвітньо відомими українськими митцями та їхніми найвідомішими творами; ознайомлення з художніми стилями в архітектурі, образотворчому та музичному мистецтві (експресіонізм, ар-деко, модернізм тощо); виставки, творчі майстер-класи з використанням різноманітних художніх технік; концерти представників української громади з Республіки Хорватії, Європи або з України; зустрічі з видатними представниками української національної меншини в рідному краї й регіоні, а за можливістю – з гостями з України; тексти з історії України, матеріали про українське мистецтво, мультимедійні матеріали, віртуальні екскурсії музеями; ознайомлення з традиційними музичними інструментами з фондів українських музеїв.

Історичний і географічний зміст та матеріали: динаміка історичного розвитку України з другої половини XIX до середини XX століття, виникнення та значення Української Народної Республіки; ключові події в українських землях під час Першої та Другої світової війни; значення української політичної еміграції в європейських країнах та її вплив на політичне життя України; національні, релігійні, ідеологічні переслідування та репресії, Голодомор, Голокост, геноциди та інші злочини проти людяності, що були скоєні в Україні; творчість українських митців у добу тоталітарного режиму; роль незалежної України як важливого чинника в європейському географічному просторі; вплив глобалізації на соціально-економічний розвиток України, Європи та світу; місця в Україні, які учень хотів би відвідати в межах міжнародних проєктів або з туристичною метою; тексти з історії України та про географічні особливості країни; видатні постаті згаданого періоду.

Рекомендації для досягнення освітньо-виховних результатів:

Учитель використовує певні матеріали для самостійного створення тем з культури, мистецтва, історії та географії України, таким чином заохочуючи учнів до самостійного дослідження й вивчення інформації про Україну та українську діаспору в Республіці Хорватія, Європі та світі. Учитель розпізнає та підтримує усвідомлення учнем своєї належності до української національної меншини. Він мотивує учнів до участі в культурних заходах і проєктах.

Рекомендується спрямовувати увагу вчителя на заохочення активності учнів у формуванні власної позиції щодо історичних подій та сучасних процесів, які визначають напрями розвитку сучасної України.

Учитель самостійно визначає кількість, вибір і розподіл рекомендованих видів діяльності та матеріалів протягом навчального року.

Навчально-виховні результати модуля «Культура і цивілізація» взаємодоповнюються й реалізуються у взаємозв’язку з іншими двома модулями, іншими предметами та міжпредметними темами.

УМК СШ A. 4. 1.

Учень розуміє довгий і складний текст під час слухання й читання.

– загально, вибірково й детально розуміє довгі й складні автентичні тексти

– загалом розуміє фахові тексти

– робить висновки з контексту й прихованого змісту

– розуміє зміст висловлювань, виголошених у звичайному темпі

УМК СШ A. 4. 2.

Учень створює довгий і складний усний текст.

– формулює та виголошує довгі й складні тексти на знайомі й незнайомі теми

– детально описує, переказує й порівнює опрацьований зміст

– критично розглядає опрацьований матеріал з різних точок зору

– виражає власну думку структуровано та підкріплює її аргументами

– самостійно продуктивно використовує засвоєні мовні засоби для створення нових текстів

УМК СШ A. 4. 3.

Учень бере участь у довгій і складній розмові.

– бере участь у довгих і складних розмовах та дискусіях

– бере участь у повсякденних мовних ситуаціях і формальних контекстах

– активно веде розмову або долучається до неї

– пристосовує розмову відповідно до формального чи неформального контексту

– самостійно продуктивно використовує засвоєні мовні засоби для створення нових текстів

УМК СШ A. 4. 4.

Учень пише довгий і складний текст.

– пише довгі й складні тексти

– планує зміст, структуру й форму тексту

– виражає причинно-наслідкові зв’язки, припущення, а також аргументи «за» і «проти» певної точки зору

– застосовує неформальний і формальний (офіційний) стиль письма

– письмово висловлює свою думку та підкріплює її аргументами, згрупованими з різних джерел

– правильно застосовує правила українського правопису

– самостійно продуктивно використовує засвоєні мовні засоби для створення нових текстів

Зміст навчання для досягнення освітньо-виховних результатів:

Рекомендовані теми: повсякденна діяльність, міжособистісні стосунки, житло, мода, харчування, здоров’я; спорт; популярна культура; освіта і праця/професія, ремесла, дозвілля та розваги, довкілля та екологія, технології та медіа; політика, суспільство та активна громадянська позиція; наука і мистецтво; економіка та господарство.

Рекомендовані мовні структури: дієслова в усіх часах і способах, іменники у всіх відмінках, прикметники у всіх відмінках, займенники у всіх відмінках, прислівники й прийменники, частки, заперечення, дієприкметники та дієприслівники, відмінювання числівників, складні речення.

Мовно-комунікативні функції: вираження почуттів, висловлення думки, опис планів, опис часових (минулий, теперішній і майбутній час), просторових та логічних зв’язків, пояснення та аргументація, вираження припущень і потенційних дій, формулювання та висунення аргументів, виклад і промова, вираження абстрактних ідей, участь у дискусії.

Рекомендовані види текстів: пісні (традиційні та сучасні), комікси, діалогічні тексти, статті/тексти (наприклад, з молодіжних журналів, газет і часописів, інтернет-ресурсів), художні тексти, різні форми адаптованих або автентичних текстів, що відповідають віку, досвіду та мовному розвитку учнів.

Зазначені теми й зміст для досягнення навчально-виховних результатів є лише рекомендацією. Учитель самостійно визначає їхню кількість, добір і розподіл протягом навчального року.

Рекомендації для досягнення освітньо-виховних результатів:

Рекомендовані види діяльності: поєднання вербального та невербального змісту, опис предметів і зображень, акторська гра, діалоги, що імітують реальні комунікативні ситуації, доповнення текстів, відновлення правильної послідовності тексту на основі часових і причинно-наслідкових зв’язків, переказ послідовності подій, написання нового завершення історії або відсутньої частини, створення класного блогу, електронне листування з партнерським класом, проєктні завдання (плакат, інсценізація, створення ментальних карт), створення презентацій, усний виклад.

Лексичний матеріал добирається відповідно до розвитку та віку учнів, з урахуванням міжпредметних зв’язків. Під час вибору тем учитель може орієнтуватися на потреби, інтереси та можливості учнів.

Мовні структури вводяться у комунікативному контексті. Використовується метамова, адаптована до мовного розвитку учнів, і, відповідно до можливостей, застосовується когнітивний підхід до вивчення мови. Відповідно до раніше набутого знання до навчання можна включити порівняння між українською та хорватською мовами, а мовні закономірності можуть викладатися також і хорватською мовою.

На рецептивному рівні учні ознайомлюються і з ширшим спектром мовних структур, ніж це зазначено вище.

Навчально-виховні результати модуля «Мова і комунікація» доповнюються та реалізуються у взаємозв’язку з двома іншими модулями, з іншими предметами та міжпредметними темами.

УМК СШ B. 4. 1.

Учень читає з розумінням різні типи текстів із різних джерел.

– самостійно обирає художній/нехудожній текст для читання з-поміж запропонованих

– демонструє розуміння тексту та описує його характеристики

– виразно читає вголос із правильним наголосом

– обирає релевантну інформацію з різних джерел

– розуміє ідею тексту й відрізняє важливі дані від другорядних

УМК СШ B. 4. 2.

Учень висловлює свою думку й обґрунтовує власну позицію щодо тексту, порівнюючи свої погляди з поглядами інших.

– висловлює емоційне, пізнавальне й естетичне враження після опрацювання літературного тексту

– висловлює та обґрунтовує свою думку щодо ідей тексту

– порівнює текст зі своїм читацьким досвідом і сприйняттям

– порівнює свої погляди з поглядами інших

УМК СШ B. 4. 3.

Учень інтерпретує художній текст, критично його оцінює на основі власного досвіду й контексту та пов’язує із жанровими, композиційними й стильовими ознаками.

– інтерпретує художній текст

– пов’язує інтерпретацію з жанровими, композиційними й стильовими ознаками

– застосовує раніше засвоєні літературознавчі поняття, необхідні для інтерпретації художнього тексту

– порівнює різні інтерпретації прочитаного тексту й поважає різні літературні смаки

– критично оцінює художній текст на основі власного досвіду й контексту

УМК СШ B. 4. 4.

Учень описує періоди української літератури, а також літературні жанри текстів і їхні характеристики.

– ознайомлюється з періодами української літератури та називає їх

– називає найвизначніших представників окремих періодів української літератури та їхні вибрані твори

– помічає відмінності й подібності в творах, написаних у різних історичних, суспільних і культурних контекстах

– описує риси певної стильової формації української літератури

– наводить хронологічну послідовність періодів української літератури

УМК СШ B. 4. 5.

Учень творчо самовиражається на основі літературного досвіду.

– на основі літературного враження самостійно створює власні творчі роботи, що відображають креативність, оригінальність і творче мислення

– самостійно готує різні форми художньо-мистецької інтерпретації, використовуючи різноманітні техніки, форми вираження та медіа

– презентує свою творчу роботу індивідуально або в команді

– досліджує літературну й мовну спадщину української громади та створює інші творчі роботи відповідно до власного задуму та здібностей

Зміст навчання для досягнення освітньо-виховних результатів:

Тексти: прозові, драматичні твори, а також вибрані приклади поезії та дискурсивних літературних форм. Рекомендується широкий спектр літературних жанрів з усіх родів літератури.

Джерела: антології, збірки та літературні твори обраних авторів, довідкова література (літературознавчі лексикони, енциклопедії тощо), літературні тексти, матеріали з молодіжних українських журналів і часописів та видань української національної меншини, інтернет-контент, радіо- та телевізійні програми, українські анімаційні, документальні й художні фільми, кіноказки тощо.

Рекомендовані тексти та інші матеріали: уривки з вибраних творів видатних письменників за вибором учителя: Олександр Довженко «Ніч перед боєм», «Мати», «Воля до життя», «Зачарована Десна», Павло Тичина «Сонячні кларнети», Максим Рильський, Борис Олійник «Пісня про матір», Михайль Семенко «Місто», «Тиждень», Олесь Гончар «Собор», Юрій Яновський «Майстер корабля», Григір Тютюнник «Три зозулі з поклоном», Василь Симоненко, Василь Стус «Через сотні сумнівів я йду до тебе», «Господи, гніву пречистого», «На колимськім морозі», «Як добре те, що смерті не боюсь я», «Пам’яті Алли Горської», Ліна Костенко «Страшні слова, коли вони мовчать», «Життя іде», «Доля», «Моя любове, я перед тобою», «Маруся Чурай», «Сніг у Флоренції», Дмитро Павличко, Іван Драч «Крила», «Балада про соняшник», Микола Вінграновський «Губами теплими й оком золотим», «Цю жінку я люблю», Олег Лишега «Брате ЛіБо», Грицько Чубай, Наталка Білоцерківець, Валер’ян Шевчук «Дім на горі», Юрій Андрухович «Астролог», «ShevchenkoisOK», Оксана Забужко «Сестро, сестро», Тарас Прохасько «НепрОсті», Олександр Ірванець «Маленька п’єса про зраду», вибрані поезії, Юрій Винничук «Танго смерті», Андрій Курков «Садівник з Очакова», «Львівські гастролі Джиммі Хендрікса», Євгенія Кононенко новели, Марія Матіос «Солодка Даруся», Сергій Жадан «Ворошиловград», вибрані поезії, збірки «Тамплієри», «Скрипниківка», Софія Андрухович «Фелікс Австрія», Юрій Іздрик «Молитва», «Воццек», Максим Кривцов поезії, Вікторія Амеліна поезії, Галина Крук поезії та інші твори за вибором учителя.

Рекомендується вивчення стилістично-поетичних ознак текстів, характерних для української літератури соцреалізму (паралельно вивчається розвиток української літератури за межами України: празька школа, МУР, Нью-Йоркська група), покоління шістдесятників, постмодернізму, а також творів сучасних авторів. Рекомендується актуалізація знань з усіх попередніх літературних періодів.

Історії та оповіді про українських науковців та митців за вибором учителя: Лесь Курбас, Дзиґа Вертов і Олександр Довженко, Давид Бурлюк, Олександр Кошиць, Володимир Вернадський, Іван Карабиць, Алла Горська, Віктор Зарецький, Петро Бобонич, Валентин Бібік, Діана Петриненко, сучасні українські митці тощо.

Учень, на основі прочитаного тексту й інформації, отриманої від учителя, опановує ознаки літературно-історичного періоду та поетики, притаманні заданому тексту і відповідному контексту. Учень розпізнає й оцінює зазначені ознаки, формує ставлення до поетик згаданих літературних періодів, порівнює їх і пояснює відмінності на основі власного читацького досвіду, досліджує й інтерпретує соціально-історичний і культурний контекст на прикладах вибраних текстів.

Рекомендації для досягнення освітньо-виховних результатів:

Деякі рекомендовані види діяльності: майстер-класи, дискусії, доповнення текстів, декламація, інсценізація та інші види діяльності, що спрямовані на формування позитивного ставлення до української мови й літератури, а також стимулювання творчості учнів. Переказ, активна розмова за участі всіх учнів та аналіз запланованих текстів на уроці використовуються з метою розвитку стійкої читацької звички, підкреслюючи значущість кожної індивідуальної думки. Учень літературно самовиражається усно, письмово, за допомогою візуалізації та творчих робіт. Робота орієнтована на постійну творчу співпрацю, діалог учителя й учня з художнім твором, що забезпечує широкий простір для самостійного осмислення й розуміння літератури як феномена мистецтва.

Літературознавчі знання сприяють розширенню власного читацького досвіду й формуванню позитивного ставлення до читання. Учитель заохочує учнів до аналізу художніх творів. Учень аналізує вибрані літературні тексти відповідно до теми й жанру. Тексти відповідають можливостям учня та відзначаються тематичним і жанровим різноманіттям, пов’язаним з інтересами учня та його життєвою реальністю. В аналізі літературних творів застосовуються попередньо засвоєні літературознавчі знання, а нові літературознавчі поняття та терміни вводяться залежно від типу прочитаного тексту.

Учитель заохочує учнів до творчого самовираження. Очікувані результати можуть досягатися індивідуально або в груповій роботі. Учитель цінує самостійність учня та поважає його можливості. Учень представляє свою роботу в школі та поза її межами, як у реальному, так і в цифровому середовищі.

При виборі текстів учитель повинен зважати на жанрове, стильове й тематичне різноманіття, а також на рецептивні можливості учнів. Учитель самостійно обирає уривки текстів для досягнення виховно-освітніх результатів і сам вирішує щодо кількості та розподілу рекомендованих видів діяльності протягом навчального року.

Навчально-виховні результати модуля «Література та творчість» взаємодоповнюються й реалізуються у взаємозв’язку з іншими двома модулями, з іншими предметами та міжпредметними темами.

УМК СШ C. 4. 1.

Учень інтегрує інформацію про Україну, елементи української культури та культури української національної меншини в Республіці Хорватія, створюючи цілісне уявлення про власну культуру й ідентичність у мультикультурному суспільстві.

– пов’язує власну ідентичність з українською культурною ідентичністю

– осмислює та усвідомлює свою ідентичність громадянина Республіки Хорватія, Європи та світу, і водночас ідентичність представника української національної меншини

– описує мультикультурність і пояснює її впливи на прикладах з України, Хорватії та світу

– висловлює аргументовані погляди щодо елементів української культури та культури української меншини в Республіці Хорватія

– визначає, у якій сфері може зробити найбільший внесок у своїй громаді для національної меншини, у тісному зв’язку з іншими меншинами й представниками більшості

УМК СШ C. 4. 2.

Учень дискутує про різні мистецькі підходи та критично оцінює і поціновує українське мистецтво й митців.

– називає найвідоміші твори мистецтва українських митців в архітектурі, кінематографі, театральному, образотворчому й музичному мистецтві

– демонструє й розвиває здатність до естетичної оцінки й критичного мислення

– оцінює та поціновує різні мистецькі підходи українських митців

УМК СШ C. 4. 3.

Учень аналізує певний період з історії України.

– використовує первинні й вторинні джерела для дослідження та аналізу

– знаходить і досліджує факти, пов’язані з історичними подіями й їхнім впливом на формування територіальних кордонів України

– аналізує значення ключових переломних моментів в історії України

– тлумачить зміни соціальних явищ, процесів, цінностей і поглядів у певному періоді історії України

– застосовує хронологічні рамки у вивченні осіб, подій, явищ і процесів

УМК СШ C. 4. 4.

Учень аналізує сучасне геополітичне значення України в Європі та світі.

– описує положення України як «пограниччя» між західною та східною цивілізаціями на геополітичній карті світу

– аналізує значення України в захисті європейських і демократичних цінностей та свобод

– досліджує вплив сільського господарства, промисловості, енергетики, використання відновлюваних джерел енергії, розвитку науки, технологій і туризму України на європейську й світову економіку

Зміст навчання для досягнення освітньо-виховних результатів:

Культурно-мистецький зміст: урочисті та святкові заходи, традиційні обряди й святкування, театральні вистави в шкільному середовищі, ширшій спільноті та у віртуальному форматі; культурні проєкти й фестивалі в Республіці Хорватія; ознайомлення зі всесвітньо відомими українськими митцями та їхніми найвідомішими творами; ознайомлення з художніми стилями в архітектурі, образотворчому та музичному мистецтві (сучасне мистецтво); виставки, творчі майстер-класи з використанням різних художніх технік; концерти представників української громади Республіки Хорватія, Європи або митців з України; зустрічі з видатними представниками української національної меншини в рідному краї та регіоні, а за можливістю – із запрошеними гостями з України; тексти з історії України, матеріали про українське мистецтво, мультимедійний контент; віртуальні екскурсії музеями; ознайомлення з традиційними музичними інструментами з фондів українських музеїв.

Зміст навчання для досягнення освітньо-виховних результатів:

Культурно-мистецький зміст: урочисті та святкові заходи, традиційні обряди й святкування, театральні вистави в шкільному середовищі, ширшій спільноті та у віртуальному форматі; культурні проєкти й фестивалі в Республіці Хорватія; ознайомлення зі всесвітньо відомими українськими митцями та їхніми найвідомішими творами; ознайомлення з художніми стилями в архітектурі, образотворчому та музичному мистецтві (сучасне мистецтво); виставки, творчі майстер-класи з використанням різних художніх технік; концерти представників української громади Республіки Хорватія, Європи або митців з України; зустрічі з видатними представниками української національної меншини в рідному краї та регіоні, а за можливістю – із запрошеними гостями з України; тексти з історії України, матеріали про українське мистецтво, мультимедійний контент; віртуальні екскурсії музеями; ознайомлення з традиційними музичними інструментами з фондів українських музеїв.

Історичний і географічний зміст: динаміка історичного періоду від середини XX століття до сьогодення; здобуття суверенітету України – проголошення незалежності та суспільно-політичні зміни; Будапештський меморандум; Помаранчева революція, Майдан, Революція гідності; війна в східноукраїнських регіонах з 2014 року, збройна агресія Російської Федерації проти України з 24 лютого 2022 року; гуманітарна та військова допомога Республіки Хорватія Україні; хід оборонної війни України проти російської агресії й внесок України в захист демократії та свободи в Європі; антиглобалістські рухи; способи збереження географічного різноманіття як моделі запобігання негативним наслідкам глобалізації; місця та локації в Україні, які учень хотів би відвідати в межах міжнародних проєктів або з туристичною метою; тексти з історії України та про географічні особливості країни; видатні особистості зазначеного періоду.

Рекомендації для досягнення освітньо-виховних результатів:

Учитель використовує певні матеріали для самостійного створення тем з культури, мистецтва, історії та географії України, з метою пробудження інтересу учнів до самостійного дослідження й вивчення інформації про Україну та українську діаспору в Республіці Хорватія, Європі й світі. Учитель розпізнає й підтримує усвідомлення учнем своєї приналежності до української національної меншини. Він мотивує учнів до участі в культурних заходах і проєктах.

Рекомендується звернути увагу вчителя на заохочення активної участі учнів у формуванні власного ставлення і позиції щодо історичних подій та сучасних процесів, що визначають напрямки розвитку сучасної України.

Учитель самостійно визначає кількість, вибір і розподіл матеріалів та рекомендованих видів діяльності протягом навчального року.

Навчально-виховні результати модуля «Культура і цивілізація» взаємодоповнюються й реалізуються у взаємозв’язку з іншими двома модулями, іншими предметами та міжпредметними темами.